Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Відповідно до змін у законодавстві
Відповідно до змін у законодавстві
Рядок 54: Рядок 54:
3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.
3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.


== Юридичні особи, до яких застосовуються заходи кримінально-правового характеру ==
Заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 96'''<sup>-3</sup>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], можуть бути застосовані судом до підприємства, установи чи організації, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.


== Суб’єкти, до яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
Заходи кримінально-правового характеру при вчиненні суспільно небезпечного діяння стосовно службових осіб іноземних держав у випадках, передбачених частиною другою статті 96'''<sup>-3</sup>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], можуть бути застосовані до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, а також міжнародні (неурядові) організації, інші юридичні особи, створені відповідно до вимог національного чи міжнародного права (крім органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб).
Заходи кримінально-правового характеру, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n579 статтею 96<sup>6</sup> Кримінального кодексу України] '''у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 пунктами 1 і 2 частини першої статті 96<sup>3</sup> КК України], можуть бути застосовані судом до підприємства, установи чи організації, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного чи місцевого бюджетів, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.'''


Заходи кримінально-правового характеру, '''у випадках, передбачених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 пунктами 3 і 4 частини першої статті 96<sup>3</sup> КК України], можуть бути застосовані судом до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, організації, створені ними у встановленому порядку, фонди, а також міжнародні організації, інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права.'''
Заходи кримінально-правового характеру, у випадках, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 96'''<sup>-3</sup>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], можуть бути застосовані судом до суб’єктів приватного та публічного права резидентів та нерезидентів України, включаючи підприємства, установи чи організації, державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, організації, створені ними у встановленому порядку, фонди, а також міжнародні організації, інші юридичні особи, що створені у відповідності до вимог національного чи міжнародного права.


Якщо держава або суб’єкт державної власності володіє часткою більше 25 % в юридичній особі або юридична особа знаходиться під ефективним контролем держави чи суб’єкта державної власності, то дана юридична особа несе цивільну відповідальність у повному обсязі за неправомірно отриману вигоду та шкоду, заподіяну злочином, що вчинений державою, суб’єктами державної власності або державного управління.
Якщо держава або суб’єкт державної власності володіє часткою більше 25 відсотків в юридичній особі або юридична особа знаходиться під ефективним контролем держави чи суб’єкта державної власності, то дана юридична особа несе цивільну відповідальність у повному обсязі за неправомірно отриману вигоду та шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, що вчинене державою, суб’єктами державної власності або державного управління.
 
У разі реорганізації юридичних осіб, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані до їх правонаступників, до яких перейшли майно, права та обов’язки, пов’язані з вчиненням кримінальних правопорушень, зазначених пунктами 1-6 частини першої статті 96'''<sup>-3</sup>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (ст.96-4 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України])


У разі реорганізації юридичних осіб, зазначених у частинах першій та другій  статті 96-4 Кримінального кодексу [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text України], заходи кримінально-правового характеру можуть бути застосовані до їх правонаступників, до яких перейшли майно, права та обов’язки, пов’язані з вчиненням кримінальних правопорушень, зазначених пунктами 1-6 частини першої статті 96-3 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексу].
== Види заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
== Види заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 Статтею 96<sup>6</sup> Кримінального кодексу України] передбачені наступні види заходів кримінально-правового характеру, що застосовуються до юридичних осіб:
До юридичних осіб судом можуть бути застосовані такі заходи кримінально-правового характеру (ст.96-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]):


1) штраф;
1) штраф;
Рядок 70: Рядок 72:
2) конфіскація майна;
2) конфіскація майна;


3) ліквідація.<br />
3) ліквідація;
 
4) додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру.
 
'''До юридичних осіб штраф та ліквідація можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна - лише як додатковий. При застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобов’язана відшкодувати нанесені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.'''
 
У випадках, передбачених частиною другою статті 96'''<sup>-3</sup>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], до юридичної особи можуть застосовуватися такі додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру:
 
1) тимчасові обмеження діяльності юридичної особи;
 
2) тимчасове обмеження в отриманні прав та/або переваг.
 
У випадках, передбачених частиною другою статті 96'''<sup>-3</sup>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], до юридичної особи не застосовуються ліквідація та конфіскація майна.
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
| '''Штраф - це грошова сума, що сплачується юридичною особою на підставі судового рішення'''  
| '''Штраф - це грошова сума, що сплачується юридичною особою на підставі судового рішення, у розмірі, встановленому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]'''  
|}
|}
Суд застосовує штраф виходячи з двократного розміру незаконно одержаної неправомірної вигоди. У разі коли неправомірну вигоду не було одержано, або її розмір неможливо обчислити, суд, залежно від ступеня тяжкості злочину, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф у таких розмірах:<br />- за кримінальний проступок - від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Суд застосовує штраф виходячи з двократного розміру незаконно одержаної, запропонованої, обіцяної чи наданої в інтересах юридичної особи неправомірної вигоди.
 
