Об'єднання юридичних осіб та його види

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 09:19, 8 вересня 2025, створена Olha.hlechyk (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Поняття об'єднання юридичних осіб

Об’єднання юридичних осіб - це організація, створена у складі двох або більше юридичних осіб з метою координації їхньої виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань ( ст.4 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб" (далі - Закон).

Об’єднання юридичних осіб створюються на невизначений строк або як тимчасові об’єднання.

Об’єднання юридичних осіб є юридичною особою.

Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб та (або) майна ( ст.81 Цивільного кодексу України).

Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів (ст. 87 Цивільного кодексу України).

Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту в порядку, визначеному законом.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Види об'єднань юридичних осіб

Залежно від порядку заснування об’єднання юридичних осіб може створюватися як:

- господарське об’єднання;

- державне чи комунальне господарське об’єднання.

Господарське об’єднання - це об’єднання юридичних осіб, створене за ініціативою юридичних осіб незалежно від їхнього виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність.(п.2 ст.5 Закону)

Господарські об’єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, що затверджується їхніми засновниками.

Державне або комунальне господарське об’єднання - це об’єднання юридичних осіб, створене юридичними особами, єдиним учасником (засновником) яких є держава або територіальна громада, та/або юридичними особами, у статутному капіталі яких частка держави або територіальної громади перевищує 50 відсотків, за рішенням Кабінету Міністрів України, а у визначених законом випадках - за рішенням міністерства (іншого органу, до сфери управління якого належать юридичні особи, що створюють об’єднання), або за рішенням уповноваженого органу місцевого самоврядування (п.4 ст.5 Закону).

Державне або комунальне господарське об’єднання діє на основі рішення про його створення та статуту, що затверджується органом, що прийняв рішення про створення такого об’єднання.

Організаційно-правові форми об'єднань юридичних осіб

Господарські об’єднання класифікуються за певними матеріальними та юридичними критеріями. Матеріальним критерієм є основа їх створення: досягнення спільних матеріальних та інших інтересів, координація їх діяльності, централізоване виконання виробничих та інших функцій тощо. Юридичним критерієм класифікацій на види є правовий режим членства учасників об’єднання. Відповідно за ознакою обов’язкового установчого документа розрізняють договірні та статутні об’єднання.

Договірними є асоціації та корпорації, статутними – концерни та консорціуми.

Об’єднання юридичних осіб створюються та діють у формі асоціації, корпорації, консорціуму, концерну, іншого об’єднання юридичних осіб, передбаченого законом (ст.6 Закону).

Асоціація - це договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності юридичних осіб, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність юридичних осіб - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їхні інтереси у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами.

Корпорація - це договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів юридичних осіб, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Консорціум - це тимчасове статутне об’єднання юридичних осіб для досягнення його учасниками спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, у порядку, визначеному його статутом. Консорціум припиняє свою діяльність після досягнення мети його створення.

Концерн - це статутне об’єднання юридичних осіб на основі їхньої фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їхні інтереси у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами. Учасник концерну не може одночасно бути учасником іншого концерну.

Державна реєстрація об'єднання підприємств здійснюється у порядку, визначеному законом (Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Відкриття суб'єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб'єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Статус юридичної особи - учасника об’єднання юридичних осіб

Юридичні особи - учасники об’єднання юридичних осіб зберігають статус юридичної особи незалежно від виду і форми об’єднання, на них поширюється дія законів України щодо регулювання діяльності юридичних осіб ( п.1 ст.7 Закону).

Юридична особа- учасник господарського об'єднання має право:

  • добровільно вийти з об’єднання на умовах і в порядку, визначених установчим договором чи статутом об’єднання;
  • бути членом інших об’єднань юридичних осіб, якщо законом, засновницьким договором чи статутом об’єднання не встановлено інше;
  • одержувати від об’єднання у встановленому порядку інформацію, пов’язану з інтересами юридичної особи;
  • одержувати частину прибутку від діяльності об’єднання відповідно до його статуту. Юридична особа може мати також інші права, передбачені засновницьким договором чи статутом об’єднання відповідно до законодавства. Юридична особа, що входить до складу державного (комунального) господарського об’єднання, не має права без згоди об’єднання виходити з його складу, а також об’єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими юридичними особами.

Управління об’єднанням юридичних осіб

Вищий орган управління об’єднання юридичних осіб - це загальні збори учасників або інший орган, визначений статутом об’єднання. Він утворює виконавчі органи, передбачені установчим документом об’єднання.( ст.8 Закону)

Вищий орган об’єднання юридичних осіб:

- затверджує статут об’єднання юридичних осіб та вносить зміни до нього;

- вирішує питання про прийняття до складу господарського об’єднання нових учасників та про припинення участі в об’єднанні юридичних осіб;

- утворює виконавчий орган об’єднання юридичних осіб відповідно до його статуту чи договору;

вирішує фінансові та інші питання відповідно до установчих документів об’єднання юридичних осіб.

Виконавчий орган об’єднання юридичних осіб може бути:

- колегіальний;

- одноособовий.

Питання поточної діяльності належать до його компетенціїя( відповідно до статуту або договору) .

Управління державним або комунальним господарським об’єднанням здійснює виконавчий орган об’єднання, склад якого визначається установчим документом об’єднання.

Одноосібний виконавчий орган або члени колегіального виконавчого органу призначаються на посаду та звільняються з посади органом, що прийняв рішення про створення об’єднання.

Порядок управління державним або комунальним господарським об’єднанням визначається установчим документом об’єднання відповідно до Закону.

Здійснення управління поточною діяльністю об’єднання юридичних осіб може бути доручено адміністрації однієї з юридичних осіб (головної юридичної особи об’єднання) на умовах, передбачених установчими документами відповідного господарського об’єднання.

Спори, що виникають між учасниками об’єднання юридичних осіб, вирішуються в порядку, передбаченому установчим документом господарського об’єднання, в судовому порядку або можуть бути передані на розгляд постійно діючого третейського суду, утвореного при такому господарському об’єднанні, за наявності між учасниками такого об’єднання третейської угоди, яка відповідає вимогам закону.

Припинення участі в об’єднанні. Припинення об’єднання юридичних осіб

Юридичні особи - учасники об’єднання можуть вийти з його складу із збереженням взаємних зобов’язань та укладених договорів з іншими юридичними та фізичними особами (ст.10 Закону).

Вихід юридичної особи із складу державного або комунального господарського об’єднання здійснюється за рішенням органу, що прийняв рішення про створення об’єднання.

Юридичні особи - учасники об’єднання можуть бути виключені із складу об’єднання з підстав і в порядку, передбачених установчим документом об’єднання.

Припинення об’єднання юридичних осіб здійснюється в результаті його перетворення в інший вид об’єднання юридичних осіб або ліквідації.

Перетворення господарського об’єднання здійснюється за рішенням юридичних осіб - учасників, а перетворення державного або комунального господарського об’єднання - за рішенням органу, що прийняв рішення про створення об’єднання.

Ліквідація господарського об’єднання здійснюється за рішенням юридичних осіб - учасників, а ліквідація державного або комунального об’єднання - за рішенням органу, що прийняв рішення про створення об’єднання. Майно, що залишилося після ліквідації об’єднання, розподіляється між учасниками згідно з установчим документом об’єднання юридичних осіб.