Грубе порушення законодавства про працю: відмінності між версіями

Tetiana.shubenko (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Tetiana.shubenko (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 14: Рядок 14:


== Загальні положення ==
== Загальні положення ==
За даний вид правопорушення передбачена кримінальна відповідальність – ст. 172 КК України.<br />
Даний вид правопорушення відноситься до злочинів і за його вчинення передбачена кримінальна відповідальність – ст. 172 Кримінального кодексу України.<br />
Під «грубим порушенням законодавства про працю» слід розуміти випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення. <br />
Поняття «грубе порушення» має оціночний характер, і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з кількості по­терпілих, тяжкості можливих наслідків, тривалості, систематичності пору­шень, злісності мотивів тощо.<br />
Так, грубим порушенням буде вважатися:<br />
* си­стематичне порушення тривалості робочого часу,
*  ненадання протягом три­валого часу відпустки, на яку має право працівник,
* ненадання передбачених законом пільг, компенсацій,
* незаконне накладення матеріальної відповідаль­ності тощо.<br />


Порядок дій:
Звільнення з роботи працівника вважається незаконним, якщо воно здійсне­не з порушенням установленого порядку або без законних підстав до цього.
 
== Як захистити порушені права ==
Порядок дій наступний:
# Визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю.
# Визначити чи кваліфікуються дії як грубе порушення законодавства про працю.
# Звернутися до відділку поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.
# Звернутися до відділку поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення.


 
==Визначення кваліфікації дій по ст. 172 КК України ===
== Визначення кваліфікації дій по ст. 172 КК України ==
Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:
Для кваліфікації дії роботодавця за даною статтею необхідно, щоб:
# Посягання на загальні умови праці було умисним;
# Посягання на загальні умови праці було умисним;
Рядок 29: Рядок 38:
За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що вказані в статтях 271—275 КК, та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.
За цими двома ознаками даний злочин відрізняється від злочинів, що вказані в статтях 271—275 КК, та передбачають відповідальність за порушення пра­вил безпеки виробництва, яке могло спричинити загибель людей, каліцтво, втрату працездатності або інші тяжкі наслідки.


Для цього потрібно визначити:
'''Для цього потрібно визначити''':
* характер порушуваних трудових прав людини;
* характер порушуваних трудових прав людини;
* категорії працівника, права якого порушуються;
* категорії працівника, права якого порушуються;
Рядок 35: Рядок 44:
* суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).
* суб’єктивні ознаки здійснюваного порушення (злісність мотивів, особисті неприязні стосунки тощо).


== Хто є потерпілим ==
==== Хто є потерпілим ====
Потерпілим від даного злочину є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин.  
Потерпілим від даного злочину є працівник, тобто особа, на яку поширюється законодавство України про працю і яка є відповідною стороною трудових правовідносин.  
Не є потерпілими від даного злочину:
Не є потерпілими від даного злочину:
Рядок 43: Рядок 52:


Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями 364, 365, 423, 424 КК України.<br />
Порушення щодо них законодавства, яке регулює проходження ними служби, має розглядатися як службові зловживання і, за наявності до того підстав, кваліфікуватися, наприклад, за статтями 364, 365, 423, 424 КК України.<br />
== Об"єктивна сторона ==
==== Об"єктивна сторона ====
Об'єктивна сторона цього злочину передбачає встановлення:  
Об'єктивна сторона цього злочину передбачає встановлення:  
* пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю;  
* пору­шення конкретної норми трудового законодавства, що пов'язане з незакон­ним звільненням працівника з роботи або іншим грубим порушенням зако­нодавства про працю;  
* наявність грубого характеру цього порушення.
* наявність грубого характеру цього порушення.


== Що  таке грубе порушення законодавства про працю ==
==== Хто є правопорушником ====
Звільнення з роботи працівника вважається незаконним, якщо воно здійсне­не з порушенням установленого порядку або без законних підстав до цього.
Це особа (особи), на яку (які) покладений обов'язок дотримання трудового законодавства, а саме: <br />
* службові особи, наділені правом прийому та звільнення, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності
* керівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності;
* власники або уповноважені ними особи підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.


Під «грубим порушенням законодавства про працю» слід розуміти випад­ки обмеження трудових прав громадян або зневажливого до них ставлення. Поняття «грубе порушення» має оціночний характер, і в кожному конкрет­ному випадку воно повинне встановлюватися виходячи з кількості по­терпілих, тяжкості можливих наслідків, тривалості, систематичності пору­шень, злісності мотивів тощо. Так, грубим порушенням буде вважатися си­стематичне порушення тривалості робочого часу, ненадання протягом три­валого часу відпустки, на яку має право працівник, ненадання передбачених законом пільг, компенсацій, незаконне накладення матеріальної відповідаль­ності тощо
== Хто є правопорушником? ==
Суб'єкт даного злочину спеціальний — особа, на яку покладений обов'язок дотримання трудового законодавства: службові особи, наділені правом прийому та звільнення, керівники, власники або уповноважені ними особи, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності.


=== Звернення до поліції із заявою ===
Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч.5. ст. 214 КПК України, на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви [[Медіа:Заява про вчинення злочину.docx]]. <br />
Так, у заяві потрібно вказати:<br />


== Звернення до поліції із заявою ==
* назву органу до якого ви звертаєтесь;
Форма такої заяви не встановлена законом. Проте при її написанні варто враховувати, які саме відомості вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань ч.5. ст. 214 КПК України, на них і потрібно орієнтуватись при складанні заяви. Так у заяві потрібно вказати:
* прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;
- назву органу до якого ви звертаєтесь;
* короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
- прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника, номер телефону;
* попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
- короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
* докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;
- попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
* дату та підпис.
- докази, що підтверджують викладені у заяві обставини;
- дату та підпис.




Рядок 71: Рядок 81:


[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Трудове право]]