Право на медичну допомогу не за місцем реєстрації: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] | [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] | ||
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 Кримінальний кодекс України] | |||
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII]<br /> | [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2801-12 Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII]<br /> | ||
| Рядок 15: | Рядок 17: | ||
Згідно ст. 49 Конституції України, відповідно до якої '''кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу''' та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Також в Цивільному кодексі України в ст. 283 зазначено, що фізична особа має право на охорону її здоров’я, в ст. 284 – що фізична особа має право на надання їй медичної допомоги.<br /> | Згідно ст. 49 Конституції України, відповідно до якої '''кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу''' та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. Також в Цивільному кодексі України в ст. 283 зазначено, що фізична особа має право на охорону її здоров’я, в ст. 284 – що фізична особа має право на надання їй медичної допомоги.<br /> | ||
Стаття 2 Європейської хартії прав пацієнтів 2002 року, визначає, що кожен має право на доступність медичних послуг, яких він/вона потребує за станом здоров’я. Медичні служби мають гарантувати рівний доступ для всіх без дискримінації | Стаття 2 Європейської хартії прав пацієнтів 2002 року, визначає, що кожен має право на доступність медичних послуг, яких він/вона потребує за станом здоров’я. Медичні служби мають гарантувати рівний доступ для всіх без дискримінації за ознаками наявності фінансових ресурсів, місця проживання, виду захворювання або часу звернення за допомогою.<br /> | ||
Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», до основних принципів охорони здоров'я в Україні, з-поміж інших, належать рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг у галузі охорони здоров’я.<br /> | Відповідно до ч.4 ст.4 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», до основних принципів охорони здоров'я в Україні, з-поміж інших, належать рівноправність громадян, демократизм і загальнодоступність медичної допомоги та інших послуг у галузі охорони здоров’я.<br /> | ||
| Рядок 27: | Рядок 29: | ||
Тому, якщо особа проживає не за місцем реєстрації, це не позбавляє її права звернутись до лікувального закладу за місцем фактичного проживання та вимагати надання кваліфікованої медичної допомоги.<br /> | Тому, якщо особа проживає не за місцем реєстрації, це не позбавляє її права звернутись до лікувального закладу за місцем фактичного проживання та вимагати надання кваліфікованої медичної допомоги.<br /> | ||
Для забезпечення цього, пацієнт має право звернутись до адміністрації лікарні із письмовою заявою на ім’я головного лікаря, в якій викласти прохання поставити її на облік, надати медичну допомогу за місцем фактичного проживання.<br /> | Для забезпечення цього, пацієнт має право звернутись до адміністрації лікарні '''із письмовою заявою''' на ім’я головного лікаря, в якій викласти прохання поставити її на облік, надати медичну допомогу за місцем фактичного проживання. В тексті заяви можна зробити посилання на вищезгадану статтю 38 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».<br /> | ||
Якщо пацієнту відмовляють надати медичну допомогу за місцем фактичного проживання, то це може бути підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за відмову у наданні медичної допомоги (ст. 139 Кримінального Кодексу України - ненадання без поважних причин допомоги хворому медичним працівником, який зобов'язаний, згідно з установленими правилами, надати таку допомогу, якщо йому завідомо відомо, що це може мати тяжкі наслідки для хворого). Також ст. 140 Кримінального Кодексу України передбачена відповідальність за невиконання чи неналежне виконання медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого.<br /> | |||
Варто зазначити, що згідно ст. 34 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписів або правил внутрішнього розпорядку закладу охорони здоров'я, '''але лише за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров'ю населення'''.<br /> | |||
[[Категорія:Право на медичну допомогу]] | [[Категорія:Право на медичну допомогу]] | ||