Спори з питань користування надрами. Відповідальність за порушення законодавства про надра

Нормативна база

• Кодекс України про надра
• Цивільний кодекс України
• Кодекс України про адміністративні правопорушення
• Кримінальний кодекс України
• Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"
• Закон України "Про угоди про розподіл продукції"
• Гірничий закон України
• Огляд судової практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справах щодо захисту права на користування надрами в Україні
• Огляд за результатами вивчення судової практики вирішення КГС ВС спорів, що виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав
• Дайджест судової практики Верховного Суду у спорах, що виникають у сфері захисту довкілля та екологічних прав

Визначення термінів

Надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння (стаття 1 Кодексу України про надра).

Статтею 4 Кодексу України про надра передбачено, що надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Державний фонд надр охоплює всі ділянки надр - як ті, що використовуються, так і не залучені до використання, включаючи континентальний шельф і виключну (морську) економічну зону (стаття 5 Кодексу України про надра).

Родовища корисних копалин - це природні або техногенні скупчення мінералів, придатні для промислового використання. Техногенні родовища утворюються з відходів видобутку, переробки, транспортування або втрат під час зберігання мінеральної сировини.

Усі родовища з промислово оціненими запасами формують Державний фонд родовищ корисних копалин, попередньо оцінені - резерв цього фонду.

Обидва фонди є частиною державного фонду надр і формуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр - Державна служба геології та надр України (Держгеонадра).

Порядок розгляду спорів з питань користування надрами

Статтею 67 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що спори у галузі охорони навколишнього природного середовища вирішуються:

- судом;

- місцевими радами чи органами, які утворюються ними, відповідно до їх компетенції і в порядку, встановленому законодавством України.

Спори підприємств, установ і організацій України у галузі охорони навколишнього природного середовища з підприємствами, установами та організаціями інших держав, - розглядаються комісіями, що утворюються на паритетних засадах із представників України і заінтересованих держав, або третейським судом.

Порядок розгляду спорів з питань користування надрами передбачено статтею 64 Кодексу України про надра.

Спори з питань користування надрами розглядаються у порядку, встановленому законодавством України.

Право звернутися до особи (юридичної особи), що завдала збитків державі внаслідок порушення законодавства про надра, з претензією про необхідність відшкодування збитків мають:

- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр - Державна служба геології та надр України (Держгеонадра);

-  центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці - Державна служба України з питань праці (Держпраці);

-  центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів - Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція).

Якщо така особа (юридична особа) відмовляється відшкодовувати завдані збитки добровільно, відповідний центральний орган виконавчої влади має право звернутися до суду з позовом про стягнення коштів та відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про надра.

Спори з питань користування надрами, які виникають з іншими державами, а також між іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами та надрокористувачем, розглядаються відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Спори з питань користування надрами на умовах угоди про розподіл продукції вирішуються відповідно до умов, передбачених відповідною угодою про розподіл продукції, укладеною відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції».

Відповідальність за порушення законодавства про надра

Загальні положення про відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища передбачено статтею 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у:

-  порушенні прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;

-  порушенні норм екологічної безпеки;

-  порушенні вимог законодавства про оцінку впливу на довкілля, у тому числі поданні завідомо неправдивого звіту з оцінки впливу на довкілля чи висновку з оцінки впливу на довкілля;

-  самовільному спеціальному використанні природних ресурсів;

-  невжитті заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;

-  невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, та вчиненні опору їх представникам;

-  приниженні честі і гідності працівників, які здійснюють контроль в галузі охорони навколишнього природного середовища, посяганні на їх життя і здоров'я.

Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Незаконно добуті в природі ресурси та виготовлена з них продукція підлягають безоплатному вилученню, а знаряддя правопорушення - конфіскації. Одержані від їх реалізації доходи спрямовуються в Автономної Республіки Крим і місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Загальні положення про відповідальність за порушення законодавства про надра передбачено статтею 65 Кодексу України про надра.

