Порядок здійснення соціального супроводу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах

Матеріал з WikiLegalAid
Це остання версія цієї сторінки; у неї немає затверджених версій.

Нормативна база

Право на отримання соціальних послуг

Статтею 1 Конституції України визначено – Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Соціальна держава є надійним досягненням суспільного гуманізму та прогресу цивілізації розвитку суспільства. Її мета та шляхи здійснення мають бути усвідомлені та визнані кожним громадянином, кожною соціальною групою. В центрі всіх рішень постає людина з гарантованими державою правами і свободами.

За статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Класифікація соціальних послуг

Соціальні послуги поділяються на послуги, спрямовані на:

1) соціальну профілактику - запобігання виникненню складних життєвих обставин та/або потраплянню особи/сім’ї в такі обставини;

2) соціальну підтримку - сприяння подоланню особою/сім’єю складних життєвих обставин;

3) соціальне обслуговування - мінімізацію для особи/сім’ї негативних наслідків складних життєвих обставин, підтримку їх життєдіяльності, соціального статусу та включення у громаду.

За типами соціальні послуги поділяються на:

1) прості соціальні послуги, складаються з одного/декількох заходів, які необхідно здійснити для надання таких послуг, та не передбачають постійної та систематичної взаємодії фахівців з отримувачем соціальних послуг;

2) комплексні соціальні послуги, складаються з сукупності заходів, об’єднаних єдиною метою, у межах яких формується індивідуальний набір таких заходів залежно від потреб отримувача соціальної послуги, який передбачає постійну та систематичну взаємодію фахівців з отримувачем соціальних послуг;

3) комплексні спеціалізовані соціальні послуги, комплексні спеціалізовані соціальні послуги, що надаються певній категорії отримувачів соціальних послуг (ВІЛ-інфікованим особам, особам із залежністю від психотропних речовин, особам, які постраждали від торгівлі людьми, біженцям, особам із психічними розладами та іншим;

Залежно від місця надання соціальні послуги надаються:

- за місцем проживання/перебування отримувача соціальних послуг (вдома);

- у приміщенні надавача соціальних послуг: стаціонарно - в умовах цілодобового перебування (проживання) отримувача соціальної послуги із забезпеченням харчуванням та умовами для проживання; напівстаціонарно - протягом визначеного часу доби з умовами для нічного або денного перебування;

- за місцем перебування отримувача соціальних послуг поза межами місця проживання та приміщення надавача соціальних послуг, у тому числі на вулиці та дистанційно (онлайн).

Соціальні послуги залежно від строку надаються:

1) екстрено (кризово) - невідкладно (протягом доби) у зв’язку з обставинами, що загрожують життю та/або здоров’ю отримувача соціальних послуг;

2) постійно - не менше одного разу на місяць протягом більше одного року;

3) тимчасово - не менше одного разу на місяць протягом до одного року;

4) одноразово.

Перелік соціальних послуг, визначається класифікатором соціальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням соціальних послуг загальнонаціонального значення згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Базові соціальні послуги:

1) догляд вдома, денний догляд;

2) підтримане проживання;

3) соціальна адаптація;

4) соціальна інтеграція та реінтеграція;

5) надання притулку;

6) екстрене (кризове) втручання;

7) консультування;

8) соціальний супровід;

9) представництво інтересів;

10) посередництво;

11) соціальна профілактика;

12) натуральна допомога;

13) фізичний супровід осіб, які мають порушення опорно-рухового апарату та пересуваються на кріслах колісних, з інтелектуальними, сенсорними, фізичними, моторними, психічними та поведінковими порушеннями;

14) переклад жестовою мовою;

15) догляд та виховання дітей в умовах, наближених до сімейних;

16) супровід під час інклюзивного навчання;

18) медіація (стаття 16 Закон України "Про соціальні послуги").

Виявлення осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах або мають найвищий ризик потрапляння в такі обставини

Соціальна послуга супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, передбачає такі заходи:

·                    відвідування отримувача соціальної послуги за місцем його проживання (перебування);

·                    оцінка потреб сім’ї (особи);

·                    складення індивідуального плану соціального супроводу;

·                    визначення шляхів вирішення основних проблем;

·                    психологічна підтримка згідно з професійною компетенцією (організація психотерапевтичних груп, психологічна корекція);

·                    моніторинг виконання сім’єю поставлених завдань;

·                    допомога в усвідомленні значення дій та/або розвиток вміння керувати ними;

·                    навчання та розвиток навичок, спрямованих на подолання складних життєвих обставин;

