Підстави набуття громадянства України: відмінності між версіями

Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-14#n156:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2011.%20%D0%9D%D0%B0%D0%B1%D1%83%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D0%B4%D1%96%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B8%20%D0%B3%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B4%D1%8F%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B0%20%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8%20%D0%B2%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%BE%D0%BA%20%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F статті 11 Закону] , дитина, яка є іноземцем або особою без громадянства,  стає громадянином  України  з  моменту  набрання  законної сили рішенням суду  про усиновлення,  незалежно від того, проживає вона постійно в Україні чи за кордоном. Повнолітня особа, яка є '''''особою без громадянства''''', що постійно проживає на території України стає громадянином  України  з  моменту  набрання  чинності рішенням суду про усиновлення.