Виселення з квартири без надання іншого жилого приміщення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
інший варіант вирішення питання в судовому порядку
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* Цивільний кодекс Ураїни [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]  
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
Рядок 43: Рядок 44:


Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.
Осіб, які підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення за неможливістю спільного проживання, може бути зобов'язано судом замість виселення провести обмін займаного приміщення на інше жиле приміщення, вказане заінтересованою в обміні стороною.
== Інший варіант вирішення проблеми вислення без надання іншого житлового приміщення ==
Питання виселення з житла без надання іншого житлового приміщення є спірним, і вирішується судами неоднозначно. В правників України є інше бачення вирішення даного питання під час судового розгляду. Можливо крапку в даному баченні суддів поставила Перша судова палата Касаційного цивільного суду у справі № 182/7347/18.
В чому полягає проблема при розгляді судами такої категорії справ? Дійсно, Житловий кодекс Української РСР, що діє на даний момент в нашій державі надає обмеженні можливості власнику у питанні виселення з належного йому майна. '''Однак, Цивільний кодекс України, а саме ст.391 передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.'''
Далі, частина 1 ст. 383 ЦК України говорить, що власник житлового будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.
Отже, застарілі норми Житлового кодексу Української РСР обмежують право приватної власності визначені нормами Цивільного кодексу України. Саме це і було підтверджено в Рішення по справі № 182/7347/18 Першої судової палати Касаційного цивільного суду, дослівно - "З огляду на підстави заявленого позову, застосуванню підлягають положення статей 391, та глави 32 «Право користування чужим майном» ЦК України, оскільки застосування до регулювання житлових відносин положень ЖК Української РСР, прийнятого 30 червня 1983 року не відповідає реаліям сьогодення та змісту нинішніх суспільних відносин. Натомість ЦК України є кодифікованим актом законодавства, який прийнято пізніше, а тому темпоральна колізія норм права має вирішуватися саме на користь норм ЦК України (правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 13 жовтня 2020 року у справі № 447/455/17 (провадження № 14-64цс20).
Право користування чужим майном передбачено у статтях 401-406 ЦК України."
Тож, якщо Ваш суд при розгляді позову про виселення без надання іншого житлового приміщення вперто посилається на застарілі норми Житлового кодексу Української РСР - не зупиняйтесь лише на першій інстанції, звертайтесь далі до апляційного чи навіть касаційного оскарження.


[[:Файл:Позовна заява про виселення без надання іншого житлового приміщення з неприватизованої квартири.docx]]<br />
[[:Файл:Позовна заява про виселення без надання іншого житлового приміщення з неприватизованої квартири.docx]]<br />