Компенсація за невикористану відпустку

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Коли можна отримати компенсацію за відпустки

Відповідно до статті 24 Закону України “Про відпустки” , у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Крім того, відповідно до статті 83 Кодексу законів про працю України працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятим на військову службу за контрактом, за їхнім бажанням та на підставі заяви виплачується грошова компенсація за всі не використані ними дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Відповідна заява подається не пізніше останнього дня місяця, в якому працівник був увільнений від роботи у зв’язку з призовом на військову службу.

У разі звільнення керівних, педагогічних, наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалістів закладів освіти, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за не використані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості. Також у разі смерті працівника грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, що не була одержана за життя, виплачується членам сім’ї такого працівника, а у разі їх відсутності - входить до складу спадщини (стаття 83 Кодексу законів про працю України).

Як визначити кількість днів невикористаної відпустки

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (частина перша статті 6 Закону України “Про відпустки" ). На кожну конкретну дату можна порахувати кількість днів щорічної відпустки, заробленої працівником, починаючи із дати його прийняття на роботу.

Святкові та неробочі дні, які передбачені у статті 73 Кодексу законів про працю України, при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховують (частина друга статті 5 Закону України "Про відпустки").

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У період дії воєнного стану не застосовуються норми частини другої статті 5 Закону Украни "Про відпустки" згідно із Законом України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" № 2136-IX від 15.03.2022 з урахуванням змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01.07.2022.

У Листі Міністерства соціальної політики України від 24.06.2011 № 208/13/116-11 рекомендовано застосовувати пропорційний підхід для визначення кількості днів щорічної відпустки, що належать працівнику.

Розрахунок кількості днів:

• здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу у робочому році;

• загального нормативного акта щодо цього немає, тому рекомендовано орієнтуватися на Порядок обчислення середньої заробітної плати (Постанова Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100).

Формула для розрахунку кількості днів невикористаної відпустки:

кількість днів відпустки = (кількість календарних днів, відпрацьованих у робочому році / 365) × норма щорічної відпустки,

де кількість календарних днів, відпрацьованих у робочому році — період з дати початку робочого року до дати звільнення або розрахунку компенсації. Норма щорічної відпустки — встановлена тривалість щорічної основної (та додаткової, якщо є) відпустки, зазвичай 24 календарні дні.

Приклад: працівник має право на 24 календарні дні щорічної основної відпустки. Робочий рік — з 01.01.2025 по 09.10.2025. Відпрацьовано 282 календарні дні.

(282 / 365) × 24 ≈ 18.54 ≈ 19 днів

Отже, працівнику належить 19 календарних днів щорічної відпустки, які підлягають компенсації у разі невикористання.

Чи можливо отримати компенсацію за невикористану відпустку без звільнення

Відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки" , за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Наприклад, якщо загальна тривалість щорічної відпустки працівника 28 календарних днів (24 к. д. - щорічна основна відпустка і 4 к. д. - щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день, визначена колективним договором), то за умови використання працівником за відповідний робочий рік щорічної відпустки тривалістю 24 календарних дні, за 4 календарних дні він може отримати компенсацію (Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 24 червня 2011 року N 208/13/116-11 “Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток”).

Частиною 5 статті 24 Закону України "Про відпустки" визначено, що особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається.

Чи впливає неповний робочий день або неповний робочий тиждень на розмір компенсації за невикористану відпустку при звільненні

Тривалість щорічної основної відпустки працівника, який працює на умовах неповного робочого часу, не відрізняється від тривалості відпустки працівника, який працює повний робочий день, тобто вона становить не менше 24 календарних днів. Робота на неповний робочий час, згідно з частиною 3 статті 56 Кодексу законів про працю України, не обмежує трудових прав працівника, включно з правом на повну тривалість відпустки

Чи потрібно виплачувати компенсацію сезонним працівникам та тим, які прийняті на тимчасову роботу

Кодексом законів про працю України для сезонних та тимчасових працівників передбачені такі ж трудові права та гарантії, як і для постійних робітників. Згідно статті 6 Закону України "Про відпустки" сезонним працівникам, а також тимчасовим працівникам відпустка надається пропорційно до відпрацьованого ними часу. Список сезонних робіт і сезонних галузей затверджується Кабінетом Міністрів України (Постанова Кабімену міністрів України від 28 березня 1997 року № 278 "Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей").

Чи виплачується компенсація за відпустку працівнику, який був на випробувальному терміні

Коли працівнику було встановлено випробувальний термін і його звільняють як такого, що не пройшов випробовування за статтею 28 Кодексу законів про працю України, йому зобов’язані теж нарахувати та виплатити компенсацію за дні невикористаної відпустки, як і іншим працівникам.

У статті 26 Кодексу законів про працю України зазначено, що у період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

Це означає, що працівник, який працює на умовах випробування, має ті самі трудові права, що й інші працівники, включно з правом на компенсацію за невикористані дні відпустки при звільненні.

Як розрахувати суму компенсації

Як зазначено у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 24 червня 2011 року № 208/13/116-11 "Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток", кількість днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. Тому при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у постанові Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати". Тобто прив'язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник.

Відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 , обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки. Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 р., проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Згідно абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця або фізичної особи, які в межах трудових відносин використовують працю найманих працівників, менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку, матеріальна (грошова) допомога. Якщо працівника прийнято (оформлено) на роботу не з першого числа місяця, проте дата прийняття на роботу є першим робочим днем місяця, то цей місяць враховується до розрахункового періоду як повний місяць.

