Заходи з евакуації

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 09:25, 1 червня 2026, створена Olha.hlechyk (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Поняття евакуації та її мета

Евакуація - організоване виведення чи вивезення із зони надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення (стаття 2 Кодексу цивільного захисту України).

Основна мета евакуації — забезпечення безпеки кожної людини і всіх.

Масштаби евакуації залежать від величини поширення ураження чи загрози надзвичайної ситуації.

Види евакуації

Відповідно до статті 33 Кодексу цивільного захисту України розрізняють такі види евакуації:

  1. обов’язкова;
  2. загальна або часткова;
  3. тимчасова або безповоротна.

В залежності від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

Обов’язковій евакуації підлягає населення у разі загрози виникнення або виникнення:

  • аварій з викидом радіоактивних та небезпечних хімічних речовин;
  • катастрофічного затоплення місцевості;
  • масових лісових і торф’яних пожеж, землетрусів, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів;
  • воєнних (бойових) дій;
  • надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил України та/або військових формувань, створених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти.

Обов’язкова евакуація може бути загальною і частковою для окремих категорій населення, які за віком чи станом здоров’я не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, у тому числі дітей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку та інших категорій населення, за рішенням обласних, Київської міської державних адміністрацій (військових адміністрацій у разі їх утворення).

Загальна евакуація проводиться для всіх категорій населення із:

  • можливого радіоактивного та хімічного забруднення;
  • катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години;
  • можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил та/або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти;
  • населених пунктів, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій.

Часткова евакуація проводиться для вивезення категорій населення, які за віком чи станом здоров’я у разі виникнення надзвичайної ситуації не здатні самостійно вжити заходів щодо збереження свого життя або здоров’я, а також осіб, які відповідно до законодавства доглядають (обслуговують) таких осіб. Часткова евакуація може проводитися також для інших категорій населення за рішенням органів і посадових осіб, зазначених у частині третій статті 33 Кодексу цивільного захисту України.

У разі введення воєнного стану обов’язкова евакуація затриманих осіб, підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід тримання під вартою, засуджених осіб (військовослужбовців), які відбувають покарання у виді арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне позбавлення волі, що перебувають в ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах, установах виконання покарань, на гауптвахтах та у дисциплінарному батальйоні, осіб, які перебувають у спеціальних палатах закладів охорони здоров’я та кімнатах для тимчасово затриманих військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовослужбовців держави-агресора, які перебувають у полоні України, проводиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Евакуація матеріальних і культурних цінностей проводиться у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть заподіяти їм шкоду, за наявності часу на її проведення, що визначається на підставі інформації суб’єктів моніторингу, спостереження, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій.

Обсяги та черговість проведення евакуації матеріальних і культурних цінностей, їх детальний перелік визначаються органами державної влади, суб’єктами господарювання, громадськими об’єднаннями та/або громадянами, в управлінні, віданні або власності яких перебувають зазначені цінності, та враховуються під час планування заходів з евакуації.

Перелік, обсяг матеріальних і культурних цінностей та черговість проведення їх евакуації визначаються органами державної влади, суб’єктами господарювання, у віданні або власності яких перебувають зазначені цінності, та враховуються під час планування заходів з евакуації (частина 17 статті 33 Кодексу цивільного захисту населення).

Суб’єкти прийняття рішення про евакуацію

Рішення про проведення евакуації приймають:

  • на державному рівні - Кабінет Міністрів України;
  • на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації (військові адміністрації у разі їх утворення);
  • на місцевому рівні - районні, районні у містах Києві чи Севастополі державні адміністрації (військові адміністрації у разі їх утворення), відповідні органи місцевого самоврядування;
  • на об’єктовому рівні - керівники суб’єктів господарювання.

Рішення щодо проведення обов’язкової евакуації населення з населених пунктів, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, приймається за пропозицією військового командування на відповідній території обласними, Київською міською військовими адміністраціями.

У разі виникнення радіаційних аварій рішення про евакуацію населення, яке може потрапити або потрапило до зони радіоактивного забруднення, приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень у їх роботі та прогнозоване дозове навантаження на населення.

