Рекультивація порушених земель

Матеріал з WikiLegalAid
Це остання версія цієї сторінки; у неї немає затверджених версій.

Нормативна база

Поняття рекультивації порушених земель

Рекультивація порушених земель - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення ґрунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель (ст. 166 Земельного кодексу України).

Рекультивація порушених земель здійснюється для їх відновлення в сільськогосподарських, лісогосподарських, водогосподарських, будівельних, рекреаційних, природоохоронних і санітарно-оздоровчих цілях .

При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи.

Об'єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному складуванню, визначається в робочих проектах землеустрою.

Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель (ст. 52 Закону України "Про охорону земель").

Роботи із зняття, складування, збереження та нанесення ґрунтової маси на порушені земельні ділянки здійснюються за рахунок фізичних та юридичних осіб, з ініціативи або вини яких порушено ґрунтовий покрив, а роботи з нанесення знятої ґрунтової маси на малопродуктивні землі здійснюються за бажанням власників або землекористувачів, у тому числі орендарів, цих земельних ділянок за їх рахунок.

Землі, які підлягають рекультивації

Рекультивації підлягають землі:

  • порушені при розробці родовищ корисних копалин відкритим або підземним способом, а також добуванні торфу;
  • прокладці трубопроводів, проведенні будівельних, меліоративних, лісозаготівельних, геологорозвідувальних, випробувальних, експлуатаційних, проектно-дослідницьких і інших робіт, пов’язаних з порушенням ґрунтового покриву;
  • ліквідації промислових, військових, цивільних і інших об’єктів і споруд; складуванні і похованні промислових, побутових і інших відходів;
  • будівництві, експлуатації і консервації підземних об’єктів і комунікацій (шахтні вироблення, сховища, метрополітен, каналізаційні споруди і ін.);
  • ліквідації наслідків забруднення земель, якщо за умов їх відновлення потрібне зняття верхнього родючого шару ґрунту; проведенні військових навчань за межами спеціально відведених для цих цілей полігонів.

Тобто, рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та у гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт (ч. 2 ст. 166 Земельного кодексу України).

Етапи проведення рекультивації

Процес рекультивації порушених земель здійснюється поетапно.

Розрізняють три головні етапи:

  • підготовчий - включає в себе обстеження порушених і порушуваних земель, складання техніко-економічних обґрунтувань і технічних робочих проектів з рекультивації.
  • гірничотехнічний - передбачає планування, формування укосів, зняття і нанесення родючого шару ґрунту, будову гідротехнічних і меліоративних споруд, поховання токсичних вскришних порід, а також проведення інших робіт, що створюють необхідні умови для подальшого використовування рекультивованих земель за цільовим призначенням, або для проведення заходів щодо відновлення родючості ґрунтів (біологічний етап).
  • біологічний - включає комплекс агротехнічних і фіто-меліоративних заходів, направлених на поліпшення агрофізичних, агрохімічних, біохімічних і інших властивостей ґрунту.

Важливо! Розробка проектів рекультивації здійснюється на основі діючих екологічних, санітарно-гігієнічних, будівельних, водогосподарських, лісогосподарських і інших нормативів і стандартів з урахуванням регіональних природно-кліматичних умов і місця розташування порушеної ділянки.

Робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель

Метою розроблення робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель є визначення основних проектних рішень, виконання яких забезпечує ефективне використання рекультивованих ділянок, встановлення обсягів, технології та черговості виробництва відновлювальних робіт, визначення кошторисної вартості рекультивації (п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 86 "Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою").

Виконання проектних робіт здійснюється з урахуванням видів порушених земель, їх якісної характеристики, особливостей місцевих умов, тривалості їх виробництва, пов’язаної з порушенням земель, видобувних чи будівельних робіт, прийнятого напряму подальшого використання відновлюваних земель.

