Підтвердження стажу, набутого за кордоном

Матеріал з WikiLegalAid
Це остання версія цієї сторінки; у неї немає затверджених версій.

Нормативна база

Чи можна підтвердити стаж, набутий за кордоном?

Страховий стаж — період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески (стаття 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон).

До стажу зараховується час офіційного працевлаштування, періоди відпусток, декретних відпусток в зв’язку із вагітністю та пологами, відпусток для догляду за дитиною, час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.

Періоди трудової діяльності за межами України зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено цим Законом або міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Зверніть увагу! Не зараховуються до страхового стажу періоди трудової діяльності за межами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та на тимчасово окупованих територіях України після 19 лютого 2014 року особі, яка після 19 лютого 2014 року проходила військову службу (службу) у збройних силах, органах внутрішніх справ, органах державної безпеки, поліції, інших військових формуваннях, перебувала на посадах державної служби, на посадах в органах місцевого самоврядування у відповідних органах (формуваннях) Російської Федерації, добровільно займала посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій у незаконних органах влади, утворених на тимчасово окупованій території України, зокрема в окупаційній адміністрації держави-агресора, у незаконних судових або правоохоронних органах, а також добровільно брала участь у незаконних збройних чи воєнізованих формуваннях, утворених на тимчасово окупованій території України, та/або у збройних формуваннях держави-агресора (стаття 24-1 Закону).

Перелік міжнародних угод розміщений на сайті Пенсійного фонду України.

Періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 року за межами України у республіках колишнього Союзу РСР зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, за умови нездійснення іншою державою пенсійних виплат таким особам за зазначені періоди. Підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат визначається Порядком підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 р. № 562 (стаття 24-1 Закону).

У разі відсутності необхідного страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою статті 26 Закону, для визначення права на призначення пенсії за віком включаються періоди роботи особи в іншій державі (за наявності) у календарному обчисленні, за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу (стажу роботи) згідно із законодавством відповідної держави (стаття 26-1 Закону).

Підтвердження періодів трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР

Механізм підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування таких періодів трудової діяльності до страхового стажу, зокрема на пільгових умовах визначений Порядком підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 р. № 562 (далі – Порядок підтвердження трудової діяльності в республіках Союзу РСР).

У Порядку термін “інші держави” означає держави з числа республік колишнього Союзу РСР, до яких належать Азербайджанська РСР, Вірменська РСР, Білоруська РСР, Грузинська РСР, Казахська РСР, Киргизька РСР, Латвійська РСР, Литовська РСР, Молдавська РСР, Російська РФСР, Таджицька РСР, Туркменська РСР, Узбецька РСР, Естонська РСР (пункт 2 Порядку підтвердження трудової діяльності в республіках Союзу РСР).

У разі укладення міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, періоди трудової діяльності особи в будь-якій республіці колишнього Союзу РСР (крім Української РСР) зараховуються до страхового стажу на умовах міжнародного договору.

Зарахування стажу роботи здійснюється за умови підтвердження його компетентними органами іншої країни. Цим процесом, шляхом надсилання відповідних запитів та листів, займатиметься орган Пенсійного фонду України. Таким чином, звертатися до пенсійних органів інших країн особисто не потрібно.

До Пенсійного фонду України потрібно подати заяву у який вказати інформацію про отримання  або не отримання  пенсійних виплат у  державі колишній республіці Союзу РСР (пункт 3 Порядку підтвердження трудової діяльності в республіках Союзу РСР).

Якщо пенсійні виплати не отримуються:

- до заяви додаються документи видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в державі колишній республіці Союзу РСР, які підтверджують факт неотримання таких виплат.

У разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів.
  • у разі укладення міжнародного договору, територіальний орган Пенсійного фонду України протягом п’яти робочих днів з дати подання особою заяви надсилає до органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі, запит щодо підтвердження нездійснення пенсійних виплат особі
  • в разі неукладення міжнародного договору, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає до Міністерства закордонних справ  запит щодо передачі органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі, запиту щодо підтвердження нездійснення в іншій державі пенсійних виплат особі, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. в республіках колишнього Союзу РСР для обчислення розміру пенсії.

Якщо відсутня можливість здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, до появи можливості здійснення такого обміну/отримання підтвердних документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, пенсія такій особі обчислюється з урахуванням періодів роботи в республіках колишнього Союзу РСР.

У такому разі в заяві про призначення пенсії особа зазначає інформацію про те, що вона не отримує пенсійних виплат у відповідній державі та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди (пункт 4 Порядку підтвердження трудової діяльності в республіках Союзу РСР).

Якщо пенсійні виплати отримуються:

- періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, не враховуються до її страхового стажу для обчислення пенсії в Україні. Виняток: коли інша держава документально підтвердила, що такий період трудової діяльності не враховувався для обчислення розміру пенсії в такій державі (пункт 5 Порядку підтвердження трудової діяльності в республіках Союзу РСР).