У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.

У разі виникнення надзвичайної ситуації на транспорті під час перевезення пасажирів відповідальність за їх евакуацію покладається на підприємства, установи, організації, що здійснюють транспортні перевезення, та сили цивільного захисту.

Обов’язкова евакуація дітей в примусовий спосіб

З метою захисту дітей, які перебувають у населених пунктах, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій, обласні, Київська міська військові адміністрації за письмовою пропозицією військового командування на відповідній території та за погодженням з координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення, утвореним Кабінетом Міністрів України, протягом двох днів з дня отримання пропозиції можуть прийняти рішення про проведення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей.

Координаційний штаб з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення, утворений Кабінетом Міністрів України, погоджує рішення обласних, Київської міської військових адміністрацій протягом двох днів з дня його прийняття.

Обов’язкова евакуація усіх категорій населення організовується та здійснюється відповідними обласними, Київською міською військовими адміністраціями спільно з органами місцевого самоврядування на відповідній території із залученням (за необхідності) підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України та Національної поліції України.

Місця для тимчасового розміщення евакуйованого в примусовий спосіб населення визначає координаційний штаб з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення, утворений Кабінетом Міністрів України.

Обов’язкова евакуація в примусовий спосіб дітей з територій можливих воєнних (бойових) дій здійснюється органами опіки та піклування із залученням відповідного органу або підрозділу Національної поліції України для забезпечення публічної безпеки і порядку.

У разі якщо населений пункт розташований на території активних воєнних (бойових) дій, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, обов’язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється поліцейськими, уповноваженими рішенням керівника відповідного органу або підрозділу Національної поліції України.

Обов’язкова евакуація в примусовий спосіб дітей у безпечні райони здійснюється у супроводі батьків (одного із батьків), іншого члена сім’ї, родича (баби, діда, повнолітніх братів, сестер, вітчима, мачухи), інших законних представників дитини або, за їхньою згодою, без супроводу чи з іншими особами.

Відсутність згоди законного представника

У разі відмови батьків, інших членів сім’ї, родичів (баби, діда, повнолітніх братів, сестер, вітчима, мачухи), інших законних представників дитини здійснювати супровід дитини під час обов’язкової евакуації, що зафіксовано поліцейським за допомогою відеозапису, евакуація в примусовий спосіб дітей у безпечні райони проводиться без супроводу таких осіб.

У разі відмови батьків, інших членів сім’ї, родичів (баби, діда, повнолітніх братів, сестер, вітчима, мачухи) або інших законних представників дитини здійснювати її супровід під час проведення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей із населених пунктів, розташованих на територіях активних воєнних (бойових) дій, відібрання дитини від батьків проводиться без позбавлення їх батьківських прав.

Протягом шести місяців з дня відібрання дитини батьки або інші законні представники дитини мають право звернутися до органу опіки та піклування з клопотанням про повернення дитини та надати документи, що підтверджують їх місце проживання на території адміністративно-територіальної одиниці/ територіальної громади, яка не належить до територій активних бойових дій та/або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та інші документи, визначені Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженим Кабінетом Міністрів України (частина шоста статті 33 Кодексу цивільного захисту населення).

Організація проведення евакуації

Організацію проведення евакуації регулює Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013р. № 841 (далі - Порядок).

Проведення евакуації забезпечується шляхом:

  • створення на регіональному та місцевому рівні органів з евакуації, а також органів з евакуації на об’єктах господарювання;
  • розроблення плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;
  • визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;
  • організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації;
  • організації управління евакуацією;
  • життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення;
  • участі у командно-штабних навчаннях та об’єктових тренуваннях;
  • навчання населення діям під час проведення евакуації.

Оповіщення керівників суб’єктів господарювання і населення про початок евакуації проводиться відповідно до Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, що затверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2017 р. № 733.

Навчання населення діям під час проведення евакуації населення здійснюється відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444.