Порушення законодавства про надра тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову і кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення законодавства про надра несуть особи, винні у:

-  самовільному користуванні надрами;

-  порушенні норм, правил і вимог щодо проведення робіт по геологічному вивченню надр;

-  вибірковому виробленні багатих ділянок родовищ, що призводить до наднормативних втрат запасів корисних копалин;

-  наднормативних втратах і погіршенні якості корисних копалин при їх видобуванні;

-  пошкодженнях родовищ корисних копалин, які виключають повністю або суттєво обмежують можливість їх подальшої експлуатації;

-  порушенні встановленого порядку забудови площ залягання корисних копалин;

-  невиконанні правил охорони надр та вимог щодо безпеки людей, майна і навколишнього природного середовища від шкідливого впливу робіт, пов'язаних з користуванням надрами;

-  знищенні або пошкодженні геологічних об'єктів, що становлять особливу наукову і культурну цінність, спостережних режимних свердловин, а також маркшейдерських і геодезичних знаків;

-  незаконному знищенні маркшейдерської або геологічної документації, а також дублікатів проб корисних копалин, необхідних при подальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ;

-  невиконанні вимог щодо приведення гірничих виробок і свердловин, які ліквідовано або законсервовано, в стан, який гарантує безпеку людей, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і свердловин на час консервації.

Законодавчими актами України може бути встановлено відповідальність й за інші порушення законодавства про надра.

Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства про надра

Дисциплінарна відповідальність за порушення законодавства про надра полягає у застосуванні дисциплінарних стягнень до працівників, які вчинили дисциплінарні правопорушення (проступки).

Так посадові особи та спеціалісти, винні в порушенні вимог щодо охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки за поданням Держекоінспекції, згідно з рішеннями їх органів управління позбавляються премій за основними результатами господарської діяльності повністю або частково. Порядок позбавлення премій визначається законодавством України (стаття 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».).

Крім того, до дисциплінарної відповідальності можуть притягатись особи, винні у діяннях, передбачених статтею 49 Гірничого закону України:

-  невиконання правил безпеки та правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нормативно-правових актів, що регулюють безпеку проведення гірничих робіт, прийнятих у встановленому законодавством порядку;

-  прийняття технічних рішень, що не відповідають вимогам гірничого законодавства;

-  проведення гірничих робіт без затвердженої в установленому порядку технічної документації (проектів, паспортів тощо) або з порушенням їх вимог;

-  перекручення розрахунків і показників безпеки гірничих робіт;

-  невиконання законних вимог відповідних центральних органів виконавчої влади у сфері проведення гірничих робіт;

-  пошкодження вентиляційних приладів, засобів протипожежного захисту та порушення режиму вентиляції;

-  порушення встановлених правил вибухозахисту електроустаткування;

-  невиконання заходів щодо запобігання газодинамічним явищам;

-  паління та користування відкритим вогнем на гірничих підприємствах, а також проведення вогневих і підривних робіт з порушенням правил безпеки;

-  проведення гірничих робіт на гірничих підприємствах без виконання протиаварійних заходів;

-  виведення з ладу апаратури газового, струмового та протиаварійного захисту, сигналізації та зв'язку, а також самовільне проникнення у підземні гірничі виробки;

-  інші передбачені законами України правопорушення

За порушення гірничого законодавства працівники гірничих підприємств несуть дисциплінарну відповідальність згідно з Положенням про дисципліну працівників гірничих підприємств, що затверджується Кабінетом Міністрів України (стаття 51 Гірничого закону України).

Цивільно-правова відповідальність за порушення законодавства про надра

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 Цивільного кодексу України).

Загальні положення про відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди передбачено статтею 22 Цивільного кодексу України.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

-  втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

-  доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.                          

Особливості застосування цивільної відповідальності містяться у статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Шкода, заподіяна довкіллю у зв'язку з виконанням угоди про розподіл продукції, підлягає відшкодуванню відповідно до вимог статті 29 Закону України «Про угоди про розподіл продукції».

