Право на обов'язкову частку у спадщині: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 12: Рядок 12:
Коло спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, визначається <u>на день відкриття спадщини.</u><br>Правило про обов'язкову частку у спадщині є встановленою законом поправкою до заповідального розпорядження. Утім, застосування цього правила не означає, що буде застосований порядок спадкування за законом. Залишається чинним заповіт у тій частині, в якій він не потребує поправок, передбачених правилами про обов'язкову частку.<br>Право на обов’язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкодавця та не пов’язане зі спільним проживанням спадкодавця й осіб, які мають право на обов’язкову частку. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.
Коло спадкоємців, які мають право на обов’язкову частку у спадщині, визначається <u>на день відкриття спадщини.</u><br>Правило про обов'язкову частку у спадщині є встановленою законом поправкою до заповідального розпорядження. Утім, застосування цього правила не означає, що буде застосований порядок спадкування за законом. Залишається чинним заповіт у тій частині, в якій він не потребує поправок, передбачених правилами про обов'язкову частку.<br>Право на обов’язкову частку у спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців, волі спадкодавця та не пов’язане зі спільним проживанням спадкодавця й осіб, які мають право на обов’язкову частку. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.


Право на обов’язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії. <br>Спадкоємець може [[Відмова від прийняття спадщини|відмовитися від права на обов’язкову частку у спадщині]] шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 1241 Цивільного кодексу України] йому роз’яснено і він не претендує на одержання обов’язкової частки у спадщині.
Право на обов’язкову частку у спадщині має особистий характер та не може переходити в порядку спадкової трансмісії. <br>Спадкоємець може [[Відмова від прийняття спадщини|відмовитися від права на обов’язкову частку у спадщині]] шляхом подачі нотаріусу заяви про те, що зі змістом заповіту він ознайомлений, зміст [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5792 статті 1241 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України) йому роз’яснено і він не претендує на одержання обов’язкової частки у спадщині.


Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
У частині позбавлення права на спадкування обов'язкового спадкоємця заповідальне розпорядження є недійсним, що в свою чергу не тягне недійсність інших частин заповіту. Зазначене зумовлене застосуванням до цих відносин [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 217 Цивільного кодексу України], відповідно до якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
У частині позбавлення права на спадкування обов'язкового спадкоємця заповідальне розпорядження є недійсним, що в свою чергу не тягне недійсність інших частин заповіту. Зазначене зумовлене застосуванням до цих відносин [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page стаття 217 ЦК України], відповідно до якої недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.


Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки закону.
Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця в силу прямої вказівки закону.
== Особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині ==
== Особи, які мають право на обов'язкову частку у спадщині ==
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1241 Цивільного кодексу України], малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).<br>
Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page у статті 1241 ЦК України]:
'''Перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 1241 Цивільного кодексу України], є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.'''<br>
<u>'''Малолітньою''' '''вважається дитина'''</u> до досягнення нею чотирнадцяти років ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 6 СК України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 31 Цивільного кодексу України]).<br />
<u>'''Неповнолітньою''' '''вважається фізична особа'''</u> у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ( [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ст. 6 Сімейного кодексу України], [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 32 Цивільного кодексу України]).<br />
<u>'''Непрацездатними''' '''вважаються'''</u> '''особи''', які досягли встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1058-15 ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.


[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-14 Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 11 лютого 2014 року в справі № 1-1/2014 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 1241 Цивільного кодексу України] (справа про право на обов’язкову частку у спадщині повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця), розкриваючи зміст поняття «повнолітні непрацездатні діти», що використовується в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 абзаці першому частини першої ст. 1241 Цивільного кодексу України]], ґрунтується на положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 частини третьої статті 75 Сімейного кодексу України], який відносить до категорії „непрацездатні“ осіб з інвалідністю I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття „непрацездатний“. <br />Згідно з ч. 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n381 ст. 75 Сімейного кодексу України] непрацездатними вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи.
* малолітні діти спадкодавця,
* неповнолітні діти спадкодавця,
* повнолітні непрацездатні діти спадкодавця,
* непрацездатна вдова (вдівець),
* непрацездатні батьки.<br>Вищезазначений перелік є вичерпним. Особи з цього переліку спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).


Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20240101#n27 до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»] непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону;
<u>'''Малолітньою''' '''вважається дитина'''</u> до досягнення нею чотирнадцяти років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n46 стаття 6 СК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n187 стаття 31 ЦК України]).<br /><u>'''Неповнолітньою''' '''вважається фізична особа'''</u> у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n46 стаття 6 СК України], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page#n193 стаття 32 ЦК України]).<br /><u>'''Непрацездатними''' '''вважаються'''</u> '''особи''', які досягли встановленого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15#n464 статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"]пенсійного віку, або особи з інвалідністю І, ІІ, ІІІ груп, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону, незалежно від того, чи призначена їм пенсія.


<u>Якщо неповнолітня особа набуває повної цивільної дієздатності</u> (у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття, або у випадку, якщо особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим договором, а також якщо неповнолітня особа записана матір'ю або батьком дитини ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 34, 35 Цивільного кодексу України]), вона також зберігає за собою право на обов'язкову частку, якщо на час відкриття спадщини не досягл вісімнадцяти років, оскільки вона продовжує належати до категорії неповнолітніх.<br />
Розкриваючи зміст поняття "повнолітні непрацездатні діти", Конституційний суд України ґрунтується на положеннях [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n381 частини третьої статті 75] СК України, який відносить до категорії „непрацездатні“ осіб з інвалідністю I, II та III групи, а також пенсійного законодавства та законів України, які регулюють соціальне страхування і визначають поняття „непрацездатний“. Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14#n381 частиною третьою статті 75 СК України] непрацездатними вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи. Відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1058-15/ed20240101#n27 до статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"] непрацездатні громадяни - особи, які досягли встановленого цим Законом віку, що дає право на призначення пенсії за віком, у тому числі на пільгових умовах, та дострокової пенсії, або особи з інвалідністю, у тому числі діти з інвалідністю, а також особи, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника відповідно до закону ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v001p710-14#Text Рішення Конституційного Суду України від 11.02.2014 року у справі №2-1/2014]).
У разі, якщо <u>особа досягла пенсійного віку, але продовжує трудову діяльність, вона не позбавляється права на обов'язкову частку у спадщині.</u> В осіб, які <u>не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку, але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов'язкову частку у спадщині не виникає.</u>
{| class="wikitable"
|+
|'''Важливо!'''
Якщо неповнолітня особа '''набуває повної цивільної дієздатності''' (''у разі реєстрації шлюбу особи, яка не досягла повноліття, або у випадку, якщо особа, яка досягла шістнадцяти років, працює за трудовим договором, а також якщо неповнолітня особа записана матір'ю або батьком дитини'' ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/435-15/page ст. 34, 35 Цивільного кодексу України]), вона також зберігає за собою право на обов'язкову частку, якщо на час відкриття спадщини не досягл вісімнадцяти років, оскільки вона продовжує належати до категорії неповнолітніх.


У разі, якщо особа '''досягла пенсійного віку, але продовжує трудову діяльність''', вона не позбавляється права на обов'язкову частку у спадщині. В осіб, які не досягли встановленого чинним законодавством пенсійного віку, але які мають право на отримання пенсії на пільгових підставах, право на обов'язкову частку у спадщині не виникає.
|}
Спадкоємці інших черг, а також онуки і правнуки спадкодавця, батьки яких померли до відкриття спадщини, не мають права на обов’язкову частку при спадкуванні за заповітом.
Спадкоємці інших черг, а також онуки і правнуки спадкодавця, батьки яких померли до відкриття спадщини, не мають права на обов’язкову частку при спадкуванні за заповітом.