Міжвідомча координація, співпраця та об’єднання ресурсів під час евакуації

  1. Ефективне реагування на масове переміщення населення потребує міжвідомчої координації, співпраці та об’єднання ресурсів і забезпечується шляхом:
  2. відпрацювання органами державної влади та органами місцевого самоврядування завчасних алгоритмів координації заходів підтримки масового переміщення населення, які повинні включати оповіщення та інформування, визначення місць збору людей та транспорту для їх вивезення, регулювання дорожнього руху, логістику забезпечення паливно-мастильними матеріалами та предметами першої необхідності, розгортання місць для тимчасового перебування переміщених осіб тощо);
  3. налагодження системи своєчасного та достовірного інформування населення про загрози та безпечні шляхи переміщення, місця збору людей для їх вивезення тощо;
  4. оперативного залучення залізничного, автомобільного та інших видів транспорту для вивезення людей (у тому числі спеціалізованих транспортних засобів та спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги, обладнаних для перевезення пацієнтів, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення), забезпечення їх безкоштовного перевезення;
  5. здійснення комунікації із вразливими категоріями населення (особами з інвалідністю та іншими маломобільними групами населення) щодо їх переміщення до безпечних районів та врахування їх інтересів;
  6. організації безпечного переміщення населення власними транспортними засобами, зокрема визначення безпечних маршрутів та регулювання дорожнього руху, розгортання мережі мобільних пунктів для забезпечення питною водою, харчуванням, предметами першої необхідності і надання медичної допомоги;
  7. створення мобільних груп, оснащених спеціалізованими броньованими транспортними засобами, для пошуку та вивезення вразливих категорій населення (осіб з інвалідністю, людей похилого віку, дітей та інших) із населених пунктів, розташованих на територіях активних та можливих воєнних (бойових) дій;
  8. залучення до вирішення питань масового переміщення неурядових, у тому числі міжнародних організацій, а також неприбуткових організацій, що залучають до своєї діяльності волонтерів для надання волонтерської допомоги відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність";
  9. розроблення та запровадження тимчасових окремих спрощених процедур щодо перетину державного кордону населенням разом із особистими речами та домашніми тваринами;
  10. налагодження механізму міжнародної співпраці щодо надання всебічної допомоги різним категоріям населення, яке виїхало за кордон;
  11. облаштування місць для тимчасового перебування переміщених осіб, в яких можливе їх проживання та харчування, у тому числі у спеціалізованих установах для прийому осіб з інвалідністю, людей похилого віку, дітей-сиріт тощо;
  12. організації надання соціальної, правової та іншої допомоги населенню у місцях їх тимчасового розміщення у безпечних районах;
  13. налагодження механізму швидкого залучення переміщених осіб до діяльності громад у безпечних районах з урахуванням їх професійного та особистого досвіду;
  14. відпрацювання механізмів та заходів щодо повернення населення до місць постійного проживання.

Залучення транспортних засобів для евакуації

За рішенням суб’єктів, які приймають рішення про евакуацію (крім керівників суб’єктів господарювання), для виведення чи вивезення основної частини населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій залучаються у порядку, встановленому законом, транспортні засоби суб’єктів господарювання, а в разі безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - усі наявні транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.

Кількість, види та типи транспортних засобів, що планується залучити під час евакуації населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій, визначаються органом, який прийняв рішення про залучення транспортних засобів.

Для проведення загальної евакуації населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання та громадян.

Часткова евакуація населення проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються згідно з графіком роботи. Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

Суб’єктові господарювання або громадянину, транспортні засоби яких залучалися для здійснення заходів з евакуації населення, компенсується вартість наданих послуг і розмір фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію загрози виникнення надзвичайної ситуації або наслідків надзвичайної ситуації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Працівник суб’єкта господарювання, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення населення, яке підлягає евакуації, несуть відповідальність відповідно до закону.

Органи з евакуації, їх функції та завдання

Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання утворюються органи з евакуації.