Разом з тим статтею 67 Кодексу України про надра передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень законодавства про надра, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про надра

Визначення складу екологічних правопорушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 70 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Зокрема, відповідальність за порушення права державної власності на надра встановлена статтею 47 Кодексу України про адміністративні правопорушення. - Самовільне користування надрами, укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на надра, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за порушення вимог щодо охорони надр встановлена статтею 57 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

- Самовільна забудова площ залягання корисних копалин, невиконання правил охорони надр і вимог щодо охорони довкілля, будівель і споруд від шкідливого впливу робіт, зв'язаних з користуванням надрами, знищення або пошкодження спостережних режимних свердловин на підземні води, а також маркшейдерських і геодезичних знаків - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

-   Вибіркова відробка багатих ділянок родовищ, яка призводить до необгрунтованих втрат балансових запасів корисних копалин, наднормативні втрати і наднормативне розубожування корисних копалин при видобуванні, псування родовищ корисних копалин та інші порушення вимог раціонального використання їх запасів - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

-  Втрата маркшейдерської документації, невиконання вимог щодо приведення гірничих виробок і бурових свердловин, які ліквідуються або консервуються, в стан, що забезпечує безпеку населення, а також вимог щодо збереження родовищ, гірничих виробок і бурових свердловин на час консервації - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

- Порушення особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, якщо це не пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах, - тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб та фізичних осіб від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отримання доходу у великих розмірах має місце, коли його сума у триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідальність за порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр встановлена статтею 58 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

- Порушення правил і вимог проведення робіт по геологічному вивченню надр, яке може призвести чи призвело до недостовірної оцінки розвіданих запасів корисних копалин або умов для будівництва та експлуатації підприємств по видобуванню корисних копалин, а також підземних споруд, не зв'язаних з видобуванням корисних копалин, втрата геологічної документації, дублікатів проб корисних копалин і керна, необхідних при дальшому геологічному вивченні надр і розробці родовищ, - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідальність за порушення вимог щодо видобутку корисних копалин встановлена статтею 58-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

- Видобування корисних копалин з використанням обладнання, яке не пройшло відповідно до закону обов’язкову сертифікацію,- тягне за собою накладення штрафу на громадян від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

-  Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке ж порушення, - тягне за собою накладення штрафу на громадян і посадових осіб від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про надра

Визначення складу екологічних правопорушень і злочинів, порядок притягнення винних до адміністративної відповідальності за їх вчинення встановлюються Кримінальним кодексом України (стаття 70 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовище»).

Зокрема, відповідальність за порушення правил охорони або використання надр, незаконне видобування корисних копалин встановлена статтею 240 Кримінального кодексу України, а саме:

-  Порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у значному розмірі - караються штрафом від п’ятисот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

-  Порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров’я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - караються штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

- Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду або вчинені за попередньою змовою групою осіб, або вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, чи службовою особою з використанням службового становища, - караються позбавленням волі на строк від трьох до шести років.

- Діяння, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені організованою групою або шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або спричинили загибель людей, їх масове захворювання або інші тяжкі наслідки, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років.

Зверніть увагу! Незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у значному розмірі, якщо їх вартість у тридцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Незаконне видобування корисних копалин місцевого значення вважається вчиненим у великому розмірі, якщо їх вартість у сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Відповідальність за незаконне видобування, збут, придбання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину встановлена статтею 240-1 Кримінального кодексу України, а саме:

-  Незаконне видобування бурштину, а так само збут, придбання, зберігання, передача, пересилання, перевезення, переробка бурштину, законність походження якого не підтверджується відповідними документами, - караються штрафом від трьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.

-  Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або у значних розмірах, або на територіях чи об’єктах природно-заповідного фонду, - караються позбавленням волі на строк від чотирьох до семи років з конфіскацією майна.

- Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені службовою особою шляхом використання свого службового становища, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до восьми років з конфіскацією майна.