Розірвання трудового договору у зв'язку із втратою довіри: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 3: Рядок 3:


* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.вересня 1999 року № 1068-XIV]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1068-14 Закон України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/15-93 Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від від 19 лютого 1993 № 15-93]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/15-93 Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від від 19 лютого 1993 № 15-93]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань, затверджене наказом Міністерства Фінансів України від 2 вересня 2014 року № 879]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1365-14?find=1&text=%F2%EE%E2%E0%F0%ED%EE-%EC%E0%F2%E5%F0%B3%E0%EB%FC%ED%B3+%F6%B3%ED%ED%EE%F1%F2%B3 Наказ Міністерства Фінансів України від 2 вересня 2014 № 879 "Про затвердження Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань"]


== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довіри ==
== Умови розірвання трудового договору у зв’язку із втратою довіри ==
Рядок 15: Рядок 15:
* винна дія працівника;
* винна дія працівника;
* втрата довір’я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.<br /></big>
* втрата довір’я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.<br /></big>
Правовий аналіз цієї норми матеріального права дає підстави для висновку про те, що вона не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої роботодавцю матеріальної шкоди як обов’язкової умови для звільнення працівника; звільнення з підстави втрати довір’я може вважатися обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір’я (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Вирішуючи під час розгляду справи про поновлення на роботі працівника, звільненого [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України], питання щодо віднесення позивача до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку повинен з’ясувати: чи становить виконання операцій, пов’язаних з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов’язків позивача; чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.


== Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей ==
== Безпосереднє обслуговування грошових, товарних або культурних цінностей ==


У Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992 роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і т. ін.<br /> Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».  
У [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92 Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992] роз’яснено, що під обслуговуванням цінностей можна розуміти їх приймання, зберігання, транспортування, розподіл і т. ін.<br /> Ключові слова, що відображають розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, - це «прийняття» і «збереження».  
Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під звіт
Виходячи з викладеного та розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, – це особи, які одержують їх під звіт


Рядок 68: Рядок 65:
КЗпП не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.<br />
КЗпП не вимагає повторюваності таких дій, тобто одного інциденту достатньо для звільнення.<br />
== Порядок дій, що передують звільненню ==
== Порядок дій, що передують звільненню ==
При  розгляді  справ  про  поновлення  на  роботі  осіб, звільнених  за  пунктами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 2 і 3 ст.41 КЗпП], судам слід враховувати, що  розірвання  трудового  договору  з  цих  підстав  не є заходом дисциплінарного  стягнення  і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/paran852#n852 статей 148, 149 КзпП] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не  поширюються.  Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту  вчинення  винних  дій  чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.<br />
При  розгляді  справ  про  поновлення  на  роботі  осіб, звільнених  за  пунктами [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 2 і 3 ст.41 КЗпП], судам слід враховувати, що  розірвання  трудового  договору  з  цих  підстав  не є заходом дисциплінарного  стягнення  і тому вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 статей 148, 149 КзпП] про строк і порядок застосування дисциплінарних стягнень на ці випадки не  поширюються.  Разом з тим при вирішенні справ про звільнення з цих підстав суди мають брати до уваги відповідно час, що пройшов з моменту  вчинення  винних  дій  чи аморального проступку, наступну поведінку працівника і інші конкретні обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.<br />


Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довіри у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст. <br />
Закон не вказує щоб до звільнення у зв'язку з втратою довіри у працівника вимагались пояснення щодо допущеного ним порушення. Однак у затребуванні таких пояснень є істотний зміст. <br />
Рядок 75: Рядок 72:
Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.<br />
Не допускається звільнення працівника за вказаної підстави у період тимчасової непрацездатності винного працівника, а також у період перебування такого працівника у відпустці.<br />


Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 частини 1 статті 43 КЗпП], розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page2 пунктом 2 статті 41 КЗпП], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу''' Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''<big>п'ятнадцятиденний строк</big>''' обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />
Відповідно до [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 частини 1 статті 43 КЗпП], розірвання трудового договору з підстав, передбачених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/322-08 пунктом 2 статті 41 КЗпП], може бути здійснено '''лише за попередньою згодою профспілкового органу''' Тобто, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у '''<big>п'ятнадцятиденний строк</big>''' обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником. Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися '''у присутності працівника''', на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах 15-денного строку. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатися за його відсутності. У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.<br />


Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в '''<big>триденний строк</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''<big>місяць</big>''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
Виборний орган первинної профспілкової організації (профспілковий представник) повідомляє власника або уповноважений ним орган про прийняте рішення у письмовій формі в '''<big>триденний строк</big>''' після його прийняття. У разі пропуску цього строку вважається, що профспілковий орган дав згоду на розірвання трудового договору. Власник або уповноважений ним орган має право розірвати трудовий договір не пізніш як через '''<big>місяць</big>''' з дня одержання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).<br />
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Розірвання_трудового_договору_у_зв%27язку_із_втратою_довіри