До органів з евакуації належать:

  • координаційний штаб: це головний орган з питань організації, підготовки та проведення евакуації населення в умовах воєнного стану або надзвичайних ситуацій. Його ключовим завданням є забезпечення взаємодії між міністерствами, військовими адміністраціями, правоохоронними органами та волонтерами.
  • евакуаційні комісії: це постійно діючий орган, який займається плануванням, підготовкою та безпосередньою організацією вивезення або виведення людей, а також майна із зон можливих надзвичайних ситуацій (НС) та розміщенням їх у безпечних районах.Основні функції комісії поділяються на два головні етапи: у режимі повсякденної діяльності та у режимі надзвичайної ситуації
  • збірні пункти евакуації - призначені для збору і реєстрації евакуйованого населення та організації його вивезення (виведення) у безпечні райони і розміщуються поблизу залізничних станцій, морських і річкових портів, пристаней, маршрутів евакуації, а також на наявних міських площах, у відкритих безпечних місцях або безпечних приміщеннях;
  • проміжні пункти евакуації - розміщуються на зовнішньому кордоні зони надзвичайної ситуації, пов'язаної з радіоактивним (хімічним) забрудненням, для пересадки населення з транспорту, що працював у зоні надзвичайної ситуації, на дезактивовані транспортні засоби, які здійснюють перевезення на незабруднені (незаражені) території.
  • приймальні пункти евакуації – розгортаються для приймання, ведення обліку евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей та відправлення їх до місць постійного (тимчасового) розміщення (збереження) у безпечних районах.

Окремим органом з евакуації є транзитні центри. Транзитний центр призначений для короткострокового перебування евакуйованих осіб під час їх переміщення до місць тимчасового або постійного проживання, де забезпечується, зокрема, реєстрація, перебування, харчування, медичне обслуговування, психологічна підтримка, правнича та юридична допомога, визначається потреба в базових соціальних послугах і здійснюється організація подальшого транспортування, та розміщується в спеціально облаштованому об’єкті, пристосованому для потреб маломобільних груп населення.

⇒ Збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації та приймальні пункти евакуації забезпечуються зв'язком з районними, міськими, районними у містах, селищними, сільськими комісіями з питань евакуації, комісіями з питань евакуації, утвореними на об'єктах господарювання, пунктами посадки на транспортні засоби, вихідними пунктами руху пішки, медичними і транспортними службами.

⇒ Час на розгортання і підготовку до роботи органів з евакуації усіх рівнів не повинен перевищувати чотирьох годин з моменту отримання рішення про проведення евакуації.

Контроль за роботою органів з евакуації здійснюється органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

⇒ На центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання, що проводять евакуацію населення, покладається:

  1. Розроблення і виконання плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій.
  2. Визначення і підготовка безпечного району для евакуйованого населення і його життєзабезпечення.
  3. Здійснення контролю за плануванням, підготовкою і проведенням заходів з евакуації підпорядкованими їм органами з евакуації.

⇒ Координація дій Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування під час проведення евакуації здійснюється центральними органами виконавчої влади через відповідні територіальні органи у межах їх повноважень.

Порядок проведення евакуації

♦Порядок проведення евакуації визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841 «Про затвердження Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій». Перелік адміністративно-територіальних одиниць, з яких проводиться евакуація населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період з районів можливих бойових дій, визначається Кабінетом Міністрів України.

♦Організація евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей в особливий період здійснюється з урахуванням положень Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Методики планування заходів з евакуації

⇒ Обов’язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється органами опіки та піклування із залученням Національної поліції для забезпечення охорони публічної безпеки і порядку відповідно до законопроєкту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання проведення обов’язкової евакуації"

Оповіщення органів з евакуації про початок евакуації населення здійснюється за рішенням органу, що їх утворив.

Комісія з питань евакуації, утворена на об’єкті господарювання:

● організовує оповіщення та ведення обліку працівників, уточнює дані про транспортні засоби, строк їх подання, маршрути і порядок руху;

● подає необхідну інформацію комісії з питань евакуації, утвореній Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, на території якого планується розмістити евакуйованих працівників;

● забезпечує зустріч та розміщення евакуйованих працівників у безпечному районі та організовує їх інформаційне забезпечення.

♦ Комісія з питань евакуації, утворена Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування, організовує ⇒ оповіщення, евакуацію та прибуття на збірні пункти евакуації (пункти посадки) непрацюючого населення, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, визначених  Порядком виявлення осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, які проживають у зоні надзвичайної ситуації або можливого ураження, та організації їх супроводження, зокрема осіб з порушенням зору, слуху, опорно-рухового апарату, інтелектуальними, психічними порушеннями за місцем проживання.

