Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Tetiana.kulishova (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]   
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільний кодекс України]   
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1382-15 Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні"]
Рядок 12: Рядок 12:
* використовують приміщення не за призначенням;
* використовують приміщення не за призначенням;
* систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі
* систематичним порушенням правил співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі
||Заходи запобігання і  громадського впливу виявилися безрезультатними(підтвердження: постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, офіційні застереження тощо)  
||Заходи запобігання і  громадського впливу виявилися безрезультатними (підтвердження: постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, офіційні застереження тощо)
([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n543 стаття 116 Житлового кодексу України])
|-
|-
|2.|| colspan="2" |Особи самоправно зайняли жиле приміщення  
|2.|| colspan="2" |Особи самоправно зайняли жиле приміщення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n543 стаття 116 Житлового кодексу України])
|-
|-
|3.|| colspan="2" |Визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер
|3.|| colspan="2" |Визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n548 стаття 117 Житлового кодексу України])
|-
|-
|4.|| colspan="2" |Припинення трудових відносин робітників і службовців з підприємством, установою, організацією за власним бажанням у випадку надання їм службового жилого приміщення (квартири)  
|4.|| colspan="2" |Припинення трудових відносин робітників і службовців з підприємством, установою, організацією за власним бажанням у випадку надання їм службового жилого приміщення (квартири) ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n573 стаття 124 Житлового кодексу України])  
|}
|}
([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#o543 стаття 116 Житлового кодексу Української РСР])
== Порядок розгляду ==
== Порядок розгляду ==
'''Виселення проводиться у добровільному та судовому порядку.'''  
'''Виселення проводиться у добровільному та судовому порядку.'''  
Рядок 39: Рядок 39:
У разі відмовлення наймача звільнити жиле приміщення  власник будинку (квартири) може вимагати його виселення в судовому порядку.
У разі відмовлення наймача звільнити жиле приміщення  власник будинку (квартири) може вимагати його виселення в судовому порядку.


Після закінчення ремонту власник будинку (квартири) зобов'язаний надати наймачеві займане ним раніше або інше рівноцінне жиле приміщення в належному йому будинку (квартирі), за винятком випадків, коли відповідно до затвердженого  виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів проекту  переобладнання чи перепланування  будинку  (квартири)  жиле  приміщення, займане наймачем, не може бути збережено ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 стаття 165 Житлового кодексу Української РСР]).
Після закінчення ремонту власник будинку (квартири) зобов'язаний надати наймачеві займане ним раніше або інше рівноцінне жиле приміщення в належному йому будинку (квартирі), за винятком випадків, коли відповідно до затвердженого  виконавчим комітетом місцевої Ради народних депутатів проекту  переобладнання чи перепланування  будинку  (квартири)  жиле  приміщення, займане наймачем, не може бути збережено ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n769 стаття 165 Житлового кодексу України]).


У разі припинення договору найму жилого приміщення в  будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення ([http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 стаття 169 Житлового кодексу Української РСР]).
У разі припинення договору найму жилого приміщення в  будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов'язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#n788 стаття 169 Житлового кодексу України]).


Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.
Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.
Рядок 47: Рядок 47:
Питання виселення з житла без надання іншого житлового приміщення є спірним, і вирішується судами неоднозначно. В правників України є інше бачення вирішення даного питання під час судового розгляду. Можливо крапку в даному баченні суддів поставила Перша судова палата Касаційного цивільного суду 16 грудня 2020 року у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93793226 справі № 182/7347/18].
Питання виселення з житла без надання іншого житлового приміщення є спірним, і вирішується судами неоднозначно. В правників України є інше бачення вирішення даного питання під час судового розгляду. Можливо крапку в даному баченні суддів поставила Перша судова палата Касаційного цивільного суду 16 грудня 2020 року у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93793226 справі № 182/7347/18].


В чому полягає проблема при розгляді судами такої категорії справ? [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житловий кодекс Української РСР], що діє на даний момент в нашій державі надає обмеженні можливості власнику у питанні виселення з належного йому майна. '''Однак, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України], а саме статтею 391 передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.'''
'''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільним кодексом України], а саме статтею 391 передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.'''


Відповідно до частини першої статті 383 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України] власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.
Відповідно до частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2066 статті 383 Цивільного кодексу України] власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.


Отже, застарілі норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу Української РСР] обмежують право приватної власності визначені нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. Перша судова палата Касаційного цивільного судупо справі 16 грудня 2020 року у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93793226 справі № 182/7347/18] постановила: "З огляду на підстави заявленого позову, застосуванню підлягають положення статей 391, та глави 32 «Право користування чужим майном» ЦК України, оскільки застосування до регулювання житлових відносин положень ЖК Української РСР, прийнятого 30 червня 1983 року не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин. Натомість ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь норм ЦК України (правовий висновок, викладений Верховним Судом у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93217994 постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17] (провадження № 14-64цс20). Право користування чужим майном передбачено у статтях 401-406 ЦК України."
Отже, застарілі норми [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10#Text Житлового кодексу Української РСР] обмежують право приватної власності визначені нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Цивільного кодексу України]. Перша судова палата Касаційного цивільного судупо справі 16 грудня 2020 року у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93793226 справі № 182/7347/18] постановила: "З огляду на підстави заявленого позову, застосуванню підлягають положення статей 391, та глави 32 «Право користування чужим майном» ЦК України, оскільки застосування до регулювання житлових відносин положень ЖК Української РСР, прийнятого 30 червня 1983 року не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин. Натомість ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь норм ЦК України (правовий висновок, викладений Верховним Судом у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/93217994 постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17] (провадження № 14-64цс20). Право користування чужим майном передбачено у статтях 401-406 ЦК України."