Відповідно до ст. 69 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text Закону України «Про нотаріат»], п.п. 5.5 п. 5 глави 10 розділу ІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#Text Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5], нотаріус в обов’язковому порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині.
Нотаріус в обов’язковому порядку при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом перевіряє коло осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадщині ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#n692 стаття  69 Закону України «Про нотаріат»], [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12#n646 п.п. 5.5 п. 5 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5,]).


Важливо ! ''Право на обов’язкову частку в спадщині не залежить від згоди інших спадкоємців на її отримання, а також місця проживання спадкоємця. Але, якщо інші спадкоємці заперечують проти видачі свідоцтва про право на спадщину на обов’язкову частку, то вони вправі звернутися з відповідним позовом до суду.''
== Визначення обов’язкової частки у спадщині ==
== Визначення обов’язкової частки у спадщині ==
Згідно пункту 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08?fbclid=IwAR0oSbuE59HvdNKJNYkFB4FCZKKrN1Xa1F2zWTOW0mv0JX0okrj1E2R1mSo#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються ВСІ спадкоємці за законом першої черги.
Згідно пункту 19 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-08?fbclid=IwAR0oSbuE59HvdNKJNYkFB4FCZKKrN1Xa1F2zWTOW0mv0JX0okrj1E2R1mSo#Text постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»] судам роз`яснено, що при визначенні розміру обов`язкової частки в спадщині враховуються ВСІ спадкоємці за законом першої черги.
Рядок 42: Рядок 46:
Для визначення розміру обов’язкової частки у спадщині важливим є визначення кола осіб, які б могли спадкувати за законом у разі відсутності заповіту, та визначення складу майна, з якого складається спадщина.
Для визначення розміру обов’язкової частки у спадщині важливим є визначення кола осіб, які б могли спадкувати за законом у разі відсутності заповіту, та визначення складу майна, з якого складається спадщина.


При визначенні розміру обов’язкової частки нотаріусу слід враховувати, що [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частиною першою статті 1241 Цивільного кодексу України] встановлено, що <u>обов’язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом.</u> <br>
При визначенні розміру обов’язкової частки нотаріусу слід враховувати, що частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n5792 статті 1241 ЦК України] встановлено, що <u>обов’язкова частка у спадщині визначається незалежно від змісту заповіту у розмірі половини частки, яка належала б кожному із спадкоємців у разі спадкування за законом.</u> <br>Спочатку нотаріусом визначається дійсна вартість спадкового майна як заповідана, так і не заповідана, з урахуванням усіх спадкоємців за законом, які були б закликані до спадкування (у тому числі спадкоємців за правом представлення на частку їх рідних, які б мали бути спадкоємцями за законом, але померли до часу відкриття спадщини). <br />
Спочатку нотаріусом визначається дійсна вартість спадкового майна як заповідана, так і не заповідана, з урахуванням усіх спадкоємців за законом, які були б закликані до спадкування (у тому числі спадкоємців за правом представлення на частку їх рідних, які б мали бути спадкоємцями за законом, але померли до часу відкриття спадщини). <br />
Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов’язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов’язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов’язкової частки у спадщині, обов’язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.<br>
Якщо заповідана лише частина спадкового майна, обов’язкова частка визначається, виходячи із вартості всього спадкового майна, але виділяється обов’язковому спадкоємцю з тієї частки спадкового майна, що залишилась поза заповітом. Якщо частка майна, що залишилась не заповіданою, менша порівняно із розміром обов’язкової частки у спадщині, обов’язковий спадкоємець отримує частку, якої не вистачає, із заповіданої частини спадкового майна.<br>
<u>При визначенні розміру обов’язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку.</u> До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі).
<u>При визначенні розміру обов’язкової частки враховується все спадкове майно, як заповідане, так і те, що не охоплене заповітом, а також речі звичайної домашньої обстановки та вжитку.</u> До складу спадкового майна входить і право на вклад у банку (фінансовій установі) незалежно від того, зроблено розпорядження у заповіті чи безпосередньо у банку (фінансовій установі).
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Право_на_обов%27язкову_частку_у_спадщині