Договір позички

Нормативна база

• Цивільний кодекс України

Поняття договору позички

Договір позички - це домовленість, за якою одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (частина перша статті 827 ЦК України).

Договір позички вважається укладеним з моменту передання майна у тимчасове користування (реальний договір), або коли майно буде передане у тимчасове користування після укладення договору (консенсуальний договір).

Додатково - Поняття та умови договору в цивільному праві

Сторони договору

Сторонами є позичкодавець та користувач.

Позичкодавець — фізична або юридична особа (власник переданої речі, а також інша особа, яка має спеціальні повноваження щодо передання речей у користування, наприклад, особа, яка здійснює управління майном).

Юридична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, не може передавати майно у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю (частина друга статті 829 ЦК України).

Користувач - фізичні або юридичні особи, які приймають річ для безоплатного користування.

Істотні умови договору

Предмет договору

Предметом договору позички є індивідуально визначена неспоживана річ (рухома або нерухома), яка не вилучена з цивільного обороту. Річ має бути чітко ідентифікована, оскільки користувач зобов'язаний повернути саме її. До них належать речі побутового призначення, будівлі, інші капітальні споруди (їх окремі частини), транспортні засоби. За договором позички позичкодавець може передавати користувачеві не одну річ, а декілька, в тому числі різного призначення, хоча конкретною нормою закону таке положення не закріплено.

Строк користування

Строк користування майном встановлюється договором. Якщо строк не встановлено, він визначається відповідно до мети користування річчю (стаття 831 ЦК України).

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними (частина друга статті 827 ЦК України).

До договору позички застосовуються ті ж самі положення, що і до договору найму(оренди).

Форма договору

• Усна форма: допускається між фізичними особами щодо речей побутового призначення (частина перша статті 828 ЦК України).
• Проста письмова форма: обов'язкова між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою (частина друга статті 828 ЦК України).
• Письмова форма (з вимогами до найму): договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) якщо строк менше трьох років (ст. 793 ЦК України та частина третя статті 828 ЦК України).
• Нотаріальне посвідчення та державна реєстрація: вимагається, якщо предметом є будівля, інша капітальна споруда (їх окрема частина), і договір укладено на три роки і більше (ст. 793 ЦК України та частина третя статті 828 ЦК України).
• Нотаріальне посвідчення: обов'язкове для договору позички транспортного засобу, (крім наземних самохідних транспортних засобів) в якому хоча б однією стороною є фізична особа (зразок договору позички) (частина четверта статті 828 ЦК України).

Права та обов'язки сторін

Сторони	Права	Обов'язки
Позичкодавець	вимагати від користувача використання речі відповідно до призначення або мети, встановленої у договорі; вимагати повернення речі після закінчення договору від користувача у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі; вимагати від користувача виконання інших обов'язків, встановлених договором, законом	передати майно користувачеві негайно або в строк, встановлений договором; попередити користувача про відомі позичкодавцю недоліки майна; повідомити користувача про права третіх осіб на майно
Користувач	вимагати передачі майна позичкодавцем у стані, обумовленому призначенням майна або умовами договору; вимагати від позичкодавця виконання інших обов'язків, встановлених договором, законом	користуватися річчю відповідно до її призначення або до мети, встановленої у договорі; користуватися річчю особисто, якщо інше не встановлено договором; повернути річ після закінчення договору у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі

Припинення та розірвання договору

Підстави припинення

Договір позички припиняється у разі смерті фізичної особи-користувача або ліквідації юридичної особи-користувача, якщо інше не встановлено договором (стаття 835 ЦК України).

Підстави розірвання договору:

на вимогу позичкодавця:

• у зв'язку з непередбаченими обставинами річ стала потрібною йому самому;
• користування річчю не відповідає її призначенню та умовам договору;
• річ самочинно передана у користування іншій особі;
• внаслідок недбалого поводження з річчю вона може бути знищена або пошкоджена (частина друга статті 834 ЦК України).

Особа, яка стала власником речі, переданої у користування, має право вимагати розірвання договору, який укладено без визначення строку. Про розірвання договору користувач має бути повідомлений заздалегідь, у строк, що відповідає меті позички (частина третя статті 834 ЦК України).

на вимогу користувача:

користувач має право відмовитися від договору позички, укладеного без визначення строку, в будь-який час. Якщо річ потребує особливого догляду, користувач зобов'язаний повідомити позичкодавця про відмову не пізніш як за сім днів до повернення (частина перша статті 834 ЦК України).

Наслідки неповернення

Якщо користувач не повертає річ після припинення договору, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків (стаття 836 ЦК України). Збитки (реальні втрати та упущена вигода) відшкодовуються відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України. Крім цього, предмет договору позички повертається позичкодавцеві.