Батьки дітей та особи, що їх замінюють, законні представники дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, у тому числі тих, які виховуються у прийомних сім'ях, дитячих будинках сімейного типу, в сім'ях опікунів, піклувальників, сім'ях патронатних вихователів, тимчасово влаштованих, у разі проведення обов'язкової евакуації зобов'язані прибути з дітьми на збірні пункти евакуації (пункти посадки) за місцем проживання.

Збірні пункти евакуації :

  1. Уточнюють чисельність евакуйованого населення, порядок його відправлення.
  2. Організовують збір та ведення обліку населення.
  3. Здійснюють посадку населення на транспортні засоби.
  4. Формують піші і транспортні колони.
  5. Інформують комісії з питань евакуації про відправлення населення.
  6. Організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

⇒ Евакуація особового складу збірних пунктів евакуації організовується після завершення евакуації населення на підставі рішення органу, що утворив такі органи.

Приймальні пункти евакуації організовують у безпечному районі: ⇒ підготовку пунктів висадки; ⇒ уточнюють кількість населення, що прибуло, і порядок подачі транспортних засобів для його вивезення із зазначених та проміжних пунктів евакуації до пунктів розміщення; ⇒ організовують надання медичної допомоги евакуйованому населенню та охорону громадського порядку.

♦ Для інформаційного забезпечення евакуйованого населення про порядок дій у різних ситуаціях та оперативну обстановку Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, органом місцевого самоврядування ⇒ використовуються системи оповіщення, засоби радіомовлення і телебачення.

У разі виникнення аварії на хімічно або радіаційно небезпечному об’єкті евакуація населення проводиться у два етапи:

♦ перший - від місця знаходження населення до межі зони забруднення;

♦ другий - від межі зони забруднення до пункту розміщення евакуйованого населення в безпечних районах.

⇒ На межі зони забруднення у проміжному пункті евакуації здійснюється пересадка евакуйованого населення з транспортного засобу, що рухався забрудненою місцевістю, на незабруднений транспортний засіб. Під час пересадки населення за необхідності здійснюється його санітарна обробка та спеціальна обробка одягу, майна і транспорту. Після проведення спеціальної обробки транспортний засіб використовується для перевезення населення забрудненою місцевістю.

Відмова від евакуації

♦ Особа може відмовитися від обов'язкової евакуації.

⇒ У випадку такої відмови фізична особа підписує відмову від проведення обов'язкової евакуації.

⇒ Своїм підписом у такій відмові особа підтверджує, що не бажає переміщатися в іншу місцевість та має намір залишитися за місцем свого проживання. Для цього людина має повною мірою усвідомлювати, що відмова від обов’язкової евакуації може призвести до значної шкоди для здоров’я та небезпеки для особистого життя та життя дитини (у тому числі дітей, особи (осіб), що перебуває (перебувають) під опікою/піклуванням, у прийомній сім’ї, сім’ї патронатного вихователя, дитячому будинку сімейного типу, тимчасово влаштованих).

♦Відмова батьків, осіб, які їх замінюють, або інших законних представників від обов'язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії, не допускається.

Облік та зберігання оформлених відмов від обов'язкової евакуації здійснюється місцевими держадміністраціями (військовими адміністраціями) або органами місцевого самоврядування, які організовують проведення такої евакуації.

♦ Особа, яка відмовляється від обов'язкової евакуації неповнолітніх дітей попереджається про кримінальну відповідальність за статтею 166 Кримінального кодексу України за злісне невиконання обов'язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування та про адміністративну відповідальність за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей.

Відмова не перешкоджає реалізації права на евакуацію з території до безпечних районів у майбутньому.

Облік та зберігання оформлених відмов від обов'язкової евакуації здійснюється місцевими держадміністраціями або органами місцевого самоврядування, які організовують проведення такої евакуації.

Розміщення евакуйованого населення

♦ Евакуація населення проводиться у безпечні райони одного регіону, визначені органом, який приймає рішення про проведення евакуації.

