Моніторинг земель: призначення та завдання

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Визначення поняття моніторинг земель

Моніторинг земель є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля.

Моніторинг земель - це система спостереження за станом земель з метою своєчасного виявлення змін, їх оцінки, відвернення та ліквідації наслідків негативних процесів (стаття 191 Земельного кодексу України).

Основними завданнями моніторингу земель є прогноз еколого-економічних наслідків деградації земельних ділянок з метою запобігання або усунення дії негативних процесів.

Суб'єкти ведення моніторингу земель

Ведення моніторингу земель здійснює Держгеокадастр (на локальному та регіональному рівні моніторинг земель проводять територіальні органи Держгеокадастру, на національному рівні - Держгеокадастр) за участю Міндовкілля, Мінагрополітики (зокрема моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення), Національної академії аграрних наук та Державного космічного агентства України (пункт 1, пункт 4 та пункт 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.08.1993 № 661 "Про затвердження Положення про моніторинг земель").

Об'єкти моніторингу

Об’єктом моніторингу є всі землі незалежно від форми власності на них, у тому числі ґрунти (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища, перелоги, землі тимчасової консервації).

Моніторинг ґрунтів

Складовою частиною моніторингу земель є моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення.

Моніторинг ґрунтів на землях сільськогосподарського призначення проводиться Мінагрополітики відповідно до затвердженого ним положення та включає:

  • агрохімічне обстеження ґрунтів (обов'язкове суцільне обстеження сільськогосподарських угідь з метою державного контролю за зміною показників родючості і забруднення ґрунтів);
  • контроль змін якісного стану ґрунтів (рівень забруднення, оптимальний вміст поживних речовин, фізико-хімічні властивості тощо);
  • агрохімічну паспортизацію земельних ділянок (агрохімічна паспортизація орних земель проводиться раз у 5 років, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень - через кожні 5-10 років, а також на бажання землевласника, землекористувача, при зміні власника земель сільськогосподарського призначення).

Суцільне ґрунтове обстеження проводиться через кожні 20 років.

Порядок проведення моніторингу

Проведення моніторингу земель здійснюється у такому порядку:

  • виконання систематичних спостережень за станом земель, виконання спеціальних зйомок і обстеження земель;
  • виявлення змін у стані земель та негативних факторів, вплив яких потребує здійснення контролю;
  • проведення оцінки:

- процесів, пов’язаних із змінами родючості ґрунтів (розвиток водної і вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами;

-стану берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, гідротехнічних споруд;

- процесів, пов’язаних з утворенням ярів, селевими потоками, землетрусами та іншими явищами;

- стану земель у межах населених пунктів, територій, зайнятих нафтогазодобувними об’єктами, очисними спорудами, гноєсховищами, складами пально-мастильних матеріалів, добрив, стоянками автотранспорту, захороненням токсичних промислових відходів і радіоактивних матеріалів, а також іншими промисловими об’єктами.

  • прогноз, запобігання впливу негативних процесів.

Строки та періодичність проведення мотіторингу

Спостереження за станом земель, залежно від строку та періодичності їх проведення,поділяються на:

  • базові (вихідні, що фіксують стан об’єкта спостережень на момент початку ведення моніторингу земель);
  • періодичні (проводяться через рік і більше);
  • оперативні (фіксують поточні зміни).

Використання результатів моніторингу

Інформація про результати моніторингу, одержана під час спостережень за станом земель, узагальнюється за районами, містами, областями, Автономній Республіці Крим, а також за окремими природними комплексами і передається у пункти збору автоматизованої інформаційної системи територіальних органів Держгеокадастру.

На основі зібраної інформації і результатів оцінки стану земель складаються оперативні зведення, звіти, прогнози та рекомендації, які надаються до місцевих органів державної виконавчої влади, органів місцевого й регіонального самоврядування, інших держаних органів для вжиття заходів щодо попередження і ліквідації наслідків негативних процесів.

Результати моніторингу ґрунтів використовуються:

  • в процесі регулювання правових основ земельних відносин;
  • при проведенні економічної та грошової (нормативної та експертної) оцінки земель;
  • визначенні розмірів плати за землю;
  • плануванні заходів щодо відтворення родючості ґрунтів та підвищення урожайності сільськогосподарських культур;
  • коригуванні агротехнологій;
  • проведенні еколого-агрохімічного районування (зонування) території;
  • визначенні зон виробництва сільськогосподарської продукції для виготовлення продуктів для дитячого та дієтичного харчування;
  • розробленні рекомендацій щодо раціонального та екологічно безпечного застосування агрохімікатів.
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Моніторинг_земель:_призначення_та_завдання&oldid=57282