Медичні огляди працівників: підстави та порядок проведення

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 11:56, 2 січня 2026, створена Chornomor.Liubov (обговорення | внесок) (видалено посилання на нечинний нормативний акт, замінено посилання на чинний нормативний акт)

Нормативна база

Загальна характеристика

Відповідно до чинного законодавства України у сфері охорони здоров’я та трудового права встановлено обов’язок та порядок медичного огляду працівників, метою якого є визначення, оцінювання та фіксування стану здоров’я працівника, з’ясування можливості до виконання певних трудових обов’язків та встановлення медичних протипоказань, своєчасного виявлення гострих та хронічних захворювань, а також превенції виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб.

Види медичних оглядів

Порядком організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.09.2025 № 1393(далі -Порядок), визначено певні категорії працівників та види медичних оглядів працівників.

До певних категорій працівників належать:

1) працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці (шум, вібрація, забруднене повітря робочої зони промисловими аерозолями та забруднені робочі поверхні шкідливими хімічними речовинами, іонізуюче та неіонізуюче випромінювання та інші), в тому числі і працівники, які підпадають під вплив канцерогенів, мутагенів та/або біологічних агентів;

2) працівники, які зайняті на роботах, де є потреба в професійному доборі;

3) працівники віком до 21 року;

4) працівники, які мають змінний режим роботи із залученням до роботи у нічний час.

Медичні огляди поділяються на:

• попередні (при прийнятті на роботу);

• періодичні (протягом трудової діяльності);

• позачергові (за ініціативною працівника, роботодавця, на вимогу посадових осіб територіального органу Держпраці).

Попередній медичний огляд проводиться під час прийняття на роботу з метою:

1) реєстрації та оцінки об’єктивних вхідних показників здоров’я;

2) визначення можливості виконання професійних обов’язків без погіршення стану здоров’я, в тому числі в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів, важкості та напруженості трудового процесу;

3) виявлення професійних захворювань, що виникли раніше при роботі на попередніх виробництвах, та попередження виробничо-обумовлених і професійних захворювань;

4) надання рекомендацій щодо адаптації робочого місця та/або виробничого процесу до стану здоров’я працівника з метою недопущення його погіршення.

Періодичні медичні огляди проводяться з метою:

1) своєчасного виявлення у працівників ранніх ознак виробничо обумовлених та загальних захворювань, хронічних професійних захворювань;

2) забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників певних категорій;

3) вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів, важкості та напруженості трудового процесу;

4) розробки індивідуальних оздоровчих заходів;

5) медичного спостереження за особами віком до 21 року;

6) надання рекомендацій щодо адаптації робочого місця та/або виробничого процесу до стану здоров’я працівника з метою недопущення його погіршення.

Періодичність проведення медичних оглядів встановлена Додатками 4 та 5 Порядку організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.09.2025 № 1393

Позачерговий медичний огляд працівників проводиться:

1) за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці;

2) за ініціативою роботодавця, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки;

3) на вимогу посадових осіб територіального органу Держпраці.

Згідно статті169 Кодексу законів про працю України щорічний медичний огляд осіб до 21 року є обов’язковим.

Проходження медичних оглядів особами молодше 18 років

Нормами статті 191 Кодексу законів про працю України та статті 11 Закону України «Про охорону праці» усі особи молодше вісімнадцяти років приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному оглядові.

Гарантії, права та обов’язки працівників при проходженні медичного огляду

Кодексом законів про працю України визначено, що працівник зобов'язаний проходити у встановленому порядку попередні та періодичні медичні огляди (статті 159 Кодексу законів про працю України, статті 14 Закону України «Про охорону праці»). На виконання статті 123 Кодексу законів про працю України за час перебування в медичному закладі на обстеженні за працівниками, зобов'язаними проходити таке обстеження, зберігається середній заробіток за місцем роботи. Працівників, які підлягають періодичним медоглядам, заклад охорони здоров’я складає план-графік їх проведення, погоджує його з роботодавцем і закладом державної санітарно-епідеміологічної служби.
У плані-графіку вказуються строки проведення медоглядів, лабораторні, функціональні та інші дослідження та лікарі, залучені до їх проведення. Медогляд лікарями проводиться тільки за наявності результатів зазначених досліджень.

