Замах на кримінальне правопорушення: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Oleksii.rybalka (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Oleksii.rybalka (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 34: Рядок 34:
Від непридатного замаху треба відрізняти так званий замах з нікчемними засобами. Маються на увазі випадки, коли особа внаслідок надзвичайного неуцтва або релігійних забобонів обирає засоби, об'єктивно не спроможні викликати бажаний злочинний результат (апелювання до надзвичайних сил, ворожба, закляття, молитви тощо). Звернення до вказаних засобів навіть за умови впевненості особи в їх ефективності розглядається як виявлення наміру і в кримінальному порядку не переслідується.<br />
Від непридатного замаху треба відрізняти так званий замах з нікчемними засобами. Маються на увазі випадки, коли особа внаслідок надзвичайного неуцтва або релігійних забобонів обирає засоби, об'єктивно не спроможні викликати бажаний злочинний результат (апелювання до надзвичайних сил, ворожба, закляття, молитви тощо). Звернення до вказаних засобів навіть за умови впевненості особи в їх ефективності розглядається як виявлення наміру і в кримінальному порядку не переслідується.<br />


'''2. Поняття «закінченого та незакінченого замаху на злочин»'''
== Поняття закінченого та незакінченого замаху на злочин ==


Поняття закінченого та незакінченого замаху на злочин викладені у ч.ч. 2 і 3 ст. 15 КК України.<br />
Поняття закінченого та незакінченого замаху на злочин викладені у ч.ч. 2 і 3 ст. 15 КК України.<br />