У разі коли неправомірну вигоду не було одержано, або її розмір неможливо обчислити, суд, залежно від ступеня тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого уповноваженою особою юридичної особи, застосовує штраф у таких розмірах:
 
за кримінальний проступок - від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
 
за нетяжкий злочин - від десяти тисяч до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;


- за нетяжкий злочин - від десяти до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за тяжкий злочин - від двадцяти тисяч до двох мільйонів неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;


- за тяжкий злочин - від двадцяти до сімдесяти п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за особливо тяжкий злочин - від сімдесяти п’яти тисяч до семи мільйонів п’ятисот тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


- за особливо тяжкий злочин - від сімдесяти п’яти до ста тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
3. З урахуванням майнового стану юридичної особи суд може застосувати штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком:


З урахуванням майнового стану юридичної особи суд може застосувати штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років.
до 6 місяців - у разі вчинення кримінального проступку;
 
до 12 місяців - у разі вчинення нетяжкого злочину;
 
до 24 місяців - у разі вчинення тяжкого злочину;
 
до 36 місяців - у разі вчинення особливо тяжкого злочину (ст.96-7 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України])
{|
|+
|'''Конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з КК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 України] (ст.96-8 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України])'''
|}
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
| '''Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із злочинів, передбачених статтями 109, 110, 111-1, 113, 146, 147, 152-156-1, 160, 209, 255, 258-258-6, 301-1-303, 260, 262, 306, 436, 436-1, 437, 438, 442, 444, 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n579 цього Кодексу].'''
| '''Ліквідація юридичної особи застосовується судом у разі вчинення її уповноваженою особою будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 111-1, 113, 146, 147, 152-156-1, 160, 209, 255, 258-258-6, 301-1-303, 260, 262, 306, 436, 436-1, 437-439, 442, 442-1, 444, 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (ст.96-9 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).'''
|}
|}


{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
|- style="color:#054a4f; border-style: solid; border-width: 3px; margin: auto;"
| '''Конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з Кримінальним кодексом [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 України]'''
| '''Додаткові (нефінансові) заходи кримінально-правового характеру передбачені ст. 96<sup>-10-1 <big>[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]</big></sup>'''
|}
|}
До юридичних осіб штраф та ліквідація можуть застосовуватися лише як основні заходи кримінально-правового характеру, а конфіскація майна - лише як додатковий. При застосуванні заходів кримінально-правового характеру юридична особа зобов’язана відшкодувати нанесені збитки та шкоду в повному обсязі, а також розмір отриманої неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою.
Відповідно до ст.96-10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]:
 
'''Тимчасове обмеження діяльності юридичної особи''' - це заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням строку здійснювати певний вид та/або види діяльності, зокрема:
 
1) брати участь у публічних та оборонних закупівлях;
 
2) користуватися ліцензією (зупинення дії ліцензії повністю або частково);
 
3) брати участь у приватизації державного та комунального майна;
 
4) брати участь в оренді державного та комунального майна (у тому числі заборона продовження договору оренди);
 
5) отримувати новий або продовжувати строк дії спеціального дозволу на користування надрами (у тому числі зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами);
 
6) брати участь в органах соціального діалогу, крім утвореної на локальному рівні для ведення колективних переговорів двосторонньої робочої комісії;
 
7) купувати облігації внутрішніх державних позик України;
 
8) створювати та брати участь у роботі саморегулівних організацій;
 
9) виробляти та розповсюджувати рекламу про власну діяльність;
 
10) здійснювати спонсорство;
 
11) брати участь у державно-приватному партнерстві;
 
12) брати участь у діяльності спільних підприємств.
 
'''Тимчасове обмеження в отриманні прав та/або переваг''' - це заборона для юридичної особи протягом визначеного судовим рішенням строку отримувати визначені законодавством України права та/або переваги, зокрема:
 
1) одержувати будь-які пільги та активи від держави та територіальної громади;
 
2) залучати, використовувати, освоювати кошти міжнародних технічних проектів та міжнародних фінансових операцій;
 
3) отримувати державну допомогу суб’єктам господарювання (бути отримувачем державної допомоги);
 
4) набувати статус резидента Дія Сіті;
 
5) отримувати державну та іншу фінансову підтримку експортної діяльності.


== Застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за сукупністю злочинів ==
Суд може призначити додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру стосовно юридичної особи строком від шести місяців до трьох років.
За сукупністю злочинів в межах одного провадження суд, застосувавши до юридичної особи заходи кримінально-правового характеру за кожен злочин окремо, визначає остаточний основний захід шляхом поглинення менш суворого заходу більш суворим.
 
До юридичної особи за рішенням суду застосовується додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, пов’язаний із сферою діяльності, у межах якої встановлено зв’язок юридичної особи із суспільно небезпечним діянням, що підпадає під ознаки діянь, передбачених статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
 
При застосуванні до юридичної особи додаткового (нефінансового) заходу кримінально-правового характеру у виді тимчасового обмеження діяльності юридичної особи, передбаченого пунктом 2 частини першої  статті 96-10-1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], зупиненню підлягають ліцензії виключно на ті види діяльності, у межах яких судом було встановлено зв’язок юридичної особи (ліцензіата) із суспільно небезпечним діянням, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
 
== Застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру за сукупністю кримінальних правопорушень ==
За сукупністю кримінальних правопорушень в межах одного провадження суд, застосувавши до юридичної особи заходи кримінально-правового характеру за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточний основний захід шляхом поглинення менш суворого заходу більш суворим.
 
При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру за злочин за наявності невиконаного заходу за попереднім вироком (вироками) суду кожне з них виконується самостійно, крім випадків застосування судом ліквідації юридичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] (ст.96-11 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).


При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру за злочин за наявності невиконаного заходу за попереднім вироком (вироками) суду кожне з них виконується самостійно, крім випадків застосування судом ліквідації юридичної особи згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n579 Кримінальним кодексом України.]
== Підстави для звільнення від застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
== Підстави для звільнення від застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 передбачено статтею 96<sup>5</sup> Кримінального кодексу України].
Підстави для звільнення юридичної особи від застосування заходів кримінально-правового характеру [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 передбачено статтею 96<sup>5</sup> Кримінального кодексу України].


Юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою будь-якого злочину, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 статті 96<sup>3</sup> Кримінального кодексу України], і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
Юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою будь-якого кримінального правопорушення, зазначеного у статті 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
* три роки - у разі вчинення кримінального проступку;
 
*п’ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
1) три роки - у разі вчинення кримінального проступку;
*десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
 
*п’ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
2) п’ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину;
Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру '''зупиняється''', якщо її уповноважена особа, яка вчинила будь-яке кримінальне правопорушення, зазначене у статті 96-3 цього Кодексу, переховується від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та її місцезнаходження невідоме. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня встановлення місцезнаходження цієї уповноваженої особи.
 
3) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
 
4) п’ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
 
Юридична особа звільняється від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру з підстав, передбачених частиною другою статті 96'''<sup>-3</sup>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], якщо з дня вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], і до дня набрання законної сили рішенням суду щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру минули такі строки:
 
а) п’ять років - у разі вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки нетяжкого злочину;
 
б) десять років - у разі вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки тяжкого злочину;
 
в) п’ятнадцять років - у разі вчинення суспільно небезпечного діяння, що містить ознаки особливо тяжкого злочину.
 
Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру зупиняється, якщо її уповноважена особа, яка вчинила будь-яке кримінальне правопорушення, зазначене у статті 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], переховується від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та її місцезнаходження невідоме. У таких випадках перебіг давності відновлюється з дня встановлення місцезнаходження цієї уповноваженої особи.


Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру '''переривається''', якщо до закінчення передбачених у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 статті 96<sup>5</sup> Кримінального кодексу України] строків її уповноважена особа повторно вчинила будь-який злочин, зазначений у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 статті 96<sup>3</sup> Кримінального кодексу України].  
Перебіг давності застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру переривається, якщо до закінчення передбачених у частинах першій та другій цієї статті строків її уповноважена особа повторно вчинила будь-яке кримінальне правопорушення, зазначене у статті 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].


Обчислення давності в цьому разі '''починається''' з дня вчинення уповноваженою особою юридичної особи будь-якого злочину, зазначеного у [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 статті 96<sup>3</sup> Кримінального кодексу України]. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення уповноваженою особою юридичної особи будь-якого кримінального правопорушення, зазначеного у статті 96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожне кримінальне правопорушення.
[[Категорія: Кримінальне право]]
[[Категорія: Кримінальне право]]
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Заходи_кримінально-правового_характеру_щодо_юридичних_осіб