Експертиза у сфері інтелектуальної власності

Матеріал з WikiLegalAid

Нормативна база

Поняття та система інтелектуальної власності

Інтелектуальна власність - збірне поняття, що означає сукупність виняткових прав на результати творчої діяльності і засоби індивідуалізації. Воно охоплює права, що відносяться до літературних, художніх і наукових творів, виконавської діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телепередач, винаходів, промислових зразків, товарних знаків, фірмових найменувань та ін.

Визначення права інтелектуальної власності наведено у статті 418 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами. Поняття права інтелектуальної власності об'єднує наступні дві групи прав.

Відповідно до ст. 420 Цивільного кодексу України, до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать:

  • літературні та художні твори;
  • комп'ютерні програми;
  • компіляції даних (бази даних);
  • виконання;
  • фонограми, відеограми, програми організацій мовлення;
  • наукові відкриття;
  • винаходи, корисні моделі, промислові зразки;
  • компонування напівпровідникових виробів;
  • раціоналізаторські пропозиції;
  • сорти рослин, породи тварин;
  • комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення;
  • комерційні таємниці.

Суб'єктами права інтелектуальної власності є творець (творці) об'єкта права інтелектуальної власності:

  • автор;
  • виконавець;
  • винахідник;
  • інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного кодексу України, іншого закону чи договору.

Підстави та порядок призначення експертизи у сфері інтелектуальної власності

Експертиза об'єктів інтелектуальної власності - це процедура, що включає ряд досліджень, спрямованих на вивчення промислових зразків, корисних моделей, торговельних марок, яка проводиться з кількома цілями.

Основним завданням експертизи об'єктів інтелектуальної власності є визначення властивостей цих об'єктів, до яких належать об'єкти промислової власності, об'єкти авторського права і суміжних прав (п.5.1 Розділу V Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень ).

Як правило, eкспертиза об'єктів інтелектуальної власності виконується:

  • для встановлення законного власника інтелектуальної власності;
  • для забезпечення правової охорони об'єктів інтелектуальної власності;
  • для компенсації збитків, завданих несанкціонованим використанням об'єктів інтелектуальної власності.

Основними видами (підвидами) експертизи у сфері інтелектуальної власності є експертизи (п.1.2.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень ):

  • літературних та художніх творів;
  • фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення;
  • винаходів і корисних моделей; промислових зразків;
  • сортів рослин і порід тварин;
  • комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень;
  • топографій інтегральних мікросхем;
  • комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій;
  • економічна у сфері інтелектуальної власності.

Предметом судової експертизи у сфері інтелектуальної власності є фактичні дані та обставини справи про властивості, ознаки, закономірності створення й використання об’єктів інтелектуальної власності, їх вартість, завдані збитки та економічні операції щодо цих об’єктів, які мають значення для досудового розслідування чи судового провадження й установлюються шляхом застосування спеціальних знань у визначеному законом порядку.

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені при проведенні відповідного виду експертизи, наведено в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки і призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених (наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 листопада 1998 року за № 705/3145.).

Орієнтовний перелік документів і даних, необхідних для проведення судової експертизи в сфері інтелектуальної власності:

  • охоронні документи (свідоцтво про реєстрацію, патент);
  • ліцензійні та авторські договори;
  • фінансова звітність підприємства (баланс, звіт про фінансові результати);
  • відомості про поточні обсяги і показники реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) під досліджуваним об'єктом інтелектуальної власності;
  • дані про реалізацію контрафактної продукції під досліджуваним об'єктом інтелектуальної власності;
  • дані про понесені витрати на створення і просування об'єкта інтелектуальної власності.

До кого звертатися для проведення експертизи:

Проведення експертиз, експертних досліджень з оцінки майна здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу", з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" щодо методичного регулювання оцінки майна.

Судова експертиза у сфері інтелектуальної власності в різних видах судочинства призначається і проводитися відповідно до процесуальних кодексів:

1.У цивільному процесі: учасник справи вправі самостійно замовити судову експертизу і подати до суду відповідний висновок судового експерта. У разі, якщо учасник справи не надав суду висновок судової експертизи, суд призначає судову експертизу, виносячи відповідну ухвалу про призначення судової експертизи. При призначенні судової експертизи судом, суд призначає судового експерта за погодженням сторін справи, а в разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо кандидатури експерта - суд призначає експерта самостійно (ст.ст.103, 106 Цивільного процесуального кодексу України).

2. У господарському процесі: учасник справи вправі самостійно замовити судову експертизу і подати до суду відповідний висновок судового експерта. У разі, якщо учасник справи не надав суду висновок судової експертизи, суд призначає судову експертизу, виносячи відповідну ухвалу про призначення судової експертизи. При призначенні судової експертизи судом, суд призначає судового експерта за погодженням сторін справи, а в разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо кандидатури експерта - суд призначає експерта самостійно (ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального кодексу України).

3. В адміністративному процесі: учасник справи вправі самостійно замовити судову експертизу і подати до суду відповідний висновок судового експерта. У разі, якщо учасник справи не надав суду висновок судової експертизи, суд призначає судову експертизу, виносячи відповідну ухвалу про призначення судової експертизи. При призначенні судової експертизи судом, суд призначає судового експерта за погодженням сторін справи, а в разі, якщо сторони не дійшли згоди щодо кандидатури експерта - суд призначає експерта самостійно (ст.ст. 102, 104 Кодексу адміністративного судочинства України).

4. У кримінальному процесі: експерт залучається у разі наявності підстав для проведення експертизи за дорученням сторони кримінального провадження. Сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов’язкової. Експерт може бути залучений слідчим суддею за клопотанням сторони захисту(ст. 243 Кримінального процесуального кодексу України).

Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом (ст. 7 Закону України "Про судову експертизу).

Підставою для проведення експертизи є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи, в якому обов’язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об’єкти, що підлягають дослідженню.

В інших випадках проводиться експертне дослідження, підставою для якого є договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовою заявою (листом) замовника (юридичної або фізичної особи), з обов’язковим зазначенням його реквізитів, з переліком питань, які підлягають розв’язанню, а також об’єктів, що надаються.

Результати проведення експертних досліджень викладаються у письмовому документі - висновку експертного дослідження.

Питання, на які дає відповідь експертиза об'єктів інтелектуальної власності

Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень містять орієнтовний перелік питань, які можуть ставитися перед експертом при призначенні експертизи у сфері інтелектуальної власності. Перелік питань визначається у залежності від до того до яких об'єктів належать об'єкти промислової власності, об'єкти авторського права і суміжних прав

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Експертиза_у_сфері_інтелектуальної_власності&oldid=55512