·                    інформування щодо питань, пов’язаних з наданням інших послуг і соціальної допомоги. Надання інформаційно-освітніх матеріалів, інструкцій, буклетів, листівок;

·                    бесіди з отримувачем соціальної послуги, членами його сім’ї, особами з найближчого оточення (очно, телефоном);

·                    організація та проведення сімейних групових нарад, мережевих зустрічей;

·                    залучення отримувача послуги до участі у тренінгах, дискусіях, круглих столах, семінарах, лекціях тощо;

·                    перенаправлення отримувача соціальної послуги до інших надавачів соціальних послуг, у тому числі для отримання спеціалізованих послуг;

·                    організація та забезпечення діяльності груп взаємодопомоги.

План соціального супроводу

Відповідно до оцінки потреб сім’ї /особи, складається індивідуальний план соціального супроводу. У такому плані вказують основні цілі, заходи та очікувані результати для подолання чи мінімізації складних життєвих обставин.

Тривалість соціального супроводу

Соціальний супровід здійснюється не більше 6 місяців, а у разі складних випадків термін дії договору може бути продовжено до 1 року.

До осіб/сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, належать особи/сім’ї, які не можуть самостійно подолати негативний вплив обставин, зумовлених такими чинниками:

похилий вік;

часткова або повна втрата рухової активності, пам’яті;

невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування;

психічні та поведінкові розлади, у тому числі пов’язані із вживанням психоактивних речовин;

інвалідність;

бездомність;

безробіття;

малозабезпеченість;

поведінкові розлади у дітей через розлучення батьків;

ухилення батьками або особами, які їх замінюють, від виконання своїх обов’язків із виховання дитини;

втрата соціальних зв’язків, у тому числі під час перебування в місцях позбавлення волі;

жорстоке поводження з дитиною;

домашнє насильство;

насильство за ознакою статі;

потрапляння в ситуацію торгівлі людьми;

шкода, заподіяна пожежею, стихійним лихом, катастрофою, бойовими діями, терористичним актом, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією.

Суб'єкти виявлення сімей

Суб’єктами виявлення осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають у складних життєвих обставинах, є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад , центри соціальних служб, центри надання соціальних послуг, територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг), інші установи/заклади надання соціальних послуг, зокрема спеціалізовані служби підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі; служби у справах дітей, соціальні менеджери, фахівці із соціальної роботи, соціальні працівники або інші уповноважені посадові особи уповноваженого органу, заклади освіти, охорони здоров’я, установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги, центри з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, а також підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання, благодійні, релігійні організації, фізичні особи - підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності, волонтери.

Сім’ї, які вважаються такими, що мають найвищий рівень потрапляння у складні життєві обставини

До осіб/сімей, які мають найвищий ризик потрапляння у складні життєві обставини через вплив несприятливих зовнішніх та/або внутрішніх чинників (далі - вразливі категорії населення) належать:

  1. сім’ї, у яких дітей відібрано у батьків без позбавлення їх батьківських прав;
  2. сім’ї, де триває процес розлучення батьків і вирішується спір між матір’ю та батьком щодо визначення місця проживання дітей, участі батьків у їх вихованні;
  3. сім’ї з дітьми, в яких тривала хвороба батьків перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов’язки;
  4. сім’ї, у яких виховуються діти з інвалідністю, та сім’ї з дітьми, у яких батьки мають інвалідність;
  5. сім’ї, у яких батьків поновлено в батьківських правах;
  6. сім’ї з дітьми, де батьки є трудовими мігрантами;
  7. малозабезпечені сім’ї з дітьми;
  8. сім’ї, діти з яких перебувають у закладах інституційного догляду та виховання;
  9. сім’ї, дітей з яких влаштовано в сім’ю патронатного вихователя;
  10. сім’ї, у яких діти систематично самовільно залишають місце проживання;
  11. сім’ї, у яких діти систематично без поважних причин не відвідують заклади освіти;
  12. жінки, які виявили намір відмовитися від новонародженої дитини;
  13. неповнолітні одинокі матері (батьки);
  14. діти, які перебувають на вихованні в сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу;
  15. особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
  16. особи з особливими освітніми потребами;
  17. внутрішньо переміщені особи;
  18. повнолітні недієздатні особи (у разі відсутності в них опікуна);
  19. особи, звільнені з місць позбавлення волі;
  20. учасники антитерористичної операції та особи, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів (війни), Захисників і Захисниць України;
  21. особи, які проживають на тимчасово окупованій території України та періодично перебувають на території України, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, незалежно від наявності або відсутності довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особиаїни;
  22. особи, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Порядок виявлення сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах

Виявлення осіб/сімей, які належать до вразливих категорій населення або перебувають під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, проводиться суб’єктами у процесі виконання ними службових/посадових обов’язків (вжиття заходів реагування на отримані особисті заяви/звернення, телефонні, письмові, електронні, усні повідомлення про таких осіб/такі сім’ї, матеріали в засобах масової інформації).

