Відповідальність за прострочення сплати аліментів: відмінності між версіями

Pavlo.maramyhin (обговорення | внесок)
Pavlo.maramyhin (обговорення | внесок)
Рядок 260: Рядок 260:
Пунктом 3 ч. 2 ст. 5 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” від 11.07.2002 р. № 93-IV установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br />
Пунктом 3 ч. 2 ст. 5 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” від 11.07.2002 р. № 93-IV установлено, що повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково також за рішенням відповідної ради у зв'язку: '''з несплатою аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців''' з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.<br />
<br />
<br />
== Судова практика стягнення неустойки згідно статті 196 Сімейного кодексу України ==
'''Вказаний розділ консультації носить суто інформативний характер, так як згідно Законів України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів” від 17.05.2017 р. № 2037-VIII (діє з 08.07.2017 р.) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання" від  03.07.2018 № 2475-VIII (діє з 28.08.2018 р.) ч. 1 ст. 196 СК України зазнала змін, що відповідно призведе до появи нової судової практики застосування вказаної норми, яка на момент консультації, - вочевидь відсутня.<br />'''
Пунктом 22 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15 травня 2006 р. за N 3, з метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства у справах про визнання або оспорювання батьківства, материнства та стягнення аліментів, надано роз'яснення судам загальної юрисдикції з питань застосування законодавства, а саме:<br />
''«Передбачена ст. 196 СК відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.<br />
''Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст. 197 СК умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.''<br />
''При розгляді справ про стягнення аліментів суд відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК повинен роз'яснювати сторонам їх відповідальність за прострочення сплати.''
''Якщо аліменти сплачуються не за рішенням суду, а згідно з укладеним між батьками договором, передбачена ст. 196 СК санкція застосовується за наявності прямої вказівки про це в договорі.»''''<br /><br />
'''''В той же час, згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.'''''<br />
Практика Верховного Суду України щодо порядку обчислення розміру пені при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов’язана сплачувати аліменти за рішенням суду була неоднозначною, тому пропонується ознайомитись з оглядовими аналітичними статтями практики Верховного Суду України в мережі інтернет з цього питання:<br />
[http://jurliga.ligazakon.ua/news/2015/11/30/137929.htm?utm_source=newsletter&utm_medium=email&utm_campaign=pravonews 1) «И снова пеня по алиментам. Ошибка или попытка изменить правовую позицию?», стаття Павла Хомяка, директора ЮК «Антарес»®, м. Днепропетровск, на сайті «Юрліга»]<br />
[http://zib.com.ua/ua/print/128140-visnovki_vsu_schodo_obrahuvannya_peni_vid_sumi_nesplachenih_.html 2) «Неоднозначна неустойка. Висновки ВСУ щодо обрахування пені від суми несплачених аліментів спричинили невизначеність із застосуванням ст.196 СК», стаття М. Кулеба, Уповноваженого Президента України з прав дитини; О. Простибоженко, адвоката; С. Савицька, адвоката, сайт «Закон і Бізнес»]<br />
В вказаних статтях висвітлюються правові висновки Верховного Суду України наведені в постановах: <br />
від 11 вересня 2013 року № 6-81цс13,
від 01 жовтня 2014 року № 6-149цс14,
від 01 липня 2015 року № 6-94цс15,
від 25 листопада 2015 року № 6-2022цс15,
від 16 березня 2016 у справі №6-300цс16.
Також слід звернути увагу на наступні правові висновки Верховного Суду України наведені в постановах:<br />
від 03 лютого 2016 року у справі № 6-1477цс15,
від 02 листопада 2016 року у справі № 6-1554цс16.<br />
<br />
'''Та постанову Верховного Суду від 18.07.2018 по справі № 552/4588/16-ц'''.
[[Категорія:Стягнення аліментів]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Правоохоронні органи]]
[[Категорія:Сімейне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Виконання судових рішень]]