♦ У разі, коли евакуйоване населення неможливо розмістити у безпечному районі, його частина може розміщуватися на території регіону, суміжного з небезпечним районом, за погодженням з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями такого регіону (пункт 47 Порядку)

♦Під час дії воєнного стану у разі коли евакуйоване населення неможливо розмістити у безпечному районі відповідного регіону, евакуація населення проводиться у регіони, визначені підпунктом 3 пункту 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 червня 2024 р. № 583 “Про затвердження плану підготовчих заходів щодо забезпечення життєдіяльності населення для окремих територій, на яких ведуться бойові дії” (Офіційний вісник України, 2024 р., № 63, ст. 3774), на території яких здійснюватиметься приймання та розміщення евакуйованого населення, за погодженням з Координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення.

♦ Порядок розміщення евакуйованого населення визначається ⇒ Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевою держадміністрацією, на території якої планується розміщувати евакуйоване населення, за заявкою органу, що приймає рішення про проведення евакуації (пункт 48 Порядку)

Евакуйоване населення розміщується невідкладно після їх прибуття з приймальних пунктів евакуації:

  • у готелях;
  • санаторіях;
  • пансіонатах;
  • будинках відпочинку;
  • дитячих оздоровчих таборах;
  • у придатних для проживання будівлях підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності (пункт 50 Порядку)

♦Фінансування заходів з евакуації здійснюється за рахунок державного та місцевого бюджетів, міжнародної технічної допомоги, міжнародних організацій в рамках програм допомоги і грантів Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством (пункт 51 Порядку).

Державна служба у справах дітей на підставі інформації місцевих держадміністрацій (військових адміністрацій), органів місцевого самоврядування (військових адміністрацій населених пунктів - у разі їх утворення) про наявність у безпечних районах прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей патронатних вихователів, закладів, в яких передбачається цілодобове перебування дітей, визначає прийомні сім'ї, дитячі будинки сімейного типу, сім'ї патронатних вихователів, заклади, до яких буде евакуйовано дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, залишених без батьківського піклування, з урахуванням їх віку та стану здоров'я.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації (військові адміністрації), органи місцевого самоврядування (військові адміністрації населених пунктів - у разі їх утворення) під час здійснення заходів з евакуації відповідно до своєї компетенції забезпечують:

  • організацію збору населення у збірних пунктах евакуації, своєчасне та ефективне інформування населення про час і порядок евакуації;
  • залучення транспортних засобів усіх форм власності для перевезення населення під час проведення евакуації;
  • організацію евакуації працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств та установ, закладів освіти, охорони здоров’я та інших установ, крім персоналу, необхідного для забезпечення безперервного функціонування критичної інфраструктури в межах громади у разі потреби;
  • здійснення заходів з евакуації матеріальних і культурних цінностей органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств та установ з метою збереження прав громадян, забезпечення безперервності управління та уникнення втрати важливої інформації;
  • взаємодію з військовим командуванням, ДСНС, Національною поліцією, іншими залученими до евакуації суб’єктами з метою гарантування безпеки маршрутів евакуації, організації супроводу транспортних колон, а також забезпечення порядку в збірних пунктах евакуації та транзитних центрах, організації інших заходів з евакуації;
  • залучення у разі згоди міжнародних гуманітарних, неурядових, у тому числі іноземних неурядових організацій, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, акредитованих в Україні, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні (без утворення юридичної особи), а також неприбуткових організацій, що залучають до своєї діяльності волонтерів для надання волонтерської допомоги відповідно до Закону України “Про волонтерську діяльність”;
  • здійснення інших заходів з евакуації, визначених законодавством, рішеннями координаційних штабів та іншими обов’язковими до виконання документами.

У разі відсутності можливості забезпечення розміщення евакуйованого населення в межах області, м. Києва відповідні обласні, Київська міська держадміністрації (військові адміністрації), що приймають рішення про проведення евакуації, невідкладно після прийняття рішення про проведення евакуації, а також за потреби користуються державною інформаційною системою координації евакуації та надання допомоги особам з тимчасово окупованих територій, територій активних та можливих бойових дій, визначають області для приймання населення, що підлягає евакуації, здійснюють взаємодію з відповідною держадміністрацією (військовою адміністрацією), на території якої планується розміщення евакуйованого населення, та подають заявку до Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення.

