Залишення особи в небезпеці: відмінності між версіями

* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2402-14 Закон України «Про охорону дитинства»]  

*[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1306-2001-%D0%BF#Text Постанова Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 "Про Правила дорожнього руху"]  

''Мотиви вчинення такого злочину можуть бути різними:'' бажання не підпадати під притягнення кримінальної відповідальності, небажання обтяжувати себе, ускладнювати собі життя, недбале та байдуже відношення до  проблем інших осіб, відсутність бажання надати допомогу через нестачу вільного часу, неприязнь до потерпілого, слабкість, ревнощі, помста тощо.

=== Об'єктивна сторона ===

Залишення без допомоги передбачає невжиття особою заходів, необхідних для відвернення небезпеки для життя потерпілого.  

Об'єктом злочину є життя і здоров'я особи.

=== Потерпіла особа ===

*перебуває в небезпечному для життя стані;  

*позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану.

Іншим безпорадним станом можуть бути визнані втрата особою свідомості, перебування її у стані наркотичного, токсичного чи тяжкого алкогольного сп'яніння, у стані паніки, викликаної, скажімо, пожежею, повінню, зсувом, іншою стихією, або у стані, коли людина фізично не в змозі виправити ситуацію, в якій вона опинилась (наприклад, беззбройна людина, яка знаходиться під охороною, опинилась наодинці з озброєним нападником).

'''''Суб'єкт злочину''''' спеціальний, ним можуть бути лише дві категорії осіб, а саме ті, які:  

# первісно зобов'язані були піклуватися про потерпілого і мали можливість надати йому допомогу;   

*службовими особами, якщо відповідний правовий обов'язок лежить на них ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 364 або 426 КК України)].

Основні відмінності залишення в небезпеці ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 135 КК України]) від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 стаття 136 КК Україи]): за ознаками об'єктивної сторони складу злочину, за конструкцією основного складу злочину, за формою вини і саме головне - за суб'єктом. Обов'язок подавати невідкладну допомогу особам, які перебувають у загрозливому для їх життя і здоров'я стані, закон загалом покладає на всіх громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства. Тож за [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статтею 136 КК України] несуть відповідальність будь-які фізичні, осудні особи з 16-річного віку, крім: 1) медичних працівників; 2) службових осіб, на яких законом чи іншим нормативним актом покладено обов'язок надавати допомогу особам, що перебувають у небезпечному для життя стані; 3) інших осіб, які зобов'язані за законом чи іншим нормативним актом, а також цивільно-правовим договором надавати допомогу вказаним особам.

'''З суб'єктивної сторони''' злочин характеризується прямим умислом: винний усвідомлює суспільне небезпечний характер своєї бездіяльності, а саме те, що він залишає без допомоги особу, яка перебуває у небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження, те, що він зобов'язаний піклуватися про особу і має реальну можливість надати їй допомогу, або що він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан і бажає чинити саме так.

Залишення неповнолітнього без допомоги особою, на яку покладені професійні чи службові обов'язки щодо охорони життя та здоров'я неповнолітніх, внаслідок недбалого або несумлінного ставлення до цих обов'язків, якщо це спричинило шкоду здоров'ю потерпілого, тягне відповідальність за [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2341-14 статті 137 КК України].

* Завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, -

карається <u>обмеженням волі</u> на строк до двох років або <u>позбавленням волі</u> на той самий строк.

* Діяння, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, -

караються <u>позбавленням волі</u> на строк від трьох до восьми років.

* №128/5462/14-к (Для кваліфікації дій винного не має значення і те, що хтось надав або намагався надати допомогу, а також тяжкість отриманих тілесних ушкоджень. Зважаючи на викладене і встановлені судом першої інстанції фактичні обставини, Верховний Суд визнав доведеним факт, що водій відразу після наїзду на пішохода, не зупиняючи автомобіль, не надавши йому допомоги, самовільно залишив місце події, залишивши потерпілого в небезпеці. При цьому ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень згідно із статтею 135 КК до уваги не береться).

*№566/606/15-к (ВС тяжкими наслідками є обставини безпосередньо пов’язані із самим злочином, але такі які виходять за межі його складу. Єдиною обставиною в даній справі, яка обтяжує покарання злочинця є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.Судом призначене найменше покарання передбачене частиною 2, ст. 286 КК Україні, то не зрозуміло як це враховано).