Медичне обслуговування внутрішньо переміщених осіб

Нормативна база

• Конституція України
• Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»
• Закон України «Основи законодавства України про охорони здоров'я»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 року № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпустку лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань»

Правові підстави надання медичного обслуговування

Відповідно до вимог Конституції України кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров'я медична допомога надається безоплатно (стаття 49 Конституції України).

Внутрішньо переміщена особа має право на забезпечення лікарськими засобами у випадках та порядку, визначених законодавством та на надання необхідної медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров'я (абзаци 10 та 11 частини 1 статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Кожний пацієнт має право, коли це виправдано його станом, бути прийнятим у будь-якому закладі охорони здоров'я за своїм вибором, якщо цей заклад має можливість забезпечити відповідне лікування (частина 2 статті 38 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я»).

Порядок надання медичного обслуговування

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує організацію надання медичної допомоги та медичного обслуговування, здійснення комплексних заходів щодо санітарно-епідеміологічної безпеки населення та карантинних заходів за місцем фактичного перебування внутрішньо переміщених осіб. (частина 2 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Внутрішньо переміщена особа, яка проживає на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, має право звернутися до закладу охорони здоров'я на власний вибір із заявою на ім'я головного лікаря такого закладу з проханням поставити на облік за місцем фактичного проживання (зі зразком заяви, як правило, можна ознайомитися в у відповідному закладі). Документом, що підтверджує місце проживання внутрішньо переміщеної особи, є довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (посилання).

Взята на облік внутрішньо переміщена особа має право на забезпечення допоміжними засобами реабілітації, на отримання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за місцем проживання. Забезпечення допоміжними засобами реабілітації, надання реабілітаційних послуг здійснюється за наявності документів, що підтверджують право на ці послуги та засоби, а у разі їх відсутності – за даними Централізованого банку даних з проблем інвалідності (для осіб, які звертаються повторно) та індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частини 7 та 8 статті 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб»).

Внутрішньо переміщена особа, яка потребує спеціалізованої медичної допомоги (онкологічної, кардіологічної, терапевтичної, психологічної, педіатричної тощо), повинна звернутися до територіального закладу охорони здоров'я та отримати направлення до медичного закладу відповідного профілю.

У разі відмови у наданні медичної допомоги особа млже звернутися на Гарячу лінію МОЗ за номером 0800 505 201 чи подати електронне звернення за посиланням: https://moz.gov.ua/uk/zvernennya-gromadyan-forma , або звернутися до Національної служби здоров'я України (НСЗУ) за номером 1677 чи подати електронне звернення на електронну пошту НСЗУ: [email protected]

Порядок забезпечення лікарськими засобами

Лікарські засоби відпускаються аптеками (закріпленими за відповідними лікувальними закладами) особам безоплатно і на пільгових умовах у разі їх амбулаторного лікування за рецептами, виписаними лікарями лікувально-профілактичних закладів за місцем проживання цих осіб.

Увага! Безоплатно і на пільгових умовах лікарські засоби відпускаються лише визначим групам населення, зокрема:

1) незалежно від розміру середньомісячного сукупного доходу їх сім'ї:

• дітям віком до трьох років;
• учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
• особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і віднесені до категорій 1 та 2 відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
• неповнолітнім дітям померлих громадян, віднесених до категорій 1 та 2, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
• дівчатам-підліткам і жінкам з протипоказаннями вагітності, а також жінкам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (засоби контрацепції - гормональні препарати);
• пенсіонерам, які отримують пенсію за віком або у зв'язку з втратою годувальника (крім осіб, які отримують пенсію на дітей у зв'язку з втратою годувальника), якщо зазначені особи одержують пенсію в розмірі, що не перевищує мінімальний розмір пенсії;
• особам з інвалідністю, які отримують пенсію за віком, по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника (крім осіб, які отримують пенсію на дітей у зв'язку з втратою годувальника), якщо зазначені особи одержують пенсію в розмірі, що не перевищує мінімальний розмір пенсії, відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні";
• особам з інвалідністю та особам, які отримують державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні";
• дітям з інвалідністю, особам з інвалідністю та особам, які отримують державну соціальну допомогу, призначену замість пенсії, відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та іншим.

2) якщо розмір середньомісячного сукупного доходу сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців не перевищує величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу:

• дітям з багатодітних сімей відповідно до Закону України "Про охорону дитинства";
• учасникам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною;
• жертвам нацистських переслідувань відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" та іншим.

Водночас, діти віком від трьох до шести років, особи з інвалідністю I і II груп тощо отримують лікарські засоби з оплатою 50 відсотків від їх вартості.

Відповідальність за відмову у наданні медичної допомоги

Медичний працівник, який не надав без поважної причини допомогу, і який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого, підлягає кримінальній відповідальності (стаття 139 Кримінального кодексу України).

Консультацію оновлено за підтримки проєкту Ради Європи "Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень. Фаза ІІ"