На підставі пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 , обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки. Святкові та неробочі дні (стаття 73 Кодексу законів про працю України), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Чи можна виплатити грошову компенсацію за невикористані за декілька років дні відпусток без звільнення

Відповідно до статті 24 Закону України "Про відпустки" , у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Статтею 24 Закону України "Про відпустки" визначено, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні. Особам віком до вісімнадцяти років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. Основною умовою для одержання грошової компенсацiї за частину щорiчної вiдпустки є обов’язкове використання працiвником 24 календарних днiв щорiчної вiдпустки. Оскільки 24 календарних дні надаються за робочий рік, то за два робочі роки буде 48 календарних днів. І ці дні за перший, другий (наступні) роки треба використати. Тільки пiсля використання працівником 24 календарних днiв щорiчної вiдпустки за робочий рiк, за який надається вiдпустка, за бажанням працiвника (за його письмовою заявою) за решту днiв невикористаної щорiчної вiдпустки може бути виплачено грошову компенсацiю.

Утримання надміру використаних днів відпустки

У межах положень статті 22 Закону України «Про відпустки», у разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року. Відрахування, передбачене частиною першою цієї статті, не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи у зв'язку з:

  1. призовом або прийняттям (вступом) на військову службу, направленням на альтернативну (невійськову) службу;
  2. переведенням працівника за його згодою на інше підприємство або переходом на виборну посаду у випадках, передбачених законами України;
  3. відмовою від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, а також відмовою від продовження роботи у зв'язку з істотною зміною умов праці;
  4. змінами в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, скороченням чисельності або штату працівників;
  5. виявленням невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню даної роботи;
  6. нез'явленням на роботу понад чотири місяці підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, не рахуючи відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законодавством не встановлено більш тривалий термін збереження місця роботи (посади) при певному захворюванні;
  7. поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу;
  8. направленням на навчання;
  9. виходом на пенсію.

Відрахування із заробітної плати за невідпрацьовані дні відпустки у разі смерті працівника не провадиться (частина 3 статті 22 Закону України «Про відпустки»).

Відповідальність за порушення, пов'язані з компенсацією за невикористану відпустку

Ненарахування і невиплата компенсації відпустки вважається нeдотриманням мінімальних державних гарантій з oплати праці. Згідно з абзацом чeтвертим частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці юридичними та фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, вони несуть відповідальність у вигляді штрафу - двократного розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються, згідно зі статтею 16 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану".

Способи захисту права працівників на виплату компенсації за невикористану відпустку:

  • в позасудовому порядку;
  • в судовому порядку.

Позасудовий порядок

Згідно з частиною першою статті 225 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися до комісії по трудових спорах у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати - без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин установленого строку комісія по трудових спорах може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов'язковій реєстрації.

Комісія по трудових спорах обирається загальними зборами (конференцією) трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менш як 15 чоловік (стаття 223 Кодексу законів про працю України).

Трудовий спір підлягає розглядові в комісії по трудових спорах, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах з роботодавцем (частина друга статті 224 Кодексу законів про працю України).

Строк розгляду трудового спору в комісії по трудових спорах

Відповідно до статті 226 Кодексу законів про працю України по трудових спорах зобов'язана розглянути трудовий спір у десятиденний строк з дня подання заяви. Спори повинні розглядатися у присутності працівника, який подав заяву, представників роботодавця. Розгляд спору за відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника при розгляді спору від його імені може виступати представник профспілкового органу або за вибором працівника інша особа, в тому числі адвокат. У разі нез'явлення працівника або його представника на засідання комісії розгляд заяви відкладається до наступного засідання. При повторному нез'явленні працівника без поважних причин комісія може винести рішення про зняття цієї заяви з розгляду, що не позбавляє працівника права подати заяву знову в межах тримісячного строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Порядок оскарження рішення комісії по трудовим спорах

У разі незгоди з рішенням комісії по трудових спорах працівник чи роботодавець можуть оскаржити її рішення до суду в десятиденний строк з дня вручення їм виписки з протоколу засідання комісії чи його копії. Пропуск вказаного строку не є підставою відмови у прийнятті заяви. Визнавши причини пропуску поважними, суд може поновити цей строк і розглянути спір по суті. В разі коли пропущений строк не буде поновлено, заява не розглядається, і залишається в силі рішення комісії по трудових спорах (стаття 228 Кодексу законів про працю України).

Порядок виконання рішень комісії по трудових спорах

Рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню роботодавцем у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на його оскарження(стаття 228 Кодексу законів про працю України), за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою статті 235 Кодексу законів про працю України. При цьому, у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229 Кодексу законів про працю України) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. На підставі посвідчення, пред’явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку (стаття 230 Кодексу законів про працю України).

Судовий порядок. Позовне провадження. До якого суду звернутись. Строк звернення до суду

Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України, у разі наявності спору щодо компенсації за невикористану відпустку, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Винятки, передбачені частиною другою цієї статті, стосуються таких випадків:

  • у справах про звільнення — звернення до суду можливе протягом одного місяця з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення;
  • у справах про виплату всіх сум, належних при звільненні — звернення здійснюється протягом тримісячного строку з дня отримання письмового повідомлення про нараховані та виплачені суми (відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України).

Домашній працівник також має право звернутися до суду у справах про звільнення в межах одного місяця з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до статті 234 Кодексу законів про працю України , у разі пропуску з поважних причин строків, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, минуло не більше одного року.

Вартість

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", позивачі у справах про стягнення компенсації за невикористану відпустку від сплати судового збору звільняються.

Судова практика

index.php?title=Категорія:Трудове право

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Компенсація_за_невикористану_відпустку&oldid=57800