Права і обов’язки роботодавців при проходженні працівниками медичного огляду

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов'язкового медичного огляду осіб віком до 21 року (стаття169 Кодексу законів про працю України ). Також, статтею 17 Закону України «Про охорону праці» встановлено, що роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників:

• за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров'я пов'язане з умовами праці;

• за своєю ініціативою, якщо стан здоров'я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов'язки.

За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів.

Згідно статтею 46 Кодексу законів про працю України за роботодавцем або уповноваженим ним органом закріплено право відсторонення працівника від роботи за умови відмови або ухилення працівником від проходження обов’язкових медичних оглядів. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов'язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов'язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати (стаття 17 Закону України «Про охорону праці»).

Розділом ІІІ Порядку організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.09.2025 № 1393 , прописано роль роботодавця при організації проходження медичного огляду працівниками.

Роботодавець:

  • До початку роботи за трудовим договором (крім трудового договору про дистанційну роботу) інформує під підпис працівника про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, зокрема можливе спричинення негативних спадкових генетичних наслідків у нащадків, вплив на репродуктивну функцію чоловіків і жінок та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
  • Укладає договір з надавачем послуг з проведення ОМО, в якому утворена та функціонує Комісія. Роботодавець за участі служби охорони праці призначає відповідальних осіб за організацію ОМО і здійснює контроль за проведенням ОМО у строки, узгоджені з Комісією.
  • Для організації ОМО на наступний рік до 01 грудня поточного року складає та в місячний строк погоджує з лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці Перелік категорій працівників, які підлягають ОМО за формою, наведеною у додатку 1 до Порядку.
  • Про віднесення професії (посади) до Переліку роботодавець інформує працівника у паперовій чи електронній формі, на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем, особисто чи на поштову адресу при прийнятті на роботу та/або не пізніше 10 робочих днів з дня погодження Переліку лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці.
  • Роботодавець протягом місяця з дати складення Переліку на його підставі складає та в місячний строк погоджує з первинною профспілковою організацією підприємства, установи, організації або представником трудового колективу, якщо профспілка не створювалася, з лікарем з гігієни праці територіального органу Держпраці поіменний список працівників, які підлягають проходженню періодичного медичного огляду , за формою, наведеною у додатку 2 до Порядку, та затверджує графік проходження ОМО з надавачем послуг з проведення ОМО.

При визначенні категорій працівників, які підлягають ОМО, використовуються результати моніторингу умов праці за поточний рік та лабораторних досліджень умов праці та враховуються матеріали чинної на час складання Переліку атестації робочих місць за умовами праці.

Списки працівників складаються протягом місяця з дати складання Переліку у чотирьох примірниках:

перший — для роботодавця;

другий — для надавача послуг з проведення ОМО, з яким укладено договір;

третій — для територіального органу Пенсійного фонду України;

четвертий — для первинної профспілкової організації підприємства, установи та організації або представника трудового колективу (за запитом).

Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам

На виконання статті 21 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001р. № 559 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам (далі – Перелік). Переліком виділено 29 професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам. Детальніше із цими підприємствами та організаціями можна ознайомитися у самому Переліку.

Також, обов’язковий профілактичний медичний огляд проводиться з метою професійного добору та  для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, було затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці 23.09.1994 року №263/121. Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов'язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників зазначено в Порядку організації та проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.09.2025 № 1393(Додаток 4).

Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок

Порядок проведення обов'язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001р. № 559 (далі - Порядок).

Як вже зазначалося, обов'язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців (підприємств, установ, організацій або фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності, що використовує працю найманих працівників).