  • Соціальний менеджер/фахівець із соціальної роботи у разі виявлення ним особи/сім’ї, яка належить до вразливих категорій населення або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, протягом семи робочих днів з дати виявлення проводить оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах відповідно до порядку, затвердженого Мінсоцполітики.

Інший суб’єкт у разі виявлення такої особи/сім’ї інформує про це орган соціального захисту населення шляхом надіслання не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повідомлення у письмовій або електронній формі, засобами телефонного зв’язку. Не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після отримання інформації про виявлення особи/сім’ї, яка належить до вразливих категорій населення або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, орган соціального захисту населення повідомляє соціальному менеджеру/ фахівцю із соціальної роботи для проведення ним оцінювання потреб особи/сім’ї.

У разі звернення особи до уповноваженого органу, зокрема через електронний кабінет особи на Соціальному порталі Мінсоцполітики, за призначенням державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, державної соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, одноразової матеріальної допомоги непрацюючим малозабезпеченим особам, особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, одноразової матеріальної допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, за видачею довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи уповноважений орган інформує особу (зокрема за допомогою засобів Соціального порталу Мінсоцполітики та/або шляхом надання відповідних друкованих інформаційних матеріалів) про соціальні послуги, які вона може отримати, умови та порядок їх надання та в разі потреби надсилає, зокрема за допомогою засобів Соціального порталу Мінсоцполітики, соціальному менеджеру/фахівцю із соціальної роботи повідомлення про необхідність проведення оцінювання потреб особи/сім’ї в соціальних послугах.

  • За результатами оцінювання потреб у соціальних послугах особи/ сім’ї, яка належить до вразливих категорій населення або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, соціальний менеджер/фахівець із соціальної роботи складає акт оцінки потреб сім’ї/ особи (у паперовій або електронній формі), який не пізніше ніж наступного робочого дня подається, зокрема за допомогою засобів Соціального порталу Мінсоцполітики, до уповноваженого органу для прийняття рішення про надання/відмову в наданні соціальних послуг.
  • Якщо за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї, яка належить до вразливих категорій населення або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, підтверджується перебування особи/сім’ї у складних життєвих обставинах або належність до вразливих категорій населення, соціальний менеджер/ фахівець із соціальної роботи надає такій особі/сім’ї допомогу в оформленні заяви про надання соціальних послуг і пакета документів, що додаються до неї, а також передає зазначені документи органу соціального захисту населення разом з актом, складеним за результатом оцінювання потреб у соціальних послугах особи/сім’ї, яка належить до вразливих категорій населення або перебуває під впливом чинників, що можуть зумовити потрапляння у складні життєві обставини, якщо особа через похилий вік, інвалідність, стан здоров’я, догляд за дитиною або інші обставини не може особисто подати заяву та пакет документів.

У разі виявлення суб’єктом випадку жорстокого поводження з дитиною, зокрема домашнього насильства, залишення дитини без піклування батьків такий суб’єкт невідкладно інформує про це службу у справах дітей та уповноважений підрозділ органу Національної поліції, у разі виявлення факту вчинення домашнього насильства стосовно недієздатних осіб - уповноважений підрозділ органу Національної поліції та орган опіки та піклування.

У разі існування внаслідок вчинення домашнього насильства або інших обставин загрози життю чи здоров’ю особи, в тому числі дитини, про це негайно інформується уповноважений підрозділ органу Національної поліції за номером телефону 102 для вжиття спеціальних заходів до припинення насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, проводиться згідно з Порядком забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 585.

Дії, які проводять уповноважені особи з метою надання соціальних послуг

  • Для отримання соціальних послуг особа, яка потребує соціальних послуг (далі - особа), подає уповноваженому органу за місцем свого проживання/перебування заяву про надання соціальних послуг (далі - заява) у письмовій або електронній формі.

