Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру: відмінності між версіями

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України].   

# [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_004 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод].   

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України].   

# [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінально процесуальний кодекс України].   

== Загальні положення ==

Положеннями [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінального кодексу України] визначено, що примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом для осіб:  

* '''які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння;'''

* '''які вчинили у стані обмеженої осудності злочини;'''

* '''які вчинили злочин у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.'''

Залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічного хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати примусові заходи медичного характеру. Зокрема, '''надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;''' '''госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;''' '''госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.'''

Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.

Госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у психіатричному закладі і лікування у примусовому порядку.

Госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов'язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах посиленого нагляду.

Госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у психіатричному закладі та лікування в умовах суворого нагляду.

У разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа на момент вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані чи вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, то слідчий, прокурор зобов’язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи. Зокрема, такими обставинами можуть бути: наявність згідно з медичних документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання або поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам’яті, тощо).

У випадку, якщо є необхідність здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідно медичного закладу та строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування – ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового розгляду – ухвалою суду.

Якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України].

Особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішується питання про їх застосування, користується правами підозрюваного та обвинуваченого в обсязі, який визначається характером розладу психічної діяльності чи психічного захворювання відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи, та здійснює їх через законного представника, захисника.

При цьому, участь захисника у кримінальних провадженнях щодо застосування примусових заходів медичного характеру, згідно вимог статті 52 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України] є обов’язковою та забезпечується з моменту встановлення факту наявності в особи психічного захворювання або інших відомостей, які викликають сумнів щодо її осудності.

У випадку, якщо підозрюваний або обвинувачений самостійно не залучив захисника у кримінальному провадженні, то слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов’язані забезпечити його участь.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру закінчується закриттям кримінального провадження або складенням клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру.

Про закриття кримінального провадження прокурор приймає постанову та надсилає до місцевих органів охорони здоров’я.

Прокурор затверджує складене слідчим або самостійно складає клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру і надсилає його суду в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.