Шахрайство при покупках і продажах в мережі Інтернет

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття інтернет-магазину, електронного магазину

Інтернет-магазин – це засіб для представлення або реалізації товару, роботи чи послуги шляхом вчинення електронного правочину (згідно до вимог п.8 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем (згідно до вимог п.7 ч.1 ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").

Діяльність інтернет магазину відбувається шляхом здійснення електронної торгівлі. Електронна торгівля - це господарська діяльність у сфері електронної купівлі-продажу, реалізації товарів дистанційним способом покупцю шляхом вчинення електронних правочинів із використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Реалізація товару дистанційним способом - це укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному цим Законом, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-комунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв’язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Обов’язкова інформація, яка розміщується на сайті інтернет-магазину

Зі змісту Закону України "Про електронну комерцію" вбачається, що на сайті інтернет-магазину повинна бути розміщена певна інформація:

  • повне найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця;
  • адреса інтернет магазину або адреса підприємства.ю або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи - підприємця;
  • адреса електронної пошти;
  • номери телефонів;
  • ідентифікаційний код для юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків для фізичної особи - підприємця, або серія та номер паспорта для фізичної особи - підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті;
  • якщо діяльність передбачає отримання ліцензії – відомості про таку ліцензію, зокрема серія, номер, строк дії та дата видачі;
  • щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та, у разі доставки товару, - інформація про вартість доставки.

Продавець товарів, робіт, послуг в електронній комерції під час своєї діяльності тзобов’язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до вищезазначеної інформації.

Також такий перелік інформації повинен міститися при розсиланні потенційним споживачам електронних повідомлень (емейл-розсилки) із комерційними пропозиціями.

Укладення договору в інтернет-магазині

Електронний договір (договір оферти) - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків та оформлена в електронній формі, який укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною (згідно до вимог п.5 ч.1 ст.3 та ч. 3 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" та ч. 2 ст. 38 Цивільного кодексу Україин).

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі(згідно до вимог абзацу 2 ч.2 ст.639 Цивільного процесуального кодексу України).

Електронний договір повинен відповідати загальним вимогам, викладеним в Главі 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а саме:

  • За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України);
  • Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (ч.1 ст. 656 ЦК України);
  • Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу та продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ч.1 та ч. 2 ст. 662 ЦК України) та іншим умовам цього розділу.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про:

  • технологію (порядок) укладення договору;
  • порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору;
  • можливість та порядок внесення змін до умов договору;
  • спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);
  • порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов’язань;
  • технічні засоби ідентифікації сторони;
  • порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту);
  • посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа;
  • спосіб зберігання та пред’явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них;
  • умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів;
  • можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору;
  • інші відомості.

Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості:

  • умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги;
  • найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги;
  • гарантійні зобов’язання та інформація про інші послуги, пов’язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги;
  • порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено (згідно до вимогч. 11 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію").

Розірвання договору купівлі-продажу, заміна і повернення товару, придбаного в мережі Інтернет

Відносини, що виникають між продавцями та покупцями в інтернет-магазинах, в повному обсязі підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів".

Заміна товару
Частина 6 ст. 13 Закону України "Про захист прав споживачів" дозволяє продавцю використовувати у договорі стандартну умову про можливість заміни товару за його відсутності іншим. Про це покупця повинні повідомити перед укладенням договору.

Продавець може замінити товар тільки тоді, коли одночасно виконуються три умови:

  1. інший товар відповідає меті використання замовленого;
  2. має таку ж або кращу якість;
  3. його ціна не перевищує ціни замовленого товару.

Повернення товару
Згідно ч.4 ст. 13 Закону України "Про захист прав споживачів" договір купівлі-продажу, укладений через мережу Інтернет, покупець може розірвати протягом 14 днів із моменту підтвердження інформації про укладення договору від продавця або з моменту одержання товару чи його першої поставки. Якщо згадане підтвердження не відповідає наведеним вище вимогам, покупець вправі розірвати договір протягом 90 днів від дати отримання інформації.

Продавець може виправитися і надіслати нове, правильне підтвердження. За таких умов покупцю дозволено відмовитися від договору протягом 14 днів з моменту одержання уточненого повідомлення.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України "Про захист прав споживачів" якщо покупець вирішив розірвати договір, він має повідомити продавця про місце, де продукцію можна забрати назад. Обов’язок споживача зберігати її в себе припиняється по закінченні 60 днів після одержання. Якщо протягом цього часу продавець не приїде за товаром, товар стає власністю споживача, причому безоплатно. Коли для доставки використовували послуги пошти, у договорі може бути передбачено, що покупець повертатиме товар також поштою. Тоді будь-які витрати, пов’язані з пересиланням продукції, покладають на продавця (він має відшкодувати споживачу гроші, які той заплатив у зв’язку з поверненням).
Частина 7 ст.12 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає, що споживач повинен зберігати товар у незмінному стані, щоб мати змогу розірвати договір купівлі-продажу.
Однак, у ч. 5 ст. 13 Закону України "Про захист прав споживачів" перелічено обставини, за яких це неможливо повернути товар:

  1. за згодою споживача поставка товару електронними засобами зв’язку відбулася до закінчення строку розірвання договору, про що споживачеві повідомлено у підтвердженні інформації (наприклад, при купівлі через Інтернет комп’ютерної програми її можуть надіслати споживачу дуже оперативно);
  2. ціна товару залежить від котировок на фінансовому ринку, тобто поза контролем продавця;
  3. договір стосується виготовлення або переробки товару на замовлення споживача, тобто товар не можна продати іншим особам (або можна з істотними фінансовими втратами для продавця);
  4. споживач відкрив аудіо- чи відеокасету або носій комп’ютерного забезпечення (компакт-диск), які постачають запечатаними;
  5. договір стосується доставки періодичних видань;
  6. договір укладено щодо лотерей чи інших азартних ігор.

