Встановлення факту здійснення догляду за особою, яка потребує постійного догляду

Матеріал з WikiLegalAid
Це остання версія цієї сторінки; у неї немає затверджених версій.

Нормативна база

Загальна інформація

Загальні положення щодо отримання та надання соціальних послуг, зокрема і постійного догляду, врегульовані Законом України "Про соціальні послуги ". Цим Законом визначено категорії осіб, які мають право на отримання соціальної послуги з догляду, надавачів такої соціальної послуги тощо. Порядок подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації за догляд затверджує Кабінет Міністрів України .

Детальніше: Оформлення постійного догляду за особами, які його потребують (особи з інвалідністю, громадяни похилого віку)

Документи, які підтверджують факт здійснення догляду

Довідка про отримання компенсації за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі

Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону України "Про соціальні послуги" без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд (частина 7 статті 13 Закону України "Про соціальні послуги ").

Відповідно до пункту 3 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (далі - Порядок) компенсація призначається і виплачується структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад за місцем проживання / перебування осіб, яким надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, відповідних документів у паперовій або електронній формах.

Призначення і виплата компенсації здійснюються уповноваженим органом з місяця подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги, таких документів:

1) у паперовій формі:

  • заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
  • заяви про згоду отримувати соціальні послуги;
  • копії свідоцтва про народження дитини (у разі надання дитині соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі);
  • декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги;
  • копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
  • висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
  • висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
  • копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ;
  • довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ;
  • копії рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);
  • копії рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (для опікунів або піклувальників).

Копії поданих документів засвідчуються посадовими особами уповноваженого органу або центру надання адміністративних послуг, який прийняв заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та про згоду отримувати соціальні послуги.

2) в електронній формі

  • заяви про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі;
  • заяви про згоду отримувати соціальні послуги;
  • декларації про доходи та майновий стан (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї) за формою, затвердженою Мінсоцполітики. У декларації також зазначається інформація про склад сім’ї фізичної особи, яка надає соціальні послуги, та відомості про членів її сім’ї (прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності), сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, внесені до паспорта громадянина України;
  • відомостей про свідоцтво про народження дитини (серія, номер, дата видачі, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) дитини, прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) батьків);
  • сканованих копій документів, з урахуванням категорії особи, яка потребує надання соціальних послуг: копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; висновку про наявність порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду, за формою, затвердженою МОЗ; копії медичного висновку про дитину з інвалідністю віком до 18 років за формою, затвердженою МОЗ; довідки про захворювання дитини на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, про те, що дитина отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що видана лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу в порядку та за формою, встановленими МОЗ (пункт 7 Порядку).

Якщо в державних електронних інформаційних ресурсах наявні необхідні відомості, відповідні документи/копії не подаються. Зазначені відомості, необхідні для призначення компенсації, отримуються органом, що приймає рішення про призначення компенсації:

  • через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів;
  • через інформаційні системи або бази даних;
  • шляхом надіслання запитів до власників (розпорядників) зазначених відомостей.

Орган перевіряє подані/надіслані фізичною особою, яка надає соціальні послуги, документи/відомості, зазначає кількість прийнятих документів, порядковий номер заяви, дату її реєстрації, кількість неподаних документів, які необхідно подати, і дату, до якої такі документи повинно бути подано.

Повідомлення про прийняття заяви з пакетом документів видається особисто фізичній особі, яка надає соціальні послуги, під час їх подання або надсилається протягом одного робочого дня з дати подання заяви на поштову адресу або адресу електронної пошти такої особи. Якщо заява з пакетом документів надсилається поштою, днем подання заяви вважається дата відправлення, зазначена на календарному штемпелі (абзаци 18-20 підпункту 2 пункту 7 Порядку).

Рішення про призначення компенсації або про відмову в її наданні приймається уповноваженим органом протягом 10 днів з дати подання документів, зазначених у пункті 7 Порядку, і наступного дня після його прийняття надсилається фізичній особі, яка надає соціальні послуги (пункт 14 Порядку).

КОМПЕНСАЦІЯ НЕ ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ:

1) фізичним особам, які надають соціальні послуги особам, зазначеним у пункті 1 Порядку, якщо такі особи отримують: соціальні послуги з догляду вдома, паліативного, стаціонарного догляду; виплати на догляд відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, Закону України “Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю”, Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, Закону України “Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю” (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи);

2) фізичним особам, які надають соціальні послуги та отримують допомогу на догляд відповідно до Закону України “Про психіатричну допомогу”;

3) фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на професійній основі.

