Цивільно-правовий договір як форма залучення осіб до праці

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 10:13, 6 квітня 2026, створена Fedorova.Iryna (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Поняття «цивільно-правовий договір»

Цивільно-правовий договір з фізичною особою (договір цивільно-правового характеру) - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 Цивільного кодексу України) (далі – договір).

Відносини, що виникають з укладенням договорів, є цивільно-правовими і регулюються нормами цивільного законодавства.

Істотні умови договору

Предмет договору

Предметом договору може бути виконання робіт чи надання послуг та він може укладатися у формі договору підряду або надання послуг. посилання=Файл:ЦПД.docx|альт=Зразок договору цивільно-правового характеру (прибирання)|межа|праворуч|120x120пкс

Сторони договору

Сторонами за договором є виконавець та замовник.

Форма договору

Договір укладається у письмовій формі.

Факт надання послуг можна фіксувати інвойсом (рахунком), який підписаний виконавцем, без обов'язкового підпису замовника. Можливість відмови від актів має бути передбачена у письмовому договорі. (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні")

Важливо: дана дія не поширюється на вимоги до документування господарських операцій, оплата за які здійснюється за рахунок публічних коштів; господарських операцій, здійснених на виконання договорів найму (оренди) державного або комунального майна; договорів будівельного підряду, проектно-вишукувальних робіт; договорів про пожертву, благодійну або гуманітарну допомогу.

Строк договору

Договір укладається на певний строк та на виконання конкретної роботи, тому ці умови мають бути чітко прописані в договорі (статті 846, 905 ЦК України). Договір може мати нерегулярний, одноразовий або ненормований характер.

Ціна договору

За договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Розмір, порядок, умови, строки виплати винагороди за договором встановлюються за домовленістю сторін.

Відповідальність сторін

Відповідальність виконавця роботи за порушення договору насамперед встановлюється самим договором (пеня, штраф тощо), а також нормами цивільного законодавства.

Особливості договору

♦ Виконавець не включаються до штату роботодавця. Він самостійно вирішують питання свого виробничого процесу, виконує роботу на свій ризик.

♦ Виконавець, на відміну від працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, (не зобов'язаний дотримуватися графіку роботи, встановленого підприємством) та інші локальні акти підприємства (різного роду положення, колективні договори).

♦ Виконавець не має соціальних гарантій працівника, який працює відповідно до трудового договору (права на відпустку, матеріальну допомогу, різного роду компенсації, лікарняні тощо).

♦ У трудовій книжці виконавця не робиться запис про оформлення трудових відносин. Стаж роботи підтверджується оригіналом договору.

♦ Робота за договором за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію (пункт «а» частини третьої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Відмінність від трудового договору

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Трудовий договір Договір цивільно-правового характеру
Відносини регулюються Кодексом законів про працю України;
  • сторони: Працівник та Роботодавець
  • укладається, як правило, у письмовій формі, але може бути укладено і в усній формі;
  • мета – організація процесу праці;
  • трудова функція працівника не передбачає встановленого кінцевого результату;
  • безстроковий або строковий;
  • оплата праці не нижче встановленого державою мінімального розміру;
  • надаються щорічні і додаткові оплачувані відпустки;
  • ризик збитків покладається на роботодавця;
  • працівник підпорядковується правилам внутрішньої трудового розпорядку.
Відносини регулюються Цивільним кодексом України;
  • сторони: Замовник і Виконавець
  • укладається у письмовій формі;
  • мета- досягнення, визначеного договором результату;
  • результат виконання робіт/факт надання послуг фіксується в окремому документі – акт надання послуг/виконаних робіт;
  • факт надання послуг можна фіксувати інвойсом (рахунком), який підписаний виконавцем, без обов'язкового підпису замовника;
  • строковий;
  • оплата здійснюється відповідно до умов договору у формі винагороди;
  • виконавець сам визначає собі час для відпочинку, відпустки не надаються;
  • виконавець діє на власний ризик;
  • виконавець самостійно організовує свій робочий процес та не підпорядковується правилам трудового розпорядку.

Судова практика

index.php?title=Категорія:Договірне (зобов’язальне) право index.php?title=Категорія:Суди