Необхідна оборона. Особливості кримінально-правового регулювання: відмінності між версіями

Немає опису редагування
Kuksa.Olha (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
 
Рядок 8: Рядок 8:
== Право на необхідну оборону ==
== Право на необхідну оборону ==


Кожна людина має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 стаття 27 Конституції України]), а [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 41] – гарантує непорушність права власності.
Кожна людина має право захищати своє життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#n4247 стаття 27 Конституції України]), а [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text стаття 41] – гарантує непорушність права власності.


'''Необхідна оборона''' - дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n158 статті 36 Кримінального кодексу України]) (далі - КК України).  
'''Необхідна оборона''' - дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони (частина перша [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n158 статті 36 Кримінального кодексу України]) (далі - КК України).  


Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно-небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n158 частина друга статті 36 КК України]).  
Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно-небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n158 частина друга статті 36 КК України]).  
Рядок 22: Рядок 22:
Воно може полягати не лише у нападі, але й у діях, що не мають характеру нападу у (наприклад, замах на крадіжку). Умовою необхідної оборони є наявність суспільно небезпечного посягання, яке означає, що воно повинно бути наявним, дійсним, реальним, а не в уяві особи, тобто таким, що фактично розпочалось і ще не закінчилось. Як правило, виявляється воно в активних умисних діях особи, що здійснює посягання: застосування насильства, намагання протиправно заволодіти майном, заподіяти шкоду, перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, організацій тощо.  
Воно може полягати не лише у нападі, але й у діях, що не мають характеру нападу у (наприклад, замах на крадіжку). Умовою необхідної оборони є наявність суспільно небезпечного посягання, яке означає, що воно повинно бути наявним, дійсним, реальним, а не в уяві особи, тобто таким, що фактично розпочалось і ще не закінчилось. Як правило, виявляється воно в активних умисних діях особи, що здійснює посягання: застосування насильства, намагання протиправно заволодіти майном, заподіяти шкоду, перешкодити нормальній роботі підприємств, установ, організацій тощо.  


Як зазначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0001700-02 абзаці другому пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 1 "Про судову практику у справах про необхідну оборону"] (далі - постанова ВСУ) стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання.  
Як зазначено в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0001700-02#Text:~:text=%D0%A1%D0%BB%D1%96%D0%B4%20%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D0%BD%D0%B0,%D0%BF%D1%80%D0%BE%20%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%BD%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F. абзаці другому пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 1 "Про судову практику у справах про необхідну оборону"] (далі - постанова ВСУ) стан необхідної оборони виникає не лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника, зокрема, спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій, що дають особі, яка захищається підстави сприймати загрозу як реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди свідчить про закінчення посягання.  
[[Файл:Необхідна оборона у схемі.jpg|міні|Необхідна оборона у схемі]]
[[Файл:Необхідна оборона у схемі.jpg|міні|Необхідна оборона у схемі]]
'''Ознаки необхідної оборони:'''  
'''Ознаки необхідної оборони:'''  
Рядок 31: Рядок 31:
* <u>своєчасність оборони</u> - дії особи, що захищається, визнаються правомірними лише у разі, якщо вони були вчинені протягом усього часу здійснення посягання. Якщо посягання вже закінчено і це усвідомлюється потерпілим, стан необхідної оборони виключається, але виникає право на затримання правопорушника. Разом з тим, якщо захист здійснено безпосередньо хоча б і за закінченим посяганням, але для особи, яка обороняється момент закінчення посягання не був ясним, стан необхідної оборони не втрачається;  
* <u>своєчасність оборони</u> - дії особи, що захищається, визнаються правомірними лише у разі, якщо вони були вчинені протягом усього часу здійснення посягання. Якщо посягання вже закінчено і це усвідомлюється потерпілим, стан необхідної оборони виключається, але виникає право на затримання правопорушника. Разом з тим, якщо захист здійснено безпосередньо хоча б і за закінченим посяганням, але для особи, яка обороняється момент закінчення посягання не був ясним, стан необхідної оборони не втрачається;  
* <u>cпіврозмірність оборони</u> - заподіяна тому, хто посягає, шкода повинна бути необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, а заподіяна тому, хто посягає, тяжка шкода (смерть або тяжкі тілесні ушкодження) має відповідати двом обставинам, взятим у єдності:   
* <u>cпіврозмірність оборони</u> - заподіяна тому, хто посягає, шкода повинна бути необхідною і достатньою в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, а заподіяна тому, хто посягає, тяжка шкода (смерть або тяжкі тілесні ушкодження) має відповідати двом обставинам, взятим у єдності:   
 
** небезпечності посягання: визначається цінністю блага, яке охороняється законом і на яке спрямоване посягання (життя, здоров’я, власність, тілесна недоторканність, громадський порядок і тощо), та реальною загрозою заподіяння шкоди цьому благу з боку того, хто посягає;
небезпечності посягання: визначається цінністю блага, яке охороняється законом і на яке спрямоване посягання (життя, здоров’я, власність, тілесна недоторканність, громадський порядок і тощо), та реальною загрозою заподіяння шкоди цьому благу з боку того, хто посягає;  
** обстановці захисту: визначається реальними можливостями і засобами того, хто захищається, для відвернення чи припинення посягання. Характер такої обстановки залежить від реального співвідношення сил, можливостей і засобів особи, яка захищається, і особи, яка посягає.
 