Періоди роботи вахтовим методом, а також періоди перебування у відрядженнях до 1 січня 1992 р. в республіках колишнього Союзу РСР працівників, яких було оформлено на роботу на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих в Україні, не вважаються періодами роботи на території інших держав (пункт 8 Порядку підтвердження трудової діяльності в республіках Союзу РСР).

Зверніть увагу! Документи, видані органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації відповідно до законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Підтвердження періодів трудової діяльності особи в іншій державі

Механізм підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі  для визначення права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону за умови зарахування таких періодів роботи до страхового стажу згідно із законодавством відповідної держави у разі відсутності необхідного страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою статті 26 Закону, визначає Порядок підтвердження та зарахування періодів роботи особи в іншій державі до страхового стажу (стажу роботи) для визначення права на призначення пенсії за віком, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 р. № 562 (далі – Порядок підтвердження роботи особи в іншій державі).

У Порядку термін “інші держави” – іноземні держави, з якими не укладено міжнародний договір України, згоду на обов’язковість якого надає Верховна Рада України.

Особи, які працювали в інших державах і у яких відсутній необхідний страховий стаж, передбачений частинами першою - третьою статті 26 Закону, додають до заяв про призначення пенсії підтвердні документи.

Підтвердні документи - будь-які документи у формі довідок, виписок тощо, виданих іншою державою, що підтверджують зарахування періодів роботи у такій державі до страхового стажу (стажу роботи) під час призначення пенсії згідно із законодавством відповідної держави (пункт 2 Порядку підтвердження роботи особи в іншій державі).

Якщо за змістом документів неможливо підтвердити зарахування періодів роботи в іншій державі:

- територіальний орган Пенсійного фонду України протягом 5 робочих днів після надходження заяви подає до Міністерства закордонних справ запит для надсилання дипломатичними каналами іншій державі та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі, запиту щодо надання підтвердних документів.

Після надходження до територіального органу Пенсійного фонду України підтвердних документів періоди роботи, зазначені в них, зараховуються до страхового стажу особи в календарному обчисленні для визначення права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону (пункт 3 Порядку підтвердження роботи особи в іншій державі).

Дата надходження від іншої держави усіх необхідних документів, що підтверджують зарахування періодів роботи до страхового стажу згідно із законодавством відповідної держави, вважається датою прийняття територіальним органом Пенсійного фонду України заяви про призначення пенсії особі, якщо такі документи надійшли після закінчення трьох місяців з дня подання особою заяви про призначення пенсії.

Після надходження до територіального органу Пенсійного фонду України підтвердних документів періоди роботи, зазначені в них, зараховуються до страхового стажу (стажу роботи) особи в календарному обчисленні для визначення права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону (пункт 4 Порядку підтвердження роботи особи в іншій державі).

Підтвердні документи, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації відповідно до законодавства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Зарахування трудового стажу набутого в Російській Федерації

Питання врахування періодів роботи в Російській Федерації після 1 січня 1991 року до стажу при призначенні пенсій на території України регулюється нормами Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року (далі – Угода).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року № 1328 передбачено вихід України з цієї Угоди.

Водночас 01 січня 2023 року Російська Федерація припинила участь в Угоді.

А 19 червня 2023 року Угода припинила свою дію для України.

Відповідно до пункту 2 статті 13 Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.

Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, якщо трудовий стаж набутий особою у час коли Угода була чинна для України, то її норми підлягають застосуванню для правовідносин щодо зарахування відповідних періодів до страхового стажу.

Діюче в Україні пенсійне законодавство передбачає, що у разі, якщо пенсія призначена на території України, а особа працювала на території Російської Федерації або на підприємстві зареєстрованому на території Російської Федерації після 13 вересня 1992 року, то цей стаж має враховуватись на території України як власний страховий (трудовий стаж), хоча пенсійні внески можуть сплачуватись в Росії. Тобто існує гарантія врахування страхового стажу кожної із сторін при призначенні пенсії на її території без перерахування страхових внесків (рішення Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 580/7992/24).

Пенсійний фонд України може зарахувати трудовий стаж набутий на території Російської Федерації якщо громадянин надав повний пакет документів, що підтверджують стаж та довів їх достовірність.

Якщо Пенсійний фонд України відмовляє в зарахуванні відповідного стажу - стаж підтверджується у судовому порядку.

Зверніть увагу! Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637.

Відсутність інформації про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду російської федерації та неможливість їх підтвердження не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу для призначення пенсії за віком стажу роботи, набутого на підприємствах російської федерації, який підтверджений належними доказами, зокрема записами трудової книжки (постанова Верховного Суду від 28 січня 2025 року у справі справі № 620/3530/22).

Див. також