Якщо особа за станом здоров’я не спроможна самостійно прийняти рішення про необхідність надання їй соціальних послуг, законний представник такої особи зобов’язаний подати заяву, уповноважена особа органу опіки та піклування - повідомлення з рішенням органу опіки та піклування про надання соціальних послуг.

Подання заяви з відповідними документами для отримання соціальних послуг особами з інвалідністю та особами похилого віку, які мають інтелектуальні та/або психічні порушення, проводиться відповідно до Порядку надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2019 р. № 576 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 55, ст. 1912).

Заява в електронній формі подається через Єдиний державний вебпортал електронних послуг (далі - “Портал Дія”), електронну систему чи іншу інтегровану з ними інформаційну систему.

  • Особи, які проживають на тимчасово окупованій території України та періодично перебувають на території України, на яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, без отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи подають заяву за задекларованим місцем проживання, в якій обов’язково зазначають строк свого проживання.

Заява особи, її законного представника, повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування про надання соціальних послуг можуть прийматися центром надання адміністративних послуг за місцем проживання/перебування особи.

Заява особи, її законного представника, повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування, прийняті центром надання адміністративних послуг, протягом одного робочого дня з дати їх надходження передаються уповноваженому органу для підготовки відповідних запитів, клопотань (у разі потреби) та прийняття рішення про надання соціальних послуг.

До заяви обов’язково додаються такі документи (або їх скановані копії):

копія паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;

копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у якому зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, або копія паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові та мають про це відмітку в паспорті);

копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ (для осіб з інвалідністю);

копія медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років, виданого в установленому МОЗ порядку (для дитини з інвалідністю);

копія довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, виданої лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу (за наявності);

медичний висновок про здатність до самообслуговування та потребу в сторонній допомозі (у разі потреби);

копія рішення органу опіки та піклування про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, про влаштування дитини в сім’ю патронатного вихователя (за наявності);

копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності);

документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування (якщо заява подається органом опіки та піклування);

копія паспорта громадянина України опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);

копія довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності);

акт оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах (за наявності), складений соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи.

Постановою КМУ від  16.03.2022 № 294 доповнено Порядок організації надання соціальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 р. № 587.

  • У разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану соціальні послуги стаціонарного догляду, паліативного догляду, догляду вдома, підтриманого проживання в інтернатному закладі надаються особам на підставі:

заяви про надання соціальних послуг, поданої особою (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

заяви про надання соціальних послуг особі, поданої законним представником (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів);

повідомлення від уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника).

Зазначені заяви можуть подаватися до уповноваженого органу, відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації / безпосередньо до надавача соціальних послуг. Заяви, які подаються до уповноваженого органу або до надавача соціальних послуг, протягом одного робочого дня передаються в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку до відповідної військової / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації. Відповідна військова адміністрація / обласна, Київська та Севастопольська міська держадміністрація протягом одного робочого дня з дати надходження заяви оформляє путівку та передає її в електронній формі засобами телекомунікаційного, зокрема електронного зв’язку надавачу соціальних послуг.

  • Уповноважений орган аналізує отримані документи, уточнює необхідну інформацію, в тому числі шляхом перевірки даних щодо отримувачів державної допомоги, пільг тощо, наявних в інформаційних системах, та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня визначає надавача або залучає соціального менеджера/ фахівця із соціальної роботи для оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах.
  • Оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах проводиться соціальним менеджером/фахівцем із соціальної роботи (у разі перебування особи/ сім’ї, яка перебуває у складних життєвих обставинах, у надавача соціальних послуг - його соціальним працівником) протягом п’яти робочих днів з дати отримання заяви, звернення, повідомлення про надання соціальних послуг у порядку, встановленому Мінсоцполітики, із залученням у разі потреби психолога, медичного працівника, педагогічного працівника закладу та/або установи освіти, реабілітолога та інших фахівців.

Під час оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах з’ясовуються обставини, що можуть призвести або призвели до порушень у життєдіяльності особи/сім’ї, визначаються чинники, що спричинили потрапляння у складні життєві обставини, рівень складності наявних проблем, їх вплив на життєдіяльність особи/сім’ї, індивідуальні потреби в отриманні соціальних послуг, а також спроможність особи/сім’ї самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив таких обставин.

  • За результатами оцінювання потреб особи/сім’ї у соціальних послугах складається, зокрема за допомогою цифрового інструменту (кейс-менеджменту), відповідний акт за формою, затвердженою Мінсоцполітики, з пропозиціями щодо переліку соціальних послуг, яких потребує особа/ сім’я, що подається, зокрема за допомогою засобів Соціального порталу Мінсоцполітики, уповноваженому органу для подальшого прийняття рішення про надання соціальних послуг.

