Реабілітація учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок війни

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 11:25, 10 жовтня 2025, створена Bohdan.lototskyi (обговорення | внесок) (Уточнено положення законодавства, додано останні зміни. Деякі стилістичні виправлення. Уточнення посилань на законодавство.)

Нормативна база

Поняття та види реабілітації ветеранів війни (учасників бойових дій)

Згідно пункту 19 частини першої статті 6 Закону військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України визнаються учасниками бойових дій.

Статтею 5 Закону ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.

Реабілітація ветеранів війни - це один із найважливіших напрямків діяльності органів державної влади щодо створення та реалізації програм соціального захисту бійців, збереження або відновлення їх фізичного та психологічного здоров’я, досягнення ними соціально-психологічного благополуччя.

До реабілітації можна віднести такі заходи:

  1. лікування (безкоштовне протезування, безкоштовні ліки та лікарські засоби);
  2. психологічна реабілітація (санаторно-курортне лікування).

Розроблення та впровадження державної стратегії в питаннях соціального захисту учасників бойових дій покладено на Міністерство у справах ветеранів України - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціального захисту ветеранів війни.

Лікування ветеранів війни (учасників бойових дій)

З моменту отримання відповідного статусу ветеран війни, члени сімей загиблих учасників бойових дій набувають право на безкоштовні ліки та лікарські засоби (пункти 1, статтей 13, 14, 15 Закону).

В аптеках, при медичному закладі у якому було видано рецепт на лікування можна отримати безкоштовні ліки та лікарські засоби. У разі амбулаторного лікування особи, відпуск безоплатних ліків здійснюється за місцем проживання цієї особи. Необхідно зазначити, що особи, які мають право на пільговий відпуск ліків в період обслуговування їх у відомчих лікувально-профілактичних закладах можуть отримати безоплатні лікарські засоби у аптеках, закріплених за цими закладами (постанова Кабінету Міністрів України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17 серпня 1998 р. № 1303).

При цьому з собою необхідно мати рецепт лікаря та ветеранське посвідчення.

Детальний перелік захворювань на лікування яких безоплатно видаються лікарські засоби за рецептами передбачено у додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» від 17 серпня 1998 р. № 1303.

Варто пам'ятати, що безоплатний відпуск лікарських засобів провадиться лише у разі амбулаторного лікування основного захворювання, за яким хворому надано пільги.

Чинним законодавством України передбачено і те, що учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, члени сімей загиблих мають право на безкоштовне зубопротезування згідно пунктів 2 статтей 13, 14, 15 Закону. Особи з інвалідністю внаслідок війни також мають право на безплатне забезпечення іншими протезами і протезно-ортопедичними виробами. Слід вказати, що в державних закладах охорони здоров'я здійснюється зубопротезування, яке фінансується з місцевих бюджетів. В разі відмови у наданні пільги слід звертатися до територіальних структурних підрозділів з питань охорони здоров’я за місцем проживання особи (обласних, міських).

Варто зазначити, що у період дії воєнного стану військовослужбовці, які брали безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, можуть бути направлені відповідно до висновку військово-лікарської комісії для подальшого надання їм медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації до медичних закладів, розташованих за межами України. На зазначених військовослужбовців та супроводжуючий їх медичний персонал не поширюються обмеження щодо виїзду громадян України за межі України.

Відшкодування вартості проїзду та оплати послуг з надання такої медичної допомоги або проведення медико-психологічної реабілітації здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, крім випадків надання зазначеної допомоги коштом приймаючої сторони (абзац 9 пункт 1 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Також, необхідно зауважити, що у період дії воєнного стану військовослужбовці мають право на безоплатне отримання медичної послуги, пов’язаної із забезпеченням реалізації їхнього права на біологічне батьківство (материнство), зокрема на здійснення забору, кріоконсервації та зберігання їхніх репродуктивних клітин на випадок втрати репродуктивної функції при виконанні обов’язків із оборони держави, захисту Вітчизни (абзац 10 пункт 1 статті 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Психологічна реабілітація

Особи, які звільняються або звільнені з військової служби з числа ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, члени сімей таких осіб, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, визначені Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", мають право на безоплатну психологічну допомогу (стаття 11 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей").

Організація психологічної допомоги зазначеним особам провадиться Мінветеранів.

Порядок та умови надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 р. № 1338 "Деякі питання надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб".