Акт встановлення факту здійснення догляду (для перетину кордону)

Порядок отримання акту встановлення здійснення догляду, який необхідний для перетину кордону особою, яка супроводжує особу, яка потребує постійного догляду регулюється Постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 року "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України" (далі - Постанова №57).

Відповідно до абзаців 4,5,9 пункту 2-1 Постанови №57 акт встановлення факту здійснення догляду за іншою особою, яка потребує постійного догляду, складається на підставі звернення особи, яка здійснює догляд, до районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради із заявою про здійснення особою такого догляду.

До звернення про видачу акту встановлення факту здійснення догляду додаються наступні документи:

  • копії паспорта та ідентифікаційного коду особи, яка здійснює догляд та особи, за якою здійснюється догляд;
  • копії довідок про взяття на облік, як внутрішньо переміщених осіб (за наявності);
  • копія документів, які підтверджують факт спільного проживання (за потребою);
  • копія довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (для осіб з інвалідністю) або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
  • копія висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді громадян похилого віку внаслідок когнітивних порушень за формою, затвердженою МОЗ;
  • копія висновку лікарської комісії медичного закладу щодо потреби в догляді невиліковно хворих осіб, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, за формою, затвердженою МОЗ;
  • копії документів, які підтверджують родинний зв’язок .

Всі копії документів подаються з пред’явленням їх оригіналів.

У випадку, якщо особа, яка потребує постійного догляду, є взятою на облік внутрішньо переміщеною особою, звернення із заявою про здійснення догляду подається за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.

На підставі такого звернення районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією, виконавчим органом сільської, селищної, міської ради не пізніше ніж протягом п’яти робочих днів після надходження заяви складається акт встановлення факту здійснення догляду в довільній формі. Зазначений акт надсилається заявнику або видається особисто за його бажанням.

Акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (для відстрочки від призову на військову службу)

Військовозобов’язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім’я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, за якою здійснюється догляд.

У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов’язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (абзац 1 пункту 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 "Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" - далі Постанова №560).

До заяви про надання акту про встановлення факту здійснення особою постійного догляду військовозобов'язаний додає копії документів, що підтверджують право на відстрочку передбачені в додатку 5 до Постанови №560.

Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.

Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:

відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов’язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;

перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов’язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.

За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов’язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8 до Постанови №560) (абзац 8 пункту 60 Постанови №560).

Встановлення факту здійснення постійного догляду в судовому порядку

Законодавством визначено позасудовий порядок встановлення факту здійснення постійного догляду за особою, яка за станом здоров’я потребує соціальної послуги з догляду, у зв’язку з чим такий факт не може встановлюватися в судовому порядку в окремому провадженні в порядку цивільного судочинства.

Такий висновок зробив Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у справі за заявою військовослужбовця у постанові від 5 червня 2024 року у справі № 283/1199/23.

Колегія суддів Верховного Суду дійшла також наступних висновків.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у частині 1 статті 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), однак не є вичерпним.

Згідно з частиною 2 статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов:

  • згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
  • чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення;
  • заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
  • встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Заява про встановлення факту, що має юридичне значення подається до суду за місцем проживання фізичної особи (заявника). Заінтересованою стороною у справі є структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій/виконавчі органи сільських, селищних, міських рад та/або інші особи, якщо встановлення такого факту тягне виникнення юридичних наслідків для цих осіб тощо.

Відповідно до статті 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Доказами, що підтверджують факт здійснення догляду за особою, яка його потребує, можуть бути:

  • висновок лікарсько-консультативної комісії;
  • виписка з протоколу засідання лікарсько-консультативної комісії;
  • довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
  • виписка з амбулаторної картки стаціонарного хворого;
  • висновку про стан здоров`я заявника;
  • акт обстеження проживання;
  • витяг про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб тощо.

За подання до суду заяви про встановлення факту, що має юридичне значення фізичним особам необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»)

Станом на 01.01.2026 - 665 гривень 60 копійок.

Порядок розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення встановлений главою 6 Розділу IV ЦПК України.

Розгляд судом цієї категорії справ здійснюється у порядку окремого провадження.

Крім цього, колегія суддів зазначила, що в разі отримання відмови від уповноваженого органу у видачі особі акту встановлення догляду, особа може оскаржити таку відмову/або бездіяльність в порядку адміністративного судочинства, а не в порядку окремого провадження в цивільному судочинстві.

Важливо! Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Судовий порядок установлення факту, що має юридичне значення, використовується лише у випадку, коли чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку його встановлення. Якщо факт, який має юридичне значення, підлягає встановленню в позасудовому порядку, особа має використати такий порядок.

index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту

index.php?title=Категорія:Цивільне процесуальне право