Під час оповіщення населення про евакуацію Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації (військові адміністрації), органи місцевого самоврядування (військові адміністрації населених пунктів - у разі їх утворення) повідомляють, зокрема, відомості про:

  • ризики залишення на території, де оголошено проведення евакуації;
  • час припинення надання медичних, соціальних (зокрема доглядових) та адміністративних послуг у зв’язку з евакуацією персоналу відповідних установ;
  • порядок проведення евакуації, зокрема час початку та орієнтовну тривалість евакуації;
  • найближчий збірний пункт евакуації та маршрути підходу (під’їзду) до нього або безпечні шляхи для проведення евакуації;
  • розташування транзитного центру, можливий строк перебування в ньому, а також соціальні та інші послуги, які можливо отримати під час перебування у ньому;
  • область для подальшого розміщення та умови перебування в місцях тимчасового проживання;
  • можливість проведення евакуації за місцем проживання (перебування);
  • перелік речей першої необхідності, які необхідно взяти із собою;
  • обсяг речей, які можна взяти із собою;
  • порядок евакуації дітей, осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
  • порядок перевезення домашніх тварин;
  • гарантії та форми соціального захисту, які надаватимуться евакуйованим особам у процесі евакуації та в місцях транзиту і тимчасового розміщення;
  • контактні номери телефонів “гарячих ліній” з питань евакуації у відповідних областях для уточнення додаткової інформації.

У разі ухвалення особою рішення про здійснення самостійного переміщення власним або громадським транспортом така особа зобов’язана невідкладно, але не пізніше ніж протягом двох робочих днів з моменту вибуття повідомити про це Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій держадміністрації (військовій адміністрації), органу місцевого самоврядування (військовій адміністрації населеного пункту - у разі її утворення), зокрема з використанням визначених засобів електронних комунікацій. Повідомлення повинно містити відомості про склад сім’ї, кількість дітей, осіб з інвалідністю, осіб похилого віку та інших маломобільних груп населення, а також маршрут та за можливості місце прибуття.

Отримана інформація вноситься до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Усі особи, які прибувають до транзитного центру, підлягають первинній реєстрації адміністрацією такого центру, що передбачає фіксацію таких відомостей: прізвище, ім’я та по батькові (у разі наявності), вік, стать, наявність інвалідності або особливостей здоров’я, склад сім’ї, потреби в екстреній медичній допомозі, соціальній чи іншій допомозі.

Транзитний центр забезпечує:

  • кожній евакуйованій особі базовий пакет послуг і предметів першої необхідності, зокрема місце для відпочинку, продуктовий набір, засоби особистої гігієни, необхідні лікарські засоби (за медичними показаннями).
  • інформування евакуйованих осіб про доступні форми фінансової підтримки, зокрема про можливість отримання грошової допомоги від міжнародних організацій відповідно до гуманітарних програм, та сприяє їх оформленню.

Транзитний центр облаштовується з урахуванням таких мінімальних вимог:

  • обладнання будівлі (споруди, приміщення) функціонуючими інженерними системами електропостачання, опалення, вентиляції, водопостачання та водовідведення з передбаченням резервних або альтернативних джерел у разі перебоїв;
  • підтримання температури в приміщеннях відповідно до сезону у межах 18-25 °C;
  • облаштування залів очікування та приміщень для короткочасного відпочинку осіб, включаючи спальні місця з розрахунку не менше 4 кв. метрів на одну особу;
  • забезпечення питною водою (не менше 20 літрів на одну особу на добу) та харчуванням (організоване харчування шляхом приготування їжі або видача продуктових наборів);
  • облаштування санітарно-гігієнічних приміщень з розрахунку щонайменше один туалет на 20 осіб та один душ на 30 осіб, включаючи обладнання для осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення;
  • забезпечення безбар’єрного доступу до всіх приміщень транзитного центру, у тому числі санітарних кімнат, зон відпочинку та харчування;
  • обладнання приміщення меблями для сидіння/відпочинку, шафами або стелажами для зберігання речей, аптечками першої допомоги, планами евакуації, вогнегасниками;
  • передбачення окремих зон для дітей (ігрова зона, зона для догляду), медичного пункту для надання екстреної медичної допомоги та психологічної допомоги;
  • розташування на відстані не більше 500 метрів від об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту або наявність власних таких об’єктів.