У разі отримання звернення (письмового або усного) особи, у тому числі дитини/сім’ї, про надання соціальних послуг екстрено (кризово) або отримання повідомлення від суб’єкта про необхідність надання таких послуг проводиться оцінка ситуації, в якій перебуває особа/сім’я. За результатами оцінки складається акт про надання соціальних послуг екстрено (кризово) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. Якщо оцінка проводилася надавачем соціальних послуг, до якого особа/сім’я звернулася безпосередньо, такий надавач протягом одного дня після проведення оцінки інформує про її результати уповноважений орган.

Рішення про надання послуг екстрено (кризово) приймається уповноваженим органом/надавачем невідкладно та протягом однієї доби забезпечується надання соціальних послуг.

Підтвердженням надання соціальних послуг екстрено (кризово) є акт про надання повнолітній особі соціальних послуг екстрено (кризово), що містить відомості, зокрема, про отримувача та надавача таких послуг, надані соціальні послуги, строки, дати їх надання (далі - акт). Форма акта затверджується Мінсоцполітики.

Акт формується протягом місяця з початку надання соціальних послуг, зокрема за допомогою цифрового інструменту (кейс-менеджменту). За результатами роботи в акті зазначаються відомості про необхідність продовження надання соціальних послуг, про що повідомляється уповноваженому органу з надісланням примірника акта, зокрема за допомогою засобів Соціального порталу Мінсоцполітики.

Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів приймає уповноважений орган системи надання соціальних послуг, передбачений пунктом 4 частини першої статті 11 цього Закону, або уповноважений орган системи надання соціальних послуг, передбачений пунктом 3 частини першої статті 11 цього Закону, на підставі повідомлення уповноваженого органу системи надання соціальних послуг, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 11 цього Закону.

Уповноважені органи системи надання соціальних послуг, визначені пунктами 3 і 4 частини першої статті 11 цього Закону, можуть надати право надавачам соціальних послуг приймати рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів.

Рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачами соціальних послуг приватної власності приймає відповідний надавач.

Про прийняте рішення про надання чи відмову у наданні соціальних послуг надавачі соціальних послуг повідомляють відповідний уповноважений орган системи надання соціальних послуг, передбачений пунктом 4 частини першої статті 11 цього Закону, для здійснення ним моніторингу надання соціальних послуг, внесення відповідної інформації до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, організації та забезпечення підготовки, перепідготовки, підвищення професійної компетентності/кваліфікації працівників - надавачів соціальних послуг та інших повноважень, визначених цим Законом.

Надання соціальних послуг одноразово здійснюється без прийняття рішення про надання соціальних послуг.

Припинення надання соціальних послуг

Підставами для відмови у наданні соціальних послуг є:

1) відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї;

2) ненадання надавачем соціальних послуг тих соціальних послуг, яких потребує особа.

Особі може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявності у особи відповідно до медичного висновку медичних протипоказань, перелік яких затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я. Рішення про надання соціальних послуг приймається після усунення таких протипоказань.

Не може бути відмовлено у наданні соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров’ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, або жорстокого поводження з дитиною.


Підставами для припинення надання соціальних послуг є:

  • відсутність потреби у соціальних послугах за результатами оцінювання потреб особи/сім’ї;
  • закінчення строку дії договору про надання соціальних послуг (крім випадків продовження строку дії договору за результатами повторного оцінювання потреб);
  • зміна місця проживання/перебування отримувача соціальних послуг, що унеможливлює надання соціальних послуг;
  • невиконання без поважних причин отримувачем соціальних послуг вимог, визначених договором про надання соціальних послуг;
  • виявлення/встановлення недостовірності поданих отримувачем соціальних послуг інформації/документів при зверненні за їх наданням, що унеможливлює подальше надання таких соціальних послуг;
  • смерть отримувача соціальних послуг;
  • дострокове розірвання договору про надання соціальних послуг за ініціативою отримувача соціальних послуг;
  • ліквідація (припинення діяльності) надавача або припинення ним надання відповідних соціальних послуг.

Не може бути припинено надання соціальних послуг у разі наявної загрози життю чи здоров’ю особи, домашнього насильства, насильства за ознакою статі, сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України, або жорстокого поводження з дитиною.

Див. також

index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Порядок_здійснення_соціального_супроводу_сімей,_які_перебувають_у_складних_життєвих_обставинах&oldid=58621