Психологічна реабілітація - діяльність, спрямована на відновлення та підтримку функціонування особи у фізичній, емоційній, інтелектуальній, соціальній та духовній сфері із застосуванням методів психологічної та психотерапевтичної допомоги у формі психотерапії, психологічного консультування, першої психологічної допомоги, кризового психологічного втручання.

Метою проведення психологічної реабілітації є:

1) збереження та відновлення психічного здоров’я, профілактика/запобігання розвитку психічних та поведінкових розладів отримувачів послуг;

2) подолання складних життєвих обставин;

3) посттравматичне зростання особи.

Надання психологічної допомоги здійснюється на таких рівнях:

Рівень, на якому отримувачу послуг повинні бути надані послуги із психологічної допомоги, визначається за результатами психологічної діагностики з урахуванням життєвих обставин отримувача послуг та стану його здоров’я, психічного стану.

Психоедукація, психологічна діагностика, групова робота, психологічне консультування здійснюються на всіх рівнях, змінюється лише їх наповнення, а психотерапія проводиться на другому і третьому рівні.

Психологічна діагностика проводиться із застосуванням психометричних методів, які є валідними. Психологічна діагностика проводиться із застосуванням психометричних методів, які є валідними, перелік яких визначає МОЗ.

Хто може отримати послуги

Отримувачами послуг є особи, яким установлено один із таких статусів:

  • учасника бойових дій - відповідно до пунктів 19-21 частини першої статті 6 Закону;
  • особи з інвалідністю внаслідок війни - відповідно до пунктів 10-14 частини другої статті 7 Закону;
  • особи, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - відповідно до статті 11 Закону;
  • учасника війни - відповідно до пункту 13 статті 9 Закону;
  • постраждалого учасника Революції Гідності - відповідно до статті 16-1 Закону;
  • члена сім’ї загиблого (померлого) ветерана війни - відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 10 Закону;
  • члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України - відповідно до статті 10-1 Закону.

На період воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення або скасування до отримувачів послуг належать також військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, СБУ, розвідувальних органів, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовці військових прокуратур, поліцейські, особи рядового та начальницького складу служби цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби, військовослужбовці Управління державної охорони, Держспецзв’язку, співробітники Служби судової охорони, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та члени їх сімей (дружина (чоловік), малолітні, неповнолітні та повнолітні діти і батьки).

Куди звернутись

Для отримання психологічної допомоги першого рівня отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг, визначеного пунктом 11 Порядку та умов надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб.

Для отримання психологічної допомоги другого рівня отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг або за наявності технічної можливості звернутися до Мінветеранів із заявою в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг чи його мобільний додаток (Дія).

Для отримання психологічної допомоги третього рівня у період воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування отримувач послуг може звернутися безпосередньо до суб’єкта надання послуг або за наявності технічної можливості звернутися до Мінветеранів із заявою в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг чи його мобільний додаток (Дія).

Підставою для отримання психологічних послуг, які надаються суб’єктом надання послуг на третьому рівні психологічної допомоги, є:

  • направлення лікаря з надання первинної медичної допомоги, якому отримувач послуг подав декларацію про вибір лікаря, або направлення лікуючого лікаря в разі надання психологічної допомоги одночасно з наданням медичної допомоги в стаціонарних умовах;
  • направлення суб’єкта надання послуг, що надає психологічну допомогу другого рівня;
  • особисте звернення отримувача послуг.

Направлення до суб’єктів надання послуг лікарем або суб’єктом, що надає психологічну допомогу другого рівня, здійснюється за результатами первинного психологічного скринінгу отримувача послуг.

Перелік центрів соціально-психологічної реабілітації можна дізнатись тут.Про реабілітацію та забезпечення допоміжними засобами реабілітації (в тому числі протезування) можна дізнатись тут.

