Соціальна допомога дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 березня 2022 року № 214 "Деякі питання надання державної соціальної допомоги та пільг на період введення воєнного стану" установлено, що на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування надання державної соціальної допомоги здійснюється з урахуванням таких особливостей:

  • строк виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям, допомоги на дітей одиноким матерям, тимчасової державної соціальної допомоги непрацюючій особі, яка досягла загального пенсійного віку, але не набула права на пенсійну виплату (далі - державна соціальна допомога), які було призначено раніше, продовжується особам, які проживають на територіях територіальних громад, на яких ведуться бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, внесених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством розвитку громад та територій (далі - відповідні території).
  • у разі коли отримувачі державної соціальної допомоги у період введення воєнного стану подають заяву з необхідними документами та/або відомостями для проведення перерахунку державної соціальної допомоги, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад визначають право на отримання такої допомоги і проводять розрахунок її розміру. Виплата державної соціальної допомоги проводиться у новому розмірі відповідно до поданих заяви та документів та/або відомостей. Призначення допомоги здійснюється на строк, визначений відповідно до законодавства, що регламентує порядок її надання.
  • норми постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2020 р. № 264 “Деякі питання надання державної соціальної допомоги” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 32, ст. 1093), крім підпункту 2 пункту 1 цієї постанови, протягом періоду воєнного стану та одного місяця після дати його припинення чи скасування не застосовуються.

Обов’язок батьків утримувати дитину

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного,духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. (стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства"). Одним із найголовніших та найважливіших обов’язків батьків, що випливає не тільки з усталених моральних принципів нашого суспільства, а й чинного законодавства, є моральне виховання та матеріальне утримання дитини. Це, зокрема, виявляється в забезпеченні неповнолітньої дитини мінімально необхідними благами, що потрібні для її життя та виховання. Діти рівні у своїх правах незалежно від походження, а також від того, народжені вони у шлюбі чи поза ним. Отже, батьки зобов’язані утримувати своїх неповнолітніх дітей і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі чи ні (у випадку народження дитини під час фактичних шлюбних відносин), чи визнаний шлюб недійсним, чи позбавлені вони батьківських прав, чи дитина від них відібрана тимчасово без позбавлення батьківських прав. Цей обов’язок закріплений в Конституції України (статті 51, 52), а також в Сімейному кодексі України (статті 180-201).

Відповідно до частин 1, 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 р. та набула чинності для України 27 вересня 1991р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

Держава несе субсидіарний (додатковий) обов’язок щодо надання дитині матеріального забезпечення, який може виконуватися різними способами.

Одним із таких способів є призначення тимчасової державної матеріальної допомоги дитині у випадках, коли місце проживання її батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину. ЇЇ виплата здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Насамперед, метою призначення тимчасової державної допомоги є тимчасове утримання неповнолітньої дитини.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 р. № 189 затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме" (далі – тимчасова державна допомога).

Відповідно до положень цієї постанови тимчасова державна допомога призначається у разі, коли:

  • відомості про одного з батьків (платника аліментів), які внесено до Єдиного реєстру боржників у зв’язку з несплатою ним аліментів;
  • стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі;
  • місце проживання(перебування) одного з батьків не встановлено.

При цьому слід зазначити, що така допомога призначається дитині віком до 18 років.

Призначення і виплата тимчасової допомоги здійснюються органами Пенсійного фонду України незалежно від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.

Відповідно до постанова Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України” для призначення тимчасової допомоги одержувач подає:

  1. заяву за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України;
  2. копію свідоцтва про народження дитини;
  3. декларацію про доходи осіб, які звернулися за призначенням окремих видів державної соціальної допомоги за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2025 р. № 765 “Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України”
  4. довідку про доходи в разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу Пенсійного фонду України. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням розміру доходів.

Крім того, залежно від підстав, на яких призначається тимчасова допомога, додатково подаються такі документи:

  1. заява, викладена у довільній формі, що містить відомості, які дають змогу ідентифікувати одного з батьків (платника аліментів), а також відомості про єдиний унікальний номер судової справи або дату ухвалення судового рішення;
  2. копія рішення суду (виконавчого листа) про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину (у разі відсутності відомостей про стягнення з одного з батьків аліментів на дитину в Єдиному державному реєстрі судових рішень);
  3. довідка відповідної установи про здійснення стосовно одного з батьків кримінального провадження або про його перебування на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, визнання його в установленому порядку недієздатним, а також перебування на строковій військовій службі;
  4. повідомлення органу внутрішніх справ про те, що місце проживання (перебування) одного з батьків дитини не встановлено.

Заява з необхідними документами та/або відомостями про призначення тимчасової допомоги (далі - заява з необхідними документами та/або відомостями) подається до органу Пенсійного фонду України незалежно від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.

Заяви з необхідними документами та/або відомостями також приймаються уповноваженими посадовими особами виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради (далі - посадові особи виконавчого органу) та адміністраторами центру надання адміністративних послуг незалежно від адреси зареєстрованого/задекларованого місця проживання (перебування) заявника.

Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подано заяву з усіма необхідними документами. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач повинен подати лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги.

У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи та/або відомості, орган Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви надсилає заявнику в електронній формі (за наявності адреси електронної пошти) повідомлення про зупинення строку розгляду заяви, а в разі особистого звернення із заявою таке повідомлення вручається під розписку особі, яка подала заяву, безпосередньо посадовою особою виконавчого органу/адміністратором центру надання адміністративних послуг.

У разі коли необхідні документи та/або відомості подані не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня одержання зазначеного повідомлення, днем (місяцем) звернення за призначенням допомоги вважається день (місяць) прийняття або відправлення заяви.