Терміни проведення обов'язкових медичних оглядів встановлюються МОЗ (у разі погіршення епідемічної ситуації за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо проведення позачергових обов'язкових медичних оглядів).

Перелік необхідних обстежень, лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов'язкових медичних оглядів, затверджується МОЗ.

Роботодавець має забезпечити ведення журналу реєстрації особистих медичних книжок, де зазначаються номер, серія, дата видачі книжки, прізвище, ім'я та по батькові її власника.

Видачу або реалізацію особистих медичних книжок можуть здійснювати заклади та установи охорони здоров'я, які проводитимуть обов'язкові медичні огляди.

Особиста медична книжка видається працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого вона підлягає поверненню роботодавцеві, який забезпечує зберігання цієї книжки. В окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки у роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання у працівника.

У разі звільнення працівника особиста медична книжка видається йому під розписку разом з трудовою книжкою.

Зразок бланка особистої медичної книжки та порядок її ведення затверджуються МОЗ.

Для проведення обов'язкового періодичного медичного огляду роботодавець складає за погодженням з відповідним головним державним санітарним лікарем список працівників, які повинні пройти цей огляд. Копія списку передається до закладу або установи охорони здоров'я, де проводитиметься цей огляд. У разі проведення попереднього (до прийняття на роботу) обов'язкового медичного огляду роботодавець направляє закладу чи установі охорони здоров'я відповідного листа.

Роботодавець здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов'язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність.

Усі результати обстеження, що проводяться лікарями-спеціалістами (у тому числі лабораторних, клінічних та інших досліджень), обов'язково заносяться до особистої медичної книжки. На підставі результатів обстеження кожен лікар-спеціаліст робить висновок щодо можливості допущення працівника до роботи.

Дані про результати обов'язкових медичних оглядів працівників підлягають обліку у відповідних установах державної санітарно-епідеміологічної служби.

Установи державної санітарно-епідеміологічної служби під час здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду перевіряють своєчасність проходження обов'язкового медичного огляду та наявність особистих медичних книжок у працівників, які підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам.

Відсторонення від роботи осіб, які є бактеріоносіями

Відповідно до статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що у разі якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов'язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їх згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов'язану з ризиком поширення інфекційних хвороб. Якщо зазначених осіб перевести на іншу роботу неможливо, вони відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом. На період відсторонення від роботи цим особам виплачується допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Розірвання трудового договору з працівником, який за станом здоров’я не може виконувати дану роботу

Трудовий договір з працівником, який за результатами проходження періодичних медичних оглядів, був визнаний таким, що стан його здоров’я перешкоджає подальшому виконанню даної роботи, може бути розірваний з ініціативи власника або уповноваженого ним органу на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України , якщо працівника неможливо перевести на іншу роботу на цьому ж підприємстві, установі, яку працівник може виконувати, або працівник відмовився від такого переводу.

Пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України визначено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Невідповідність працівника посаді, яку він займає, або виконуваній роботі може виявлятися у стані здоров’я, що перешкоджає продовженню роботи. Про невідповідність працівника може свідчити висновок медико-соціальної експертної комісії, якщо працівника визнано особою з інвалідністю і йому рекомендована робота інша, ніж він виконує. Підставою для звільнення за пунктом 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України є також медичний висновок про невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я працівника, зобов'язаного відповідно до законодавства проходити медичні огляди.

Відповідно до частини першої статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Невідповідність займаній посаді або виконуваній роботі за станом здоров'я може бути підставою для звільнення лише за наявності повної або частково постійної втрати працездатності, тому тривала тимчасова непрацездатність або часта відсутність працівника на роботі в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю не є підставою для звільнення працівника на підставі пункту 2 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд України у постанові від  20 грудня 2018 року у справі № 521/17982/16-ц. index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Медичні_огляди_працівників:_підстави_та_порядок_проведення&oldid=59608