Наслідки заборгованості зі сплати страхових внесків для працівника

Нормативна база

• Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
• Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

Загальні положення

Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Єдиний страховий внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Перелік платників єдиного внеску визначено частиною 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

Зверніть увагу! Фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів), особи, які провадять незалежну професійну діяльність та члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платник єдиного страхового внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Детальніше: Єдиний соціальний внесок (ЄСВ): платники, база нарахування, порядок сплати

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду  за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Страховий стаж обчислюється в місяцях.

Застрахована особа та її права

Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (абзац 5 статті 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»).

Застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на соціальне страхування у випадку безробіття, у зв’язку з вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорону життя та здоров’я.

Однією з умов зарахування періодів роботи до страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком та інших соціальних виплат є сплата страхових внесків.

Права застрахованої особи вазначені статтею 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та включають :

1) отримати в установленому законодавством порядку свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

2) отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, у тому числі в письмовій формі;

3) вимагати від страхувальника сплати страхових внесків, у тому числі в судовому порядку;

4) отримувати безоплатно відомості, внесені до її персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, у тому числі інформацію, що відображає обсяг пенсійних коштів на її накопичувальному пенсійному рахунку в Накопичувальному фонді або індивідуальному пенсійному рахунку в недержавному пенсійному фонді - суб'єкті другого рівня системи пенсійного забезпечення, якщо застрахована особа обрала такий недержавний пенсійний фонд, та стан здійснення пенсійних виплат за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду;

5) звертатися із заявою до територіального органу Пенсійного фонду про уточнення відомостей, внесених до персональної облікової картки в системі персоніфікованого обліку та Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування;

6) обирати або змінювати в порядку, визначеному законом, страховика, який здійснює виплату довічних пенсій;

7) обирати порядок здійснення виплати пенсії;

8) оскаржувати в установленому законодавством порядку дії страхувальника, виконавчих органів Пенсійного фонду, їх посадових осіб та інших суб'єктів системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

9) на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

10) залишатись учасником системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування в разі тимчасового припинення до досягнення пенсійного віку сплати страхових внесків з дотриманням вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

11) достроково розривати договір про добровільну участь у порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

11^-1) обирати недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення на умовах та в порядку, визначених законом;

11^-2) змінювати відповідний недержавний пенсійний фонд - суб'єкт другого рівня системи пенсійного забезпечення, але не частіше одного разу на два роки;

12) інші права відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Заборгованість зі сплати страхових внесків

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» громадяни мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи, зокрема, за наявності необхідного страхового стажу. Стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Виникнення заборгованості внаслідок несплати страхових внесків роботодавцем позбавляє працівника страхового стажу. Періоди роботи, за які роботодавцем не плачено страхові внески не враховуються при обчисленні страхового стажу для призначення пенсії і відповідно не враховується заробітна плата за ці періоди.

Аналогічно в соціальному страхуванні – якщо в розрахунковому періоді для страхової допомоги відсутні сплачені за особу внески, вона не отримує належної компенсації втраченого заробітку у зв'язку зі страховим випадком. Крім того, якщо роботодавець має заборгованість по сплаті внеску, сплачені ним поточні суми ЄСВ, зараховуються в рахунок погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення.

Відновлення прав особи на отримання пенсії та виплат у повному обсязі відбудеться після погашення роботодавцем заборгованості з єдиного внеску.

Як зобов'язати роботодавця сплатити страхові внески?

Притягнути роботодавця до відповідальності та все ж таки примусити виплатити несплачений страховий внесок можливо у досудовому та судовому порядку.

Зверніть увагу! Досудовий порядок можливо використати лише як роботодавець не припинив свою діяльність.

Досудовий порядок

Працівник, який виявив несплату страхового внеску, звертається з заявою до органів Державної фіскальної служби з викладеннням обставин вчиненого порушення та наслідків, яких бажає досягнути (притягнути до адміністративної відповідальності, застосувати фінансові санкції, зобов’язати сплатити єдиний внесок).

За насліками розгляду заяви органи Державної фіскальної служби можуть прийняти наступні рішення:

• відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” надіслати платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;
• відповідно до ч. 10 та п. 2 ч. 11 ст. 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” накласти штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум та нарахувати пеню з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу;
• відповідно до ст. 165¹ Кодексу України про адміністративні правопорушення притягнути до адміністративної відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску.

Судовий порядок

Для зобов'язання роботодавця сплатити страхові внески у судовому порядку особа звертається з цивільним позовом про визнання бездіяльності роботодавця протиправною та зобов`язання нарахувати та сплатити страхові внески.

Позовна заява подається до суду загальної юрисдикції та можуть пред’являтися в суд за місцезнаходженням юридичної особи згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Кодексу законів про працю України строк звернення до суду становить три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Якщо ж роботодавець припинив свою діяльність, особа, може звернутися до суду за захистом своїх прав на належне пенсійне забезпечення, подавши позов до окружного адміністративного суду для оскарження відмови Пенсійного фонду України у зарахуванні періодів страхового стажу без сплати страхових внесків.

Позов подається протягом шести місяців з моменту отримання відмови Пенсійного фонду України.

Судова практика

Обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи. Внаслідок невиконання   обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України працівник позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. В свою чергу, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення працівника права на призначення чи перерахунок пенсії. Таким чином, працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії працівникові періоду його роботи.

Поновлення прав громадян в даному випадку здійснюється судами, згідно з позицією яких наявність заборгованості підприємства по страхових внесках не може бути підставою для незарахування до страхового стажу особи при обрахунку пенсії відповідних періодів її роботи (Постанови Верховного Суду від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 482/434/17, від 17 липня 2019 № 144/669/17, від 01 листопада 2018 року № 199/1852/15-а).