Соціальне обслуговування неповнолітніх

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття соціального обслуговування неповнолітніх

Соціальні послуги — це дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають і передбачені пунктом 1 статті 9 Закону України «Про соціальні послуги».

Стосовно неповнолітніх така система охоплює сприяння, підтримку та послуги, що надаються соціальними службами окремим особам чи групам населення для подолання або пом'якшення складних життєвих обставин, підтримки їх соціального статусу та повноцінної життєдіяльності.

Згідно пункту 15 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги», складні життєві обставини — це обставини, що негативно впливають на життя, стан здоров'я та розвиток особи, функціонування сім'ї, які особа/сім'я не може подолати самостійно.

Охорона дитинства — це система державних та громадських заходів, спрямованих на забезпечення повноцінного життя, всебічного виховання і розвитку дитини та захисту її прав, визначено в статті 1 Закону України «Про охорону дитинства».

Тому соціальне обслуговування неповнолітніх — це не лише допомога в кризових ситуаціях, а й профілактика, адаптація та створення можливостей для повноцінного розвитку дітей.

Соціальне обслуговування дітей дошкільного віку в дошкільних дитячих закладах

Згідно підпункту 2 пункту 1 статті 35 Закону України «Про дошкільну освіту», найбільш поширеною дошкільною дитячою установою є дитячий садок, який забезпечує здобуття дошкільної освіти дітьми віком від двох до шести або семи років, а дітьми з особливими освітніми потребами - до семи або восьми років,з денним перебуванням і обслуговуванням у ньому дитини в робочі дні тижня.

Соціальне обслуговування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах надається за плату, розмір якої встановлюється засновником відповідного закладу і передбачений статтею 19 Закону України «Про дошкільну освіту».

Відповідно до статті 19 Закону України «Про дошкільну освіту» та пункту 3 Порядку встановлення плати за харчування вихованців у державних і комунальних закладах дошкільної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2025 року № 816, розмір плати зменшується для батьків із пільгових категорій за рішенням органу місцевого самоврядування. Законом про Державний бюджет на відповідний рік встановлюється гарантований мінімум для визначення права на звільнення від плати за харчування дитини у державних і комунальних дошкільних закладах. Від плати за харчування дитини звільняються батьки або особи, які їх замінюють, у сім'ях, у яких сукупний дохід на кожного члена сім'ї за попередній квартал не перевищував рівня забезпечення прожиткового мінімуму (гарантованого мінімуму).

Засновник закладу забезпечує безкоштовним харчуванням: дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; дітей з інвалідністю та з особливими освітніми потребами; дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям»; дітей загиблих ветеранів війни та Захисників України.

Соціальне обслуговування дітей-сиріт і дітей, які залишилися без батьків

Відповідно до статті 5 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», за умови втрати дитиною батьківського піклування відповідна служба у справах дітей зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування. Статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, надається відповідно до законодавства.

Згідно статті 4 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» , державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:

·        мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття; житлового забезпечення таких дітей після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені житлові нормативи;

·        мінімального стандарту щодо забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а в разі неможливості надання такого робочого місця - встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

·        мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;

·        мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та осіб із їх числа за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку або до закінчення відповідних навчальних закладів;

·        мінімального стандарту медичного обслуговування;

·        мінімального стандарту забезпечення таких дітей іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами і журналами відповідно дитячого, юнацького, загальнопізнавального та виховного спрямування;

·        мінімального стандарту забезпечення дитини до надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

·        мінімального стандарту грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків (стаття 4 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»).

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, крім повного державного забезпечення виплачується стипендія в розмірі, який на 50 відсотків перевищує розмір стипендії у відповідному навчальному закладі, а також виплачується 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики.

Особам із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які навчаються, до завершення навчання виплачується щорічна допомога для придбання навчальної літератури в розмірі трьох місячних стипендій. Виплата зазначеної допомоги здійснюється протягом 30 днів після початку навчального року за рахунок коштів, що передбачаються для навчальних закладів у відповідних бюджетах. Оскільки, на повне державне забезпечення мають право діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, які мають цей статус, відповідна служба у справах дітей зобов’язана протягом двох місяців підготувати комплект документів, який підтверджує набуття дитиною статусу дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, особам із їх числа, які навчаються, крім повного державного забезпечення, виплачується соціальна стипендія, а курсантам військових навчальних закладів, навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, дорожнього господарства, туризму та інфраструктури, Державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, ліцеїстам військових ліцеїв, ліцеїв цивільного захисту та ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою з числа зазначених осіб - посадовий оклад у розмірі не менше 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, а після досягнення такими дітьми 18 років - у розмірі не меншому 150 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також виплачується 100 відсотків заробітної плати, яка нарахована в період виробничого навчання та виробничої практики. Соціальна стипендія та посадовий оклад у розмірах, передбачених у першому реченні цієї частини, виплачуються також учням, студентам (курсантам), які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків (батьки яких померли/оголошені померлими, загинули або пропали безвісти), згідно частини 4  Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». Порядок виплати та розмір соціальної стипендії, посадового окладу затверджується Кабінетом Міністрів України.

Соціальне обслуговування дітей з вадами фізичного або розумового розвитку

Згідно пункту 1 Типового положення про дитячий будинок-інтернат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 978, соціальне обслуговування дітей з вадами фізичного або розумового розвитку здійснюється дитячими будинками-інтернатами. Соціальне обслуговування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах надається за плату, розмір якої встановлюється органами місцевого самоврядування.

Вони є соціально-медичними закладами для постійного проживання дітей віком від 4 до 18 років із вадами фізичного або розумового розвитку, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування. Соціальна реабілітація осіб з інвалідністю — це відповідний комплекс заходів, що спрямовані на відновлення здоров’я і здібностей такої особи та створення йому необхідних умов і рівних можливостей у всіх сферах життєдіяльності.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні», основними видами реабілітаційної допомоги особі з інвалідністю є:

  • медична реабілітація (відновна терапія і реконструктивна хірургія поступовим протезуванням);
  • професійна реабілітація (професійна орієнтація, професійне навчання або перекваліфікація, раціональне працевлаштування);
  • соціально-побутова реабілітація (соціально-побутове влаштування та обслуговування).

Основним документом, що визначає види, форми й обсяг реабілітаційних заходів, оптимальні строки їх здійснення та конкретних виконавців, є індивідуальна програма реабілітації особи з інвалідністю, що розробляється лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів з урахуванням місцевих можливостей, соціально-економічних, географічних і національних особливостей.

Вона розробляється на підставі Державної типової програми реабілітації осіб з інвалідністю, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2006 року № 1686. Ця програма має реабілітаційний характер.

Особа з інвалідністю може відмовитися від того чи іншого виду, форми й обсягу реабілітаційних заходів або від реалізації програми в цілому. За наявності згоди особи з інвалідністю з індивідуальною програмою реабілітації, вона зобов’язується активно сприяти її реалізації (частина 4 статті 23 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні»). index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту index.php?title=Категорія:Особи з інвалідністю index.php?title=Категорія:Діти

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Соціальне_обслуговування_неповнолітніх&oldid=60598