Соціальний захист ветеранів праці

Нормативна база

• Податковий кодекс України
• Кодекс адміністративного судочинства України
• Закон України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні"
• Закон України "Про пенсійне забезпечення"
• Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"
• Закон України "Про оренду землі"
• Закон України "Про звернення громадян"
• Закон України "Про інформацію"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 червня 2004 року № 785 "Про затвердження Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994 року № 521 "Про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці"
• Постанова Кабінету міністрів України від 24 червня 2016 року № 461 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 року № 354 "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування"
• Наказ Мінсоцполітики України від 09 березня 2016 року № 226 "Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування"

Хто такі ветерани праці?

Статус ветеран праці можуть отримати:

• громадяни, які працювали на підприємствах, в установах, організаціях, об'єднаннях громадян, фізичних осіб, мають стаж роботи: 40 років - для чоловіків та 35 років - для жінок і вийшли на пенсію;
• пенсіонери, нагороджені медаллю "Ветеран праці" за законодавством колишнього Союзу РСР;
• особи з інвалідністю I і II груп, які одержують пенсії по інвалідності, якщо вони мають стаж роботи не менше 15 років;
• громадяни, яким призначені пенсії на пільгових умовах: 1) за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - за наявності стажу роботи у жінок - 25 років і у чоловіків - 30 років; 2) за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах - за наявності стажу роботи у жінок - 30 років і у чоловіків - 35 років; 3) відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - за наявності стажу роботи у жінок - 25 років і у чоловіків - 30 років, а саме: а) особи, хворі на гіпофізарний нанізм (ліліпути); б) диспропорційні карлики; в) особи з інвалідністю по зору I групи; г) особи з інвалідністю з дитинства I групи. 4) відповідно до пунктів "в" - "з" статті 13 та статті 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - за наявності стажу роботи у жінок - 30 років і у чоловіків - 35 років, а саме: 4.1) Працівники, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах: а) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства (п."в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"); б) жінки, які працюють трактористами-машиністами, машиністами будівельних, шляхових і вантажно-розвантажувальних машин, змонтованих на базі тракторів і екскаваторів (п."г" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"); в) жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства (п."д" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"); г) жінки, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну (п."е" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"); д) робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затверджуваним у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України(п."є" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"); е) жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п’ятеро і більше дітей (п."ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"); є) водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, (п."з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"); 4.2) Працівники, які мають право на пенсію за вислугу років (ст.52 Закону України "Про пенсійне забезпечення"): а) окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу; б) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені; в) водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар’єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи; г) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз’їзних, приміського і внутріміського сполучення); д) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах; е) робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання; є) деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів відповідно до пункту "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; ж) працівники освіти, охорони здоров’я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та осіб з інвалідністю і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та осіб з інвалідністю, відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення"; з) спортсмени відповідно до пункту "є" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Цей перелік закріплено у ст.6 Закону України "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні". Документи, які підтверджують статус "ветеран праці". Ветеранам праці видаються посвідчення про право на пільги і нагрудні знаки, порядок виготовлення яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветерана праці, на підставі якого надаються відповідні пільги і компенсації (відповідно до пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчення і нагрудного знака "Ветеран праці", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1994р. №521 (далі - Положення)). Якщо посвідчення стало непридатним або було втрачене, то за заявою ветерана праці видається нове посвідчення (згідно з пунктом 8 Положення).

Куди звернутись

Для отримання посвідчення та нагрудного знака “Ветеран праці” особа подає структурному підрозділу з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - орган соціального захисту населення):

заяву про видачу посвідчення “Ветеран праці” (далі - заява);

фотокартку розміром 30 x 40 міліметрів.

Під час подання заяви пред’являється паспорт громадянина України/ тимчасове посвідчення громадянина України.

Якщо зареєстроване/задеклароване місце проживання особи розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, до заяви вона додає інформацію від Пенсійного фонду України щодо обчислення стажу роботи (відповідно до пункту 4 Положення).

Із заявою та іншими документами і відомостями, зазначеними в пункті 4 Положення, особа може звернутися також до посадової особи центру надання адміністративних послуг або до уповноваженої посадової особи виконавчого органу сільської, селищної, міської ради (в разі відсутності центру надання адміністративних послуг) (далі - посадова особа виконавчого органу), яка повинна передати їх відповідному органу соціального захисту населення не пізніше ніж через п’ять робочих днів з дати отримання.

Посвідчення і нагрудний знак видаються безкоштовно (абзац 2 пункт 7 Положення).

Перелік та зразки необхідних документів

1. заява про видачу посвідчення “Ветеран праці” (зразок заяви);
2. фотокартка розміром 30 x 40 міліметрів;
3. паспорт громадянина України/ тимчасове посвідчення громадянина України. Якщо зареєстроване/задеклароване місце проживання особи розташоване на території іншої адміністративно-територіальної одиниці, до заяви вона додає інформацію від Пенсійного фонду України щодо обчислення стажу роботи.

Строки розгляду

Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження заяви з необхідними документами до органу соціального захисту населення (підпункт 2 пункт 4² Положення).

Посвідчення і нагрудний знак вручаються особисто ветеранам праці або за їхнім дорученням рідним чи іншим особам, за що вони розписуються у відповідних документах (пункт 7 Положення).

Підстави для відмови

Підставами для відмови у видачі посвідчення, відповідно до підпункту 1 пункт 4² Положення, є:

• відсутність стажу роботи, необхідного для визнання особи ветераном праці;
• виявлення факту недостовірності даних, зазначених у заяві;
• відсутність відомостей, зазначених у пункті 4 Положення.

Оскарження дій чи бездіяльності органів соціального захисту здійснюється:

• в адміністративному порядку відповідно до Законів України "Про звернення громадян", "Про інформацію"
• у судовому порядку відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Пільги, які надаються ветеранам праці

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» ветерани праці мають право на такі пільги:

• користування при виході на пенсію чи зміні місця роботи поліклініками до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи;
• першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування із дорогоцінних металів), за умови, якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
• переважне право на забезпечення санаторно-курортним лікуванням, а також на компенсацію вартості самостійного санаторно-курортного лікування в порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України;
• щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів;
• першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація;
• використання основної щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік;
• переважне право на забезпечення жилою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва, першочерговий ремонт жилих будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом;
• першочергове одержання позики на індивідуальне (кооперативне) житлове будівництво з погашенням її протягом 10 років починаючи з п'ятого року після закінчення будівництва, а також першочергове одержання позики для будівництва або придбання дачних будинків і благоустрою садових ділянок;
• переважне право на вступ до садівницьких товариств (кооперативів), кооперативів по будівництву та експлуатації колективних гаражів;
• переважне право на встановлення домашніх телефонів;
• звільнення від плати за землю.