Порядок організації медичної допомоги хворим на ВІЛ/СНІД

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 13:58, 6 листопада 2025, створена Stets.Maryna (обговорення | внесок) (Прибрано НПА Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08 червня 2015 року № 325, який втратив чинність)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Право на медичну допомогу особам з ВІЛ/СНІД

Медична допомога - діяльність професійно підготовлених медичних працівників, спрямована на профілактику, діагностику, лікування та реабілітацію у зв'язку з хворобами, травмами, отруєннями і патологічними станами, а також у зв'язку з вагітністю та пологами.

Якісна медична допомога ВІЛ-інфікованим пацієнтам і хворим на СНІД - пріоритетний напрям державної політики України у сфері охорони здоров'я. Саме тому, кожна людина має природне невід'ємне і непорушне право на охорону здоров'я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров'я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров'я в діяльності держави, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Діагностика ВІЛ/СНІДу

Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України "Про заходи щодо організації профілактики передачі ВІЛ від матері до дитини, медичної допомоги і соціального супроводу ВІЛ-інфікованих дітей та їх сімей" № 740/1030/4154/321/614а, затвердженого 23.11.2007 року, клінічний діагноз ВІЛ-інфекції встановлюється амбулаторно або в стаціонарі на підставі результатів лабораторного обстеження з урахуванням відповідних епідеміологічних, клінічних даних та із застосуванням кодів захворювання у встановленому порядку.

Заклади в яких можна отримати медичну допомогу ВІЛ-інфікованим

Так, відповідно до п. 1.4. Порядку надання медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013 року № 585, спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога людям, які живуть з ВІЛ-інфекцією/СНІД, надається закладами охорони здоров'я, що пройшли державну акредитацію в установленому законодавством порядку та відповідають вимогам, визначеним Стандартами акредитації закладів охорони здоров’я, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14 березня 2011 року № 142, а саме:

  1. Центрами (відділеннями) з профілактики та боротьби зі СНІДом;
  2. Закладах охорони здоров'я, у складі яких функціонують кабінети «Довіра» або кабінети інфекційних захворювань;
  3. Інфекційними лікарнями;
  4. Багатопрофільними лікарнями;
  5. Клінікою Державної установи «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського НАМН України» (за згодою);
  6. Протитуберкульозними диспансерами, туберкульозними лікарнями, територіальними медичними об’єднаннями, які надають спеціалізовану медичну допомогу хворим на поєднану патологію ВІЛ/ТБ.

Проходження огляду

Медичні огляди, лабораторні та інструментальні обстеження, консультування пацієнтів здійснюються відповідно до Клінічного протоколу антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12 липня 2010 року № 551. Періодичність та обсяги медичних оглядів залежать від стадії ВІЛ-інфекції та від темпів прогресування захворювання:

1) планові медичні огляди та обов’язкові лабораторні обстеження проводяться не рідше одного разу на 6 місяців; у випадках наявності ознак прогресування ВІЛ-інфекції - не рідше одного разу на 3 місяці та залежно від клінічної ситуації;

2) додаткові лабораторні обстеження, інструментальні обстеження та консультації інших відповідних спеціалістів проводяться за наявності медичних показань.

Отримання медичної допомоги у випадку, якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання

У пункті 5 розділу «Інформація про пацієнта» зазначаються місце проживання та контактний телефон ВІЛ-інфікованої особи (пункт 20 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 502-1/о «Реєстраційна карта ВІЛ-інфікованої особи № ___», затверджену Наказом Міністерства охорони здоров’я України 14.02.2012  № 110)

Якщо ВІЛ-інфікована особа не має постійного місця проживання або місця реєстрації, зазначаються найменування і місцезнаходження закладу охорони здоров'я, у якому вона була виявлена як ВІЛ-позитивна особа (пункт 21 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 502-1/о «Реєстраційна карта ВІЛ-інфікованої особи № ___», затверджену Наказом Міністерства охорони здоров’я України 14.02.2012  № 110).

Тобто, ВІЛ-позитивні громадяни України мають право отримувати медичні послуги в центрах СНІДУ або на «кабінетах Довіри» за місцем фактичного проживання, без реєстрації місця проживання.

Відповідно до п. 3.6. Порядку організації медичної допомоги хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затвердженого наказом МОЗ України від 10.07.2013 року № 585, видача антиретровірусних препаратів пацієнту здійснюється відповідно до вимог галузевих стандартів з ВІЛ-інфекції з розрахунку на 1 місяць впродовж першого кварталу лікування. У разі наявності позитивної динаміки перебігу хвороби, високої прихильності пацієнта до лікування, відсутності побічних реакцій та ознак невдачі лікування у другому-четвертому кварталах першого року лікування пацієнт може отримувати препарати на 3 місяці лікування, на другому році лікування - на період до 6 місяців, більше двох років перебування на лікуванні - на період до 12 місяців.

index.php?title=Категорія:Право на медичну допомогу

Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Порядок_організації_медичної_допомоги_хворим_на_ВІЛ/СНІД&oldid=58521