Право земельного сервітуту: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Рядок 64: Рядок 64:
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 100 Земельного кодексу України], за домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 100 Земельного кодексу України], за домовленістю сторін договір про встановлення земельного сервітуту може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки також може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору про встановлення земельного сервітуту та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
== Плата за користування сервітутом ==
== Плата за користування сервітутом ==
Плата за користування сервітутом. Відповідно до <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 ч. 4 ст. 101 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2144 ч. 3 ст. 403 Цивільного кодексу України]</u> власник або користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких він встановлений, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до <u>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#n861 частини 4 статті 101 Земельного кодексу України] та [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n2144 частини 3 статті 403 Цивільного кодексу України],</u> власник або користувач земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право вимагати від осіб, в інтересах яких він встановлений, плату за його встановлення, якщо інше не передбачено законом.


Визначення розміру плати за встановлення сервітуту віднесено до компетенції суб'єктів сервітутних відносин. При цьому сторони повинні виходити з того, що плата має враховувати ті обмеження, які перешкоджатимуть власнику реалізовувати своє право на обтяжене сервітутом майно.
Визначення розміру плати за встановлення сервітуту віднесено до компетенції суб'єктів сервітутних відносин. При цьому сторони повинні виходити з того, що плата має враховувати ті обмеження, які перешкоджатимуть власнику реалізовувати своє право на обтяжене сервітутом майно.
Власник земельної ділянки, щодо якої встановлений земельний сервітут, має право на відшкодування збитків, завданих встановленням земельного сервітуту.
Сервітут є самостійним речовим правом на земельну ділянку. Однак він не підлягає відчуженню окремо від неї. Тому сервітут не може бути предметом купівлі-продажу, застави та не може передаватися будь-яким способом особі, яка не є власником ділянки, для забезпечення користування якою його встановлено. У цьому розумінні сервітут має акцесорний характер щодо того права, в інтересах реалізації якого його встановлено.
== Припинення сервітуту ==
== Припинення сервітуту ==
'''<u>Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 102 Земельного кодексу України]д</u>ія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках:'''
'''<u>Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text статті 102 Земельного кодексу України]д</u>ія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадках:'''