Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб: відмінності між версіями

При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у випадках, передбачених частиною другою статті 96'''^-3''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]  (далі - КК України), судом враховуються характер суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], діяльність (бездіяльність) юридичної особи, безпосередньо пов’язана із зазначеним суспільно небезпечним діянням, наслідки (потенційні наслідки) вчинення зазначеного суспільно небезпечного діяння, майновий стан юридичної особи, а також вжиті юридичною особою заходи, спрямовані на запобігання правопорушенням, сприяння досудовому розслідуванню та судовому розгляду.

При вирішенні питання про застосування до юридичної особи додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру суд також враховує доцільність, необхідність тимчасового обмеження діяльності юридичної особи та/або тимчасового обмеження юридичної особи в отриманні прав та/або переваг, досягнення мети запобігання у подальшому порушення юридичною особою вимог щодо належного здійснення господарської та іншої діяльності (ст.96-10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є (ч.1 ст.96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]):  

Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи є встановлені фактичні обставини, що свідчать про (ч.2 ст.96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]):

Застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру з підстав, передбачених частиною другою ст.96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], не потребує встановлення фізичної особи, дії або бездіяльність якої підпадають під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

'''Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти будь-яких фізичних осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи, договору, інструкцій або інших усних чи письмових дозволів мають право діяти від імені юридичної особи або представляти її інтереси''' (ст.96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України])'''.'''  

Кримінальні правопорушення, передбачені статтями 109, 110, 113, 114-2, 146, 147, 152-156-1, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 209, 255, 260, 262, 301-1-303, 306, 343, 345, 347, 348, 349, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 376-379, 386, 436, 437-439, 442, 442-1, 444, 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності, або якщо неправомірна вигода була запропонована, обіцяна чи надана за вчинення чи невчинення будь-якої дії або за бездіяльність чи вплив на прийняття рішення в інтересах юридичної особи (ст.96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Водночас, відповідно до статті 39 КК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 України] не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.

У кримінальному провадженні, яке здійснюється відносно юридичної особи, відповідно до частини 1 статті 64¹ [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4786 Кримінального процесуального кодексу України] [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження|представництво юридичної особи]] [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження|можуть]] '''здійснювати''':

1) документами, передбаченими статтею 50 Кримінального процесуального кодексу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#Text України] (1. свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; 2. ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги), якщо представником є особа, яка має право бути захисником у кримінальному провадженні;

Заходи кримінально-правового характеру при вчиненні суспільно небезпечного діяння стосовно службових осіб іноземних держав у випадках, передбачених частиною другою статті 96'''^-3''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], можуть бути застосовані до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, а також міжнародні (неурядові) організації, інші юридичні особи, створені відповідно до вимог національного чи міжнародного права (крім органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб).

Заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 96'''^-3''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], можуть бути застосовані судом до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, організації, створені ними у встановленому порядку, фонди, а також міжнародні організації, інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права.

У разі реорганізації юридичних осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані до їх правонаступників, до яких перейшли майно, права та обов’язки, пов’язані з вчиненням кримінальних правопорушень, зазначених пунктами 1-6 частини першої статті 96'''^-3''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (ст.96-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України])

До юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру (ст.96-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]):

У випадках, передбачених частиною другою статті 96'''^-3''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], до юридичної особи можуть застосовуватися такі додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру:

1) тимчасові обмеження діяльності юридичної особи;

 

У випадках, передбачених частиною другою статті 96'''^-3''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], до юридичної особи не застосовуються ліквідація та конфіскація майна.

3. З урахуванням майнового стану юридичної особи суд може застосувати штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком:

до 36 місяців - у разі вчинення особливо тяжкого злочину (ст.96-7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України])

Відповідно до ст.96-10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]:

1) брати участь у публічних та оборонних закупівлях;

 

2) користуватися ліцензією (зупинення дії ліцензії повністю або частково);

 

3) брати участь у приватизації державного та комунального майна;

 

4) брати участь в оренді державного та комунального майна (у тому числі заборона продовження договору оренди);

 

5) отримувати новий або продовжувати строк дії спеціального дозволу на користування надрами (у тому числі зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами);

 

6) брати участь в органах соціального діалогу, крім утвореної на локальному рівні для ведення колективних переговорів двосторонньої робочої комісії;

 

7) купувати облігації внутрішніх державних позик України;

 

8) створювати та брати участь у роботі саморегулівних організацій;

 

9) виробляти та розповсюджувати рекламу про власну діяльність;

 

10) здійснювати спонсорство;

 

11) брати участь у державно-приватному партнерстві;

 

12) брати участь у діяльності спільних підприємств.

1) одержувати будь-які пільги та активи від держави та територіальної громади;

 

2) залучати, використовувати, освоювати кошти міжнародних технічних проектів та міжнародних фінансових операцій;

 

3) отримувати державну допомогу суб’єктам господарювання (бути отримувачем державної допомоги);

 

4) набувати статус резидента Дія Сіті;

 

5) отримувати державну та іншу фінансову підтримку експортної діяльності.

До юридичної особи за рішенням суду застосовується додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, пов’язаний із сферою діяльності, у межах якої встановлено зв’язок юридичної особи із суспільно небезпечним діянням, що підпадає під ознаки діянь, передбачених статтями 209, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК Україн]и стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].

При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру за злочин за наявності невиконаного заходу за попереднім вироком (вироками) суду кожне з них виконується самостійно, крім випадків застосування судом ліквідації юридичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (ст.96-11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).

Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 передбачено статтею 96⁵ Кримінального кодексу України].