Право власності на нерухомість, як об’єкт інвестування: відмінності між версіями

Відповідно до ст. 331 ЦКУ з моменту введення в експлуатацію об'єкта будівництва і до набуття права власності на об'єкт інвестиції Забудовник та Інвестор повинні здійснити державну реєстрацію майнових прав на нерухоме майно. При цьому право власності виникає з моменту державної реєстрації. Для того, щоб це зробити, необхідно виконати кілька процедур.

Інвестори — суб'єкти підприємницької діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності. Права у всіх інвесторів, незалежно від форм власності, однакові, і розміщення інвестицій у будь-які об'єкти є їх невід'ємним правом, яке охороняється законом. Інвестор визначає цілі, напрямки та обсяги інвестицій і залучає до їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі й шляхом організації конкурсів і торгів.

Державна реєстрація права власності на об’єкт нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб або у результаті діяльності житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу, проводиться за заявою власника такого майна або за умови уповноваження власником такого майна на підставі договору - за заявою особи, що залучала кошти фізичних та юридичних осіб, у порядку, передбаченому пунктами 30-34 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Реєстрації підлягають права власності лише на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим органом, який проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Тож об'єкт інвестицій потрібно ввести в експлуатацію. Технічну інвентаризацію виконує за власний кошт Забудовник на підставі Інструкції про проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. №127. Для цього Забудовник звертається до БТІ з проханням провести технічну інвентаризацію. Працівники БТІ зобов'язані провести таку інвентаризацію протягом одного місяця з дати звернення. На підставі результатів технічної інвентаризації на кожен відокремлений об'єкт інвестицій мають бути виписані технічні паспорти і заведені інвентаризаційні справи. В архітектурному паспорті міститься інформація про Забудовника, архітектора — автора проекту та інших розробників проекту, підрядника, місце та термін зберігання проектної документації, а також основні характеристики об'єкта архітектури та гарантійні зобов'язання виконавців проектних і будівельних робіт. Крім того, зазначаються особливі умови експлуатації об'єкта архітектури, а також його окремі елементи (деталі фасадів, інтер'єри, благоустрій, наявність творів монументального та декоративного мистецтва тощо), що не підлягають змінам без згоди архітектора — автора проекту та органу містобудування та архітектури, а за відсутності архітектора — автора проекту — органу містобудування та архітектури.

Об'єкти, будівництво яких уже закінчене, підлягають прийманню в експлуатацію згідно зі ст. 18 Закону про основи містобудування (Закон України від 20.05.99 р. №687-ХІУ «Про архітектурну діяльність».). Експлуатація об'єктів, не прийнятих у встановленому законодавством порядку, забороняється. Процедура приймання в експлуатацію полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.