Необхідні документи

Під час першого звернення до суб’єкта надання послуг (крім звернення за екстреною психологічною допомогою) отримувач послуг звертається з письмовою заявою, яка складається ним у довільній формі, або надає направлення та пред’являє оригінали таких документів:

  1. паспорта громадянина України/паспорта громадянина України для виїзду за кордон або е-паспорта/е-паспорта для виїзду за кордон;
  2. реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, - паспорта громадянина України з відміткою відповідного контролюючого органу);
  3. посвідчення учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності або посвідчення члена сім’ї загиблого, члена сім’ї загиблого Захисника чи Захисниці України (у разі наявності);
  4. свідоцтва про народження учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачем послуг є батько або мати);
  5. свідоцтва про шлюб (у разі, коли отримувачем послуг є дружина (чоловік) учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності);
  6. свідоцтва про народження дитини (у разі, коли отримувачем послуг є дитина учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності);
  7. свідоцтва про смерть учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасника війни, постраждалого учасника Революції Гідності (у разі, коли отримувачами послуг є члени сім’ї);
  8. рішення суду чи органу опіки та піклування про встановлення опікунства над дитиною, позбавленою батьківського піклування (у разі, коли отримувачем послуг є дитина, над якою встановлено опіку чи піклування).

Звертатися до суб’єкта надання послуг та виконувати інші дії і вчиняти правочини, пов’язані з отриманням психологічної допомоги, мають право законні представники отримувачів послуг.

Права отримувача послуг

Отримувачі послуг мають право:

  • відмовитися від певних або всіх видів психологічних послуг із зазначенням причини такої відмови;
  • вибирати та змінювати суб’єкта надання послуг;
  • отримувати інформацію про психологічні послуги, зокрема про результати психологічної діагностики, мету та зміст психологічної допомоги;
  • отримати психологічні послуги належної якості.

Санаторно-курортне лікування

Важливо! Дію пунктів 3 статтей 13, 14, 15 Закону зупинено на 2025 рік згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024. Тобто, безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування тимчасово не здійснюється.

У відповідності до порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на забезпечення постраждалих учасників Революції Гідності, учасників антитерористичної операції та осіб, які здійснювали заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, членів сімей загиблих (померлих) таких осіб санаторно-курортним лікуванням (постанова Кабінету міністрів України від 31 березня 2015 р. № 200) забезпечення безоплатними путівками до санаторно-курортних закладів здійснюється для:

  • учасників бойових дій – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;
  • осіб з інвалідністю внаслідок війни – позачергово щороку строком на 18-21 день;
  • особи з інвалідністю внаслідок війни із захворюванням нервової системи (з наслідками травм і захворюваннями хребта та спинного мозку) – відповідно до медичних рекомендацій, з них:
    • I та II груп – до санаторіїв (відділень) спінального профілю з лікуванням строком на 35 днів;
    • III групи – до санаторіїв неврологічного профілю з лікуванням строком на 18-21 день;
  • постраждалих учасників Революції Гідності – не частіше ніж один раз на рік строком на 18-21 день;
  • учасників війни - не частіше ніж один раз на два роки строком на 18-21 день;
  • членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України – не частіше ніж один раз на два роки строком на 21 день.

Для того, щоб отримати санаторно-курортне лікування потрібно перебувати на обліку в органах соціального захисту населення за зареєстрованим місцем проживання.

Варто зазначити, що учасник бойових дій має можливість вільно обирати заклад для санаторно-курортного лікування. Для цього необхідно визначитись із санаторієм та повідомити про свій вибір управління соцзахисту. Після цього, працівниками управління соцзахитсу виконується перевірка закладу на відповідність встановленим вимогам. Згодом, між органом соцзахисту, особою та адміністрацією санаторію укладається тристоронній договір про отримання путівки та надання санаторно-курортного лікування.

Якщо ж особа протягом двох років не одержувала безоплатної санаторно-курортної путівки, то законодавством передбачено право на грошову компенсацію вартості санаторно-курортного лікування. Вказаний 2-х річний термін розпочинається з моменту звернення із заявою про виділення путівки або виплату грошової компенсації.

Важливо знати, що діти учасників бойових дій або діти, один з батьків яких загинув у районі проведення бойових дій мають право на безоплатне забезпечення путівкою до дитячого закладу оздоровлення один раз на рік у випадку, якщо така путівка не надавалась у поточному році.

Для цього потрібно звернутись до управління соціального захисту населення за місцем постійного проживання дитини та подати копію свідоцтва про народження дитини, копію посвідчення учасника бойових дій одного з батьків.

Також, згідно статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за час перебування особи, якій призначена пенсія відповідно до вказаного закону на стаціонарному лікуванні (у лікарні, клініці, госпіталі та інших лікувальних закладах), а також у лепрозорії пенсія виплачується повністю. index.php?title=Категорія:Законодавство у сфері соціального захисту index.php?title=Категорія:Ветерани війни та учасники АТО