У разі коли необхідні документи та/або відомості не подані протягом 30 календарних днів з дня одержання зазначеного повідомлення, орган Пенсійного фонду України протягом трьох робочих днів повідомляє заявника про необхідність подання нової заяви з необхідними документами та/або відомостями.

Рішення про призначення або відмову в призначенні тимчасової допомоги приймається органом Пенсійного фонду України протягом 10 календарних днів після надходження усіх необхідних документів.

Розмір тимчасової державної допомоги

Тимчасова державна допомога призначається з урахуванням матеріального стану сім’ї, у якій виховується дитина, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Максимальний розмір такої допомоги може дорівнювати розміру одного прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, затвердженого законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Перерахування розміру тимчасової допомоги проводиться органом Пенсійного фонду України з дня досягнення дитиною відповідного віку без звернення одержувача.

Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Середньомісячним сукупним доходом сім’ї є обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів сім’ї, отриманий ними протягом попередніх шести місяців (два квартали), що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням тимчасової допомоги.

Середньомісячний сукупний дохід сім’ї визначається відповідно до Порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженого постанову Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 року №632 на підставі довідки про доходи і декларації про доходи та майновий стан осіб, що звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги.

Кому не призначається тимчасова державна допомога?

Тимчасова допомога не призначається, якщо:

  • дитина перебуває під опікою чи піклуванням або на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває у відповідній установі (закладі) на повному державному утриманні, перебуває вдома під час літніх канікул або карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, така допомога призначається та виплачується за повні місяці такого перебування на підставі довідки закладу освіти про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні;
  • відсутні відомості про одного з батьків (платника аліментів) у Єдиному реєстрі боржників;
  • заявник у місячний строк не подав необхідних документів, які додаються до заяви;
  • на дату звернення особа із складу сім’ї отримує базову соціальну допомогу відповідно до Порядку реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2025 р. № 371 “Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо надання базової соціальної допомоги”. У разі коли на дату звернення особі із складу сім’ї виплата базової соціальної допомоги припинена та особа звернулася за призначенням тимчасової допомоги, під час обчислення середньомісячного сукупного доходу при призначенні такої допомоги до середньомісячного сукупного доходу сім’ї не включається базова соціальна допомога, нарахована протягом періоду, за який враховуються доходи.

Припинення виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів

Виплата тимчасової допомоги припиняється у разі:

  • встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду;
  • виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з батьків утримувати свою дитину;
  • досягнення дитиною 18-річного віку;
  • виконання в повному обсязі зобов’язань одного з батьків щодо сплати аліментів у разі виїзду на постійне місце проживання за кордон;
  • влаштування дитини до відповідної установи (закладу) на повне державне утримання;
  • скасування або визнання усиновлення недійсним;
  • усиновлення дитини (чоловіком матері або дружиною батька);
  • відмови від стягнення аліментів;
  • добровільного виконання рішення суду особою, зобов’язаною сплачувати аліменти;
  • скасування в установленому законодавством порядку рішення суду щодо стягнення аліментів;
  • смерті дитини, якій була призначена тимчасова допомога;
  • смерті одного з батьків, зобов’язаного сплачувати аліменти, або визнання його в установленому порядку безвісти відсутнім чи оголошення померлим;
  • позбавлення в установленому порядку одного з батьків, який утримує дитину, батьківських прав;
  • відібрання дитини від одного з батьків, який утримує дитину, без позбавлення батьківських прав;
  • встановлення над дитиною опіки чи піклування;
  • сплати аліментів одним з батьків.

Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган Пенсійного фонду України. Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.

У разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган Національної поліції у строк до трьох календарних днів повідомляє про це одержувачу, органу Пенсійного фонду України, посадовій особі, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суду за місцезнаходженням виконавчого листа.

Орган державної виконавчої служби / приватний виконавець у строк до трьох календарних днів після встановлення факту сплати аліментів одним з батьків інформує одержувача та орган Пенсійного фонду України за місцем одержання допомоги.

Орган Пенсійного фонду України у строк до п’яти календарних днів повідомляє одержувачу про припинення виплати допомоги.

Для підтвердження даних про смерть одержувачів або дітей використовуються відомості з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, які передаються до Пенсійного фонду України шляхом автоматизованого обміну електронними даними між інформаційними ресурсами Мін’юсту та Пенсійним фондом України через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, передбаченому законодавством.

У разі коли одержувачем навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на тимчасову допомогу та визначення її розміру, а також у разі неповідомлення або невчасного повідомлення про виникнення обставин, за яких виплата тимчасової допомоги припиняється, на наступний строк допомога може бути призначена не раніше ніж через 12 місяців з місяця виявлення порушення (виникнення обставин).

Якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину, або встановлено місце проживання (перебування) одного з батьків, у зв’язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган Пенсійного фонду України:

  • визначає суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та встановлює строки її повернення (протягом місяця);
  • повідомляє одному з батьків про суму сплаченої тимчасової допомоги, яка підлягає поверненню, та строк її повернення;
  • у разі неповернення коштів добровільно в установлені строки вирішує питання про їх стягнення у судовому порядку.

Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету. Кошти, перераховані одним з батьків на рахунок Пенсійного фонду України, протягом 10 календарних днів зараховуються на рахунок органу Казначейства.

Тимчасова допомога виплачується шляхом перерахування коштів одержувачу або через виплатні об’єкти АТ “Укрпошта” за місцем його проживання або на його особовий рахунок, відкритий в установі уповноваженого банку. index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту index.php?title=Категорія:Стягнення аліментів

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Соціальна_допомога_дітям,_батьки_яких_ухиляються_від_сплати_аліментів&oldid=58291