Завдання на складання робочого проекту землеустрою затверджується замовником та повинне включати:

  • інформацію про замовника та розробника робочого проекту;
  • підставу для виконання робіт;
  • характеристику об’єкта (місце розташування, площа, кадастровий номер (за наявності), цільове призначення тощо);
  • мету розроблення робочого проекту (визначення основних проектних рішень, що забезпечують ефективне використання рекультивованих ділянок);
  • вихідні дані для здійснення рекультивації порушених земель (нормативно-правові акти, наукові, технічні та інші документи);
  • результат виконаних робіт - робочий проект землеустрою щодо рекультивації порушених земель, в якому визначаються, зокрема:
  • товщина і метод зняття родючого шару ґрунту;
  • спосіб та місце зберігання знятого родючого шару;
  • заходи щодо боротьби з ерозією ґрунту на рекультивованій ділянці;
  • зміст робіт з технічної та біологічної рекультивації і умови їх виконання (строки і норми внесення добрив, площа залуження і склад травосумішей, заходи з хімічної меліорації тощо);
  • орієнтовні строки проведення та завершення робіт з рекультивації земель (за місяцями);
  • розрахунки кошторисної вартості щодо впровадження запроектованих заходів з рекультивації земель;
  • обсяги, технології та черговість виробництва відновлювальних робіт;
  • кошторисна вартість запроектованих робіт.

Під час складання робочих проектів землеустрою щодо рекультивації земель, порушених у зв’язку з будівництвом об’єктів промислового призначення, розробкою родовищ, видобутком корисних копалин, виконанням інших робіт, можуть використовуватися матеріали геодезичних вишукувань, проведених під час формування земельної ділянки та складання проектів будівництва (п. 16 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 86 "Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою").

Агрохімічне обстеження ґрунту під час складання робочих проектів землеустрою щодо рекультивації порушених земель повинне включати отримання хімічної характеристики ґрунтосуміші (засоленість, вміст токсичних речовин, кислотність).

Рекультивація порушених земель передбачає комплекс робіт, спрямованих на відновлення продуктивності та екологічної цінності порушених земель, а також поліпшення стану навколишнього природного середовища (п. 17 Постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 № 86 "Про затвердження Правил розроблення робочих проектів землеустрою").

Спосіб і зміст робіт з рекультивації порушених земель, а також напрям їх подальшого використання, передбачені пунктами 18-25 Правил розроблення робочих проектів землеустрою, проектуються і можуть уточнюватися з урахуванням характеру порушення, рельєфу, екологічних, конкретних природно-кліматичних умов.

Дозвіл на розробку робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель

Для отримання дозволу власник земельної ділянки, землекористувач або їх представник звертається із письмовою заявою до відповідного виконавчого органу сільських, селищних, міських рад або через ЦНАП.

Подати заяву на отримання послуги заявник може особисто або через законного представника, шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом).

До заяви додаються такі документи:

  • копія ідентифікаційного коду (РНОКПП);
  • копія паспорта громадянина України;
  • копії документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою;
  • витяг з Державного земельного кадастру про земельну(ні) ділянку(ки);
  • копія статуту (для юридичних осіб);
  • копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Умови і випадки надання

Робочі проекти землеустрою складаються, зокрема, з метою реалізації заходів з рекультивації порушених земель.

Робочий проект потрібен для отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок.

Термін розгляду

Заява про видачу дозволу на розробку робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель розглядається у місячний строк.

Підстави для відмови у наданні послуги

  1. Подання документів, що містять недостовірні відомості.
  2. Подання неповного пакета документів.

Результат

Рішення про видачу дозволу на розробку робочого проекту землеустрою щодо рекультивації порушених земель.

Отримати результати надання послуги заявник може особисто або через законного представника, поштовим відправленням на вказану при поданні заяви адресу (рекомендованим листом).

Судовий порядок оскарження

Заява до Окружного адміністративного суду подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Детальніше про прорядок звернення до адімністративного суду, читайте тут: Звернення до суду: провадження в адміністративній справі

Відповідальність

Непроведення рекультивації порушених земель, тягне за собою адміністративну відповідальність відповідно до ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у вигляді штрафу:

  • для громадян - п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85-170 грн.).
  • для посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170-510 грн.).