Строк перебування евакуйованих осіб у транзитному центрі становить не більше трьох діб з моменту реєстрації, крім випадків необхідності оформлення документів для евакуйованих осіб. Максимальний строк перебування евакуйованих осіб у транзитному центрі не може перевищувати сім діб.

У транзитному центрі після проходження первинної реєстрації кожна евакуйована особа проходить анкетування та складається план її подальшого переміщення.

Для проведення оцінки потреб евакуйованих осіб обласні, Київська міська держадміністрації (військові адміністрації) утворюють мультидисциплінарні команди при транзитних центрах, до складу яких входить фахівець із соціальної роботи або соціальний працівник, медичний працівник, юрист і психолог та інші фахівці. Мультидисциплінарна команда при транзитному центрі може утворюватися шляхом відрядження до транзитного центру фахівців із центру надання соціальних послуг, закладу охорони здоров’я, центру правничої допомоги та інших установ та організацій.

Після прибуття до транзитного центру кожній евакуйованій особі надається консультація та допомога у визначенні подальшого маршруту переселення, що може включати такі заходи:

  • самостійне переселення за обраним місцем проживання;
  • переселення до місць тимчасового проживання;
  • направлення до закладів охорони здоров’я та закладів соціального захисту відповідно до законодавства.

Організація та координація цих заходів здійснюється уповноваженими представниками органів соціального захисту населення у взаємодії з адміністрацією транзитного центру.

Вибуття евакуйованих осіб з транзитних центрів до місць тимчасового проживання, закладів охорони здоров’я та закладів соціального захисту здійснюється організовано в один із таких способів:

  • забезпечення безоплатного проїзду залізничним транспортом;
  • організація спеціальних перевезень автобусами або іншими видами транспорту за рахунок джерел, не заборонених законом;
  • в інший спосіб, не заборонений законодавством, зокрема самостійно або за допомогою третіх осіб з одночасним попередженням адміністрації транзитного центру про завершення перебування в ньому.

Фінансування витрат, пов’язаних із забезпеченням діяльності збірних пунктів евакуації, проміжних пунктів евакуації, транзитних центрів та приймальних пунктів евакуації (облаштування, пристосування до потреб маломобільних груп населення, утримання), здійснюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями (військовими адміністраціями), органами місцевого самоврядування (військовими адміністраціями населених пунктів - у разі їх утворення), які їх утворили, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.

Для осіб, які виявили бажання повернутися, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями (військовими адміністраціями) разом з органами місцевого самоврядування (військовими адміністраціями населених пунктів - у разі їх утворення) забезпечується організація перевезення автобусами, залізничним транспортом, спеціалізованим транспортом для маломобільних груп населення. У разі самостійного повернення іншими видами транспорту надається інформація про безпечні маршрути для повернення.

Особи з інвалідністю та інші маломобільні групи населення мають пріоритетне право на забезпечення організаційного супроводу.

У разі відсутності можливості проживання у власному житлі внутрішньо переміщеній або евакуйованій особі пропонується розміщення у місцях тимчасового проживання на території відповідної територіальної громади.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації (військові адміністрації) разом з органами місцевого самоврядування (військовими адміністраціями населених пунктів - у разі їх утворення) ведуть облік осіб, які повертаються, та визначають їх потреби. Обласні держадміністрації (військові адміністрації) подають щотижня до Мінсоцполітики та Координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення узагальнену інформацію про повернення внутрішньо переміщених та евакуйованих осіб (пункт 65 Порядку).

 
Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи "Удосконалення судових та позасудових засобів захисту прав осіб, постраждалих від війни в Україні"
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Заходи_з_евакуації&oldid=61462