Підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Загальні положення

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із методів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відшкодування заподіяних збитків. Однак, основні законодавчі акти регулюють лише загальні положення такої компенсації.

В яких випадках відшкодовуються збитки власникам землі та землекористувачам

Стаття 156 Земельного кодексу України передбачає підстави й порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних внаслідок:

  • вилучення (викупу) сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для потреб, не пов'язаних із сільськогосподарським і лісогосподарським виробництвом;

У разі вилучення (викупу) земельних ділянок, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності збитки відшкодовують власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, відповідні органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які прийняли рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок.

  • тимчасового зайняття сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників для інших видів використання;
  • встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок;
  • погіршення якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників;
  • приведення сільськогосподарських угідь, лісових земель та чагарників у непридатний для використання стан;
  • неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки;
  • використання земельних ділянок для потреб нафтогазової галузі;
  • використання земельних ділянок для потреб надрокористування для геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки, корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислової розробки родовищ) загальнодержавного та місцевого значення та (або) видобування корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення та для будівництва і розміщення споруд/об’єктів, пов’язаних із зазначеним видом діяльності.

Хто зобов'язаний відшкодувати збитки

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють:

  • органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки;
  • органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами (стаття 157 Земельного кодексу України).

Порядок визначення розміру завданих збитків власникам землі і землекористувачам

Визначення розміру завданих збитків власникам землі і землекористувача може здійснюватись на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 "Про порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам" або Постанови Кабінету міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання".

Відшкодування збитків. Методика чи Порядок

Методику застосовується для визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним особам та громадянам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання.

Порядок застосовується у випадку, коли власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодування збитків згідно Порядку

Постановою Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 затверджено Порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам.

Відповідно до Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодуванню підлягають:

  • вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;
  • вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;
  • вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;
  • вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;
  • понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;
  • інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обгрунтовані.

Як визначається розмір завданих збитків

Розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

При тимчасовому зайнятті земельних ділянок для розвідувальних робіт, а також для обов'язкових планових робіт з будівництва, технічного обслуговування і ремонту лінійної частини магістральних трубопроводів, що проходять в одному технічному коридорі, збитки визначаються за угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами, установами й організаціями - замовниками таких робіт з обумовленням розмірів збитків і порядку їх відшкодування в договорі. При недосягненні згоди розміри збитків визначаються комісіями (пункт 6 Постанови Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 «Про порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам»).

Розміри шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про природно-заповідний фонд, визначаються на основі кадастрової еколого-економічної оцінки включених до його складу територій та об’єктів, що проводиться відповідно до Законом України "Про природно-заповідний фонд України" та спеціальних такс, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (стаття 65 Закону України "Про природно-заповідний фонд України").

У яких випадках збитки не підлягають відшкодуванню

Не підлягають згідно із Законом України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" відшкодуванню збитки, завдані власникам та користувачам земельних ділянок, розташованих у межах спеціальних зон об'єктів енергетики внаслідок недотримання ними обмежень щодо використання таких земельних ділянок.

Від відшкодування збитків згідно із Законом України "Про природно-заповідний фонд України" звільняються природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки та ботанічні сади загальнодержавного значення, яким надано землі у постійне користування з вилученням у землекористувачів - підприємств, установ та організацій державної та комунальної форм власності (пункт 7 Постанови Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 «Про порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам).

На період воєнного стану збитки не відшкодовуються у випадках:

Хто уповноважений визначати розмір збитків

Розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними (військовими) адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад (пункт 2 Постанови Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 «Про порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам).

До складу комісій включаються:

  • представники Київської, Севастопольської міських, районних державних (військових) адміністрацій,
  • представники виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій);
  • власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки;
  • представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати;
  • представники фінансових органів, уповноважених органів містобудування та архітектури;
  • представники територіальних органів Держекоінспекції, Держгеокадастру (за згодою).

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Строки відшкодування збитків

Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше ніж протягом одного місяця після затвердження актів комісій, а у разі вилучення (викупу) земельних ділянок - після прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок в межах їх повноважень у період до державної реєстрації підприємством, установою, організацією або громадянином речового права на земельну ділянку у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (пункт 5 Постанови Кабінету міністрів України від 19 квітня 1993 року N 284 «Про порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам).

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам відповідно до Методики

Розмір шкоди визначається окремо по кожному із вчинених правопорушень та залежить від категорії земель, яким завдана ця шкода. Розрахунок здійснюється за формулами, що наведені у пунктах 4-6 Постанови Кабінету міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, псування земель, порушення режиму, нормативів і правил їх використання".

Підстави для здійснення розрахунку

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:

  • акт перевірки або акт, складений за результатами здійснення планового або позапланового заходу державного нагляду (контролю);
  • протокол про адміністративне правопорушення.

Розмір шкоди не включає витрати на:

  • знесення будинків, будівель і споруд, які самочинно збудовані чи будуються на самовільно зайнятих земельних ділянках чи на земельних ділянках, не відведених в установленому порядку на цю мету;
  • приведення земельних ділянок у стан, придатний для їх подальшого використання за цільовим призначенням;
  • проведення рекультивації порушених земель.

Хто уповноважений визначати розмір завданої шкоди за Методикою

Розмір шкоди визначається Держекоінспекцією та її територіальними органами, Держгеокадастром та його територіальними органами або виконавчими органами сільських, селищних, міських рад у межах повноважень, визначених законом.

Судова практика

  • Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ»: у справах про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням земельного законодавства, на підставі статті 1193 ЦК розмір відшкодування шкоди, заподіяної громадянином, зменшується у випадку, коли груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди. Таке зменшення можливе, якщо інше не встановлено законом. Тому суди, розглядаючи такі спори, у кожному випадку мають досліджувати наявність зазначених обставин. Суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від установленого ним матеріального становища цієї особи з обов'язковим наведенням мотивів прийнятого рішення, крім випадків, коли шкоду завдано вчиненням злочину. При розгляді позовів про відшкодування шкоди, заподіяної псуванням чи забрудненням землі, судам слід з'ясовувати наявність у відповідача можливості провести роботи по відновленню її попередньої якості. Якщо така можливість є, суд може відповідно до статті 1192 ЦК з урахуванням думки позивача зобов'язати відповідача відшкодувати шкоду в натурі, встановивши для цього відповідний строк.
  • Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин": підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме: акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства; протокол про адміністративне правопорушення; припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства); акт обстеження земельної ділянки. Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
  • Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2025 року у справі № 629/4628/16-ц: пунктом 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 встановлено, що відшкодуванню підлягають інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. Під неодержаним доходом розуміється, зокрема, дохід, який міг би одержати власник землі із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її тимчасового зайняття. Статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відтак, відсутні підстави застосовувати до спірних правовідносин приписи чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок. До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Відповідач набувши право власності на нерухоме майно, право користування земельною ділянкою під ним належно не зареєстрував, тобто користується землею безпідставно, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що міська рада, в інтересах якої подано позов прокурором, має право вимагати кошти за фактичне користування земельною ділянкою.
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Підстави_та_порядок_відшкодування_збитків_власникам_землі_та_землекористувачам&oldid=56721