Втрата права користування житловим приміщенням: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
|||
Рядок 6: | Рядок 6: | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207] | * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/207-2016-%D0%BF Правила реєстрації місця проживання, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207] | ||
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»] | * [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0002700-85 Постанова Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1985 № 2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»] | ||
* Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» | |||
== Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням == | == Поняття та підстави визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням == | ||
Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради чи у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням '''можливо за рішенням суду'''. | Досить часто у громадян виникають труднощі щодо зняття з реєстрації у власному будинку чи квартирі особи, яка не є власником, не проживає протягом певного часу і добровільно звернутися до міської (сільської) ради чи у відділ державної реєстрації для зняття з реєстрації місця проживання не бажає. У разі виникнення перешкод у власника користуватися своїм майном, останній має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.Як показує практика, частіше всього власникам житла чинять перешкоди у користуванні та розпорядженні належним йому житлом: колишні члени його родини; члени родини колишнього власника; інші особи, які проживали разом з власниками житла на рівних правах. | ||
В такому разі вирішити дану проблему і визнати особу такою, що втратила право на користування житловим приміщенням '''можливо за рішенням суду'''. | |||
Відповідно до статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України] визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. | Відповідно до статті 72 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 ЖК України] визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. | ||
Рядок 14: | Рядок 17: | ||
Статтею 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин '''''понад один рік''''', якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | Статтею 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] регулюється право членів сім'ї власника житла на користування цим житлом. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин '''''понад один рік''''', якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом (частина друга статті 405 [https://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України]). | ||
Виходячи з аналізу статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», підставами для зняття з реєстрації місця проживання особи є: | |||
- заява такої особи (добровільне виселення); | |||
- судове рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, свідоцтво про смерть, паспорт, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку. | |||
== Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням == | == Порядок розгляду справ про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням == | ||
=== Хто може бути позивачем у суді? === | === Хто може бути позивачем у суді? === | ||
Рядок 43: | Рядок 53: | ||
== Судова практика == | == Судова практика == | ||
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94259292 Постанова Верховного Суду України від 16.12.2020 у справі № 206/4028/18] (Малолітній не може самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт його не проживання у спірній квартирі, не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом. Крім того, позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише у разі наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування, якого в матеріалах справи немає. Доводи про наявність у ОСОБА_1 у власності іншого житлового приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки наявність у того з батьків, з ким дитина фактично проживає права власності на житло, не може бути підставою для втрати останньою її особистих житлових прав. Визначальним у цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.) | * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/94259292 Постанова Верховного Суду України від 16.12.2020 у справі № 206/4028/18] (Малолітній не може самостійно визначати своє місце проживання, а тому сам по собі факт його не проживання у спірній квартирі, не може бути безумовною підставою для визнання його таким, що втратив право користування зазначеним житлом. Крім того, позбавлення малолітньої дитини права користування житловим приміщенням може відбуватися лише у разі наявності попереднього дозволу органу опіки та піклування, якого в матеріалах справи немає. Доводи про наявність у ОСОБА_1 у власності іншого житлового приміщення, не заслуговують на увагу, оскільки наявність у того з батьків, з ким дитина фактично проживає права власності на житло, не може бути підставою для втрати останньою її особистих житлових прав. Визначальним у цьому є забезпечення найкращих інтересів дитини.) | ||
* Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України", (у справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування житловим приміщенням, необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад установлені строки. Коли відсутній повернувся на житлову площу за згодою членів сім'ї, його не можна вважати таким, що втратив право на житлову площу. Якщо ж він вселився в житлове приміщення всупереч волі членів сім'ї і був відсутнім понад встановлені строки без поважних причин, то суд може визнати його таким, що втратив право на житлову площу). | |||
* [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2931cs16 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16] | * [https://oda.court.gov.ua/sud1590/pravovipoziciivsu/6-2931cs16 Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-2931цс16] | ||
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц] | * [https://reyestr.court.gov.ua/Review/78044560 Постанова Верховного суду від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц] |