Заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Відповідно до змін у законодавстві
Рядок 4: Рядок 4:


== Умови застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
== Умови застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
Заходи кримінального характеру застосовуються до юридичних осіб у випадках вчинення її уповноваженою особою або за дорученням чи наказом, за змовою та в співучасті, або іншим шляхом від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із злочинів передбачених [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 ч. 1 ст. 96<sup>3</sup> Кримінального кодексу України] (далі – КК України).  
При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру судом враховуються ступінь тяжкості вчиненого її уповноваженою особою кримінального правопорушення, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру, розмір завданої шкоди, характер та розмір неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, вжиті юридичною особою заходи для запобігання кримінального правопорушення.  


При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру судом враховуються ступінь тяжкості вчиненого її уповноваженою особою кримінального правопорушення, ступінь здійснення кримінально протиправного наміру, розмір завданої шкоди, характер та розмір неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, вжиті юридичною особою заходи для запобігання кримінального правопорушення (стаття 96-10 КК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text України]).  
При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру у випадках, передбачених частиною другою статті 96'''<sup>-3</sup>''' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кримінального кодексу України]  (далі - КК України), судом враховуються характер суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], діяльність (бездіяльність) юридичної особи, безпосередньо пов’язана із зазначеним суспільно небезпечним діянням, наслідки (потенційні наслідки) вчинення зазначеного суспільно небезпечного діяння, майновий стан юридичної особи, а також вжиті юридичною особою заходи, спрямовані на запобігання правопорушенням, сприяння досудовому розслідуванню та судовому розгляду.


Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є:
При вирішенні питання про застосування до юридичної особи додаткових (нефінансових) заходів кримінально-правового характеру суд також враховує доцільність, необхідність тимчасового обмеження діяльності юридичної особи та/або тимчасового обмеження юридичної особи в отриманні прав та/або переваг, досягнення мети запобігання у подальшому порушення юридичною особою вимог щодо належного здійснення господарської та іншої діяльності (ст.96-10 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).


1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексу];
Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є (ч.1 ст.96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]):


2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексу];
1) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368-3, частинах першій і другій статті 368-4, статтях 369 і 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];


3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n3862 111-1, 258-258-6 цього Кодексу];  
2) незабезпечення виконання покладених на її уповноважену особу законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених у статтях 209 і 306, частинах першій і другій статті 368'''<sup>-3</sup>''', частинах першій і другій статті 368'''<sup>-4</sup>''', статтях 369 і 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];


4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 114-2, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 260, 262, 436, 437, 438, 442, 444, 447 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексу];
3) вчинення її уповноваженою особою від імені юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 111-1, 258-258-6 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];


5) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексу];
4) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 114-2, 146, 147, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 260, 262, 436, 437-439, 442, 442-1, 444, 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];


6) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 301-1-303 цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text Кодексу].
5) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 255, 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];


'''Під уповноваженими особами юридичної особи''' слід  розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи.  
6) вчинення її уповноваженою особою від імені та в інтересах юридичної особи стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 152-156-1, 301-1-303 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].


Злочини, передбачені [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n555 ч. 1 ст. 96<sup>3</sup> КК України], визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
Підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру незалежно від притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи є встановлені фактичні обставини, що свідчать про (ч.2 ст.96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]):


Водночас, відповідно до статті 39 КК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 України] не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.
1) вчинення її уповноваженою особою, її засновником (учасником), кінцевим бенефіціарним власником або членом наглядової ради від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
 
2) незабезпечення здійснення покладених на уповноважену особу юридичної особи законом чи установчими документами юридичної особи обов’язків щодо вжиття заходів із запобігання корупції, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
 
3) незабезпечення виконання покладених на уповноважену особу юридичної особи законом або установчими документами юридичної особи обов’язків щодо здійснення нагляду та/або контролю за діями осіб, які діють від імені юридичної особи або за дорученням її уповноважених осіб, є членами її колегіальних органів або найманими працівниками, що призвело до вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України];
 
4) вчинення від імені та/або в інтересах юридичної особи суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 стосовно службових осіб, передбачених частиною четвертою статті 18 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], з відома її уповноважених осіб, засновника (учасника), кінцевого бенефіціарного власника, члена наглядової ради.
 
Застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру з підстав, передбачених частиною другою ст.96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], не потребує встановлення фізичної особи, дії або бездіяльність якої підпадають під ознаки діяння, передбаченого статтями 209, 369, 369-2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України].
 
'''Під уповноваженими особами юридичної особи слід розуміти будь-яких фізичних осіб, які відповідно до закону, установчих документів юридичної особи, договору, інструкцій або інших усних чи письмових дозволів мають право діяти від імені юридичної особи або представляти її інтереси''' (ст.96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України])'''.'''
 
Кримінальні правопорушення, передбачені статтями 109, 110, 113, 114-2, 146, 147, 152-156-1, частинами другою - четвертою статті 159-1, статтями 160, 209, 255, 260, 262, 301-1-303, 306, 343, 345, 347, 348, 349, частинами першою і другою статті 368-3, частинами першою і другою статті 368-4, статтями 369, 369-2, 376-379, 386, 436, 437-439, 442, 442-1, 444, 447 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], визнаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони призвели до отримання нею неправомірної вигоди або створили умови для отримання такої вигоди, або були спрямовані на ухилення від передбаченої законом відповідальності, або якщо неправомірна вигода була запропонована, обіцяна чи надана за вчинення чи невчинення будь-якої дії або за бездіяльність чи вплив на прийняття рішення в інтересах юридичної особи (ст.96-3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]).
 
Водночас, відповідно до статті 39 КК [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n690 України] не є кримінальним правопорушенням заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам у стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, що безпосередньо загрожує особі чи охоронюваним законом правам цієї людини або інших осіб, а також суспільним інтересам чи інтересам держави, якщо цю небезпеку в даній обстановці не можна було усунути іншими засобами і якщо при цьому не було допущено перевищення меж крайньої необхідності. Перевищенням меж крайньої необхідності є умисне заподіяння шкоди правоохоронюваним інтересам, якщо така шкода є більш значною, ніж відвернена шкода. Особа не підлягає кримінальній відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності, якщо внаслідок сильного душевного хвилювання, викликаного небезпекою, що загрожувала, вона не могла оцінити відповідність заподіяної шкоди цій небезпеці.


У кримінальному провадженні, яке здійснюється відносно юридичної особи, відповідно до частини 1 статті 64<sup>1</sup> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4786 Кримінального процесуального кодексу України] [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження|представництво юридичної особи]] [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження|можуть]] '''здійснювати''':
У кримінальному провадженні, яке здійснюється відносно юридичної особи, відповідно до частини 1 статті 64<sup>1</sup> [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n4786 Кримінального процесуального кодексу України] [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження|представництво юридичної особи]] [[Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження|можуть]] '''здійснювати''':
Рядок 39: Рядок 53:


3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.
3) довіреністю, якщо представником є працівник юридичної особи.


== Суб’єкти, до яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
== Суб’єкти, до яких можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру щодо юридичних осіб ==
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Заходи_кримінально-правового_характеру_щодо_юридичних_осіб