У разі розірвання договору, обов’язок споживача зберігати у себе продукцію припиняється по закінченні 60 днів після її одержання. Якщо продавець (виконавець) не вживає заходів для повернення її собі протягом зазначеного періоду, така продукція переходить у власність споживача без виникнення зобов’язання з оплати її вартості.
Якщо споживачеві не було надано документ, який засвідчує факт здійснення купівлі (правочину), такий правочин не є підставою для виникнення обов’язків для споживача.

У разі ненадання документа або підтвердження інформації споживач повідомляє продавця (виконавця) про недійсність договору. Продавець (виконавець) протягом 30 днів з моменту одержання такого повідомлення повинен повернути споживачеві одержані кошти та відшкодувати витрати, понесені споживачем у зв’язку з поверненням продукції.

Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержану продукцію у незміненому стані.
Знищення, пошкодження або псування продукції, що сталося не з вини споживача, не позбавляє споживача права на розірвання договору. Зменшення вартості продукції внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки продукції не позбавляє права споживача на розірвання договору.

Як захистити себе при купівлі товарів через мережу Інтернет?

Убезпечити свою покупку в Інтернеті можна декількома способами.

  1. Купуйте товар з умовою оплати післяплатою. Післяплата – спосіб розрахунку, коли гроші за товар сплачуються у поштовому відділенні та за додаткову плату надсилаються продавцеві. При післяплаті можна оглянути товар прямо у відділенні та відмовитися від купівлі, якщо він не підійшов.
  2. Використовуйте тільки перевірені ресурси і переконайтеся у правильності назви необхідного сайту. Один непомітний символ у назві сайту на панелі адреси може означати, що ви потрапили на фішингові сайти.
  3. Не передавайте нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код, і пін-код), адже працівники банку ніколи не запитують таку інформацію.
  4. Зверніть увагу, що сайти, які приймають онлайн-платежі, повинні бути захищені, для цього в назві адреси вони повинні містити https:// і значок «замочка». Рекомендуємо завжди використовувати наложений платіж, щоб виключити шанси шахраїв заволодіти вашими коштами.
  5. Якщо Ви оплатили покупку в Інтернеті, а продавець не відправив куплений товар - звертайтеся із позовом про відшкодування коштів до суду.

Відповідальність власників інтернет-магазинів

Цивільно-правова відповідальність
Такий вид відповідальності передбачає, як правило, сплату штрафних санкцій, пені, а також відшкодування матеріальної та моральної шкоди за порушення зобов’язань, що передбачені договором.'
Адміністративна відповідальність
Кодекс України про адміністративні правопорушення містить окремий розділ, що передбачає відповідальність за порушення правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницької діяльності. (глава 12 КУпАП)
Кримінальна відповідальність
Згідно ст. 190 Кримінального кодексу України заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство) - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Куди скаржитися на шахраїв в Інтернеті?

У разі інтернет-шахрайства подавати заяву слід подавати в правоохоронні органи.

В Управлінні по боротьбі з кіберзлочинністю МВС України можна оформити електронну заяву про випадок правопорушення. В онлайн-формі необхідно залишити контактні дані, а також детально описати, як ви постраждали від дій шахрая. Графу «Зміст Звернення» дуже важливо заповнити відповідно вимог Закону України «Про звернення громадян».
Якщо гроші були переведені шахраєві через платіжну онлайн систему, то варто звернутися в службу підтримки цієї платіжної системи. Є ймовірність, що після цього гаманець афериста заблокують. У деяких випадках можна буде навіть дізнатися дані паспорта власника рахунку. Це дасть можливість звернутися з позовом до суду.
У випадку ж з інтернет-магазинами потрібно написати скаргу на адресу продавця. Якщо претензія буде проігнорована, то потрібно буде подати заяву в правоохоронні органи або звернутися в прокуратуру і «Український споживчий нагляд» (у випадку отримання товару, але з дефектами).

Як захистити себе від шахраїв?

Щоб не стати жертвою шахрайства у мережі, потрібно бути дуже уважними і стежити за тим, щоб Ваших особистих даних не було у відкритому доступі. Крім того, варто:

  • періодично змінювати ПІН-код банківської картки. Пам'ятайте, що, розраховуючись карткою в будь-якому закладі, ваш ПІН-код може фіксувати камера спостереження. Тому, розраховуючись карткою, прикривайте термінал вільною рукою;
  • користуватись банківською карткою з чіпом, оскільки такі картки мають додатковий захист від шахрайства і практично не піддаються шахрайським операціям;
  • перевіряти продавця, промоніторивши його мобільний в мережі. Часто шахраї навіть не змінюють номери, а «працюють» під одним і тим же весь час. Тому в Інтернеті про них може бути багато відповідних відгуків;
  • завжди ігнорувати дзвінки і SMS з проханням кудись передзвонити або оплатити відправку вашого виграшу;
  • проводити платежі в Інтернеті тільки через авторитетні сайти. Не ризикуйте оплачувати рахунки на незнайомих ресурсах, тим більше, якщо комісія підозріло низька. Це можуть бути сайти-підробки, які є частиною схеми шахрайства по банківській карті;
  • приймаючи оновлення на смартфон, ніколи не вводьте дані своєї карти. якщо програма запитує таку інформацію, відразу блокуйте її.

Див. також

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Шахрайство_при_покупках_і_продажах_в_мережі_Інтернет&oldid=56794