обстановці захисту: визначається реальними можливостями і засобами того, хто захищається, для відвернення чи припинення посягання. Характер такої обстановки залежить від реального співвідношення сил, можливостей і засобів особи, яка захищається, і особи, яка посягає.  


== Перевищення меж необхідної оборони ==
== Перевищення меж необхідної оборони ==
Рядок 43: Рядок 41:
Особа, яка захищається, повинна усвідомлювати про явну невідповідність тяжкої шкоди, яку вона завдає, характеру і ступеню посягання та обстановці захисту. Вирішальним тут є суб’єктивне ставлення особи до заподіяної шкоди, тобто вона має місце при наявності прямого умислу.  
Особа, яка захищається, повинна усвідомлювати про явну невідповідність тяжкої шкоди, яку вона завдає, характеру і ступеню посягання та обстановці захисту. Вирішальним тут є суб’єктивне ставлення особи до заподіяної шкоди, тобто вона має місце при наявності прямого умислу.  


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0001700-02 пункту 5 постанови ВСУ] для того, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, повинні враховуватись не лише відповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров’я) та інші обставини, (наприклад, наявність зброї, інших предметів, загрозливі висловлювання, рухи, поведінка, тощо).  
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0001700-02#Text:~:text=5.%20%D0%A9%D0%BE%D0%B1%20%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B8,%D1%81%D0%B0%D0%BC%D0%B5%20%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%BE%20%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F%D0%B3%D0%B0%D1%94. пункту 5 постанови ВСУ] для того, щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення меж необхідної оборони, повинні враховуватись не лише відповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні дані (вік, стать, стан здоров’я) та інші обставини, (наприклад, наявність зброї, інших предметів, загрозливі висловлювання, рухи, поведінка, тощо).  


Питання про співвідношення суспільно небезпечного посягання і захисних дій вирішується у кожному конкретному випадку. Закон не вимагає, щоб знаряддя чи засоби, які використовуються для захисту були адекватними тим, які застосовує особа, що здійснює посягання, наприклад, вогнепальна зброя проти металевого прута, чи коли той, хто посягає, взагалі не використовує ніяких знарядь, предметів, але за своїм фізичними параметрами переважає особу, яка захищається, володіє прийомами боротьби тощо. За певних обставин неозброєна особа може становити значну небезпеку для життя чи здоров’я.  
Питання про співвідношення суспільно небезпечного посягання і захисних дій вирішується у кожному конкретному випадку. Закон не вимагає, щоб знаряддя чи засоби, які використовуються для захисту були адекватними тим, які застосовує особа, що здійснює посягання, наприклад, вогнепальна зброя проти металевого прута, чи коли той, хто посягає, взагалі не використовує ніяких знарядь, предметів, але за своїм фізичними параметрами переважає особу, яка захищається, володіє прийомами боротьби тощо. За певних обставин неозброєна особа може становити значну небезпеку для життя чи здоров’я.  
Рядок 58: Рядок 56:


Дії, вчинені у стані необхідної оборони, якщо при цьому не було перевищено й межі, вважаються правомірними і не можуть бути підставою для притягнення особи не тільки до кримінальної, а й до цивільно-правової чи будь-якої іншої юридичної відповідальності.  
Дії, вчинені у стані необхідної оборони, якщо при цьому не було перевищено й межі, вважаються правомірними і не можуть бути підставою для притягнення особи не тільки до кримінальної, а й до цивільно-правової чи будь-якої іншої юридичної відповідальності.  
Враховуючи особливості правовідносин, які склалися під час воєнного стану, варто нагадати про вимоги статті 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України]. Вказана стаття надає особам право на застосування самозахисту в разі, коли існує безпосередня загроза життю, здоров'ю, майну або іншим правовим інтересам особи.
Конкретні ситуації, коли можна спиратись на статтю 40 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України], можуть бути наступними:
1. Напад та фізична або психологічна наруга з боку іншої особи, яка загрожує життю, здоров'ю або безпеці особи.
2. Напад або вторгнення на майно, що належить особі, та загроза його знищення або пошкодження.
3. Ситуації екстремального насилля, такі як воєнні дії, терористичні акти, грабіж або інші форми насильства, де особа може застосувати самозахист, щоб захистити своє життя та здоров'я.
4. Ситуації небезпеки для третіх осіб, які можуть бути захищені від небезпеки з боку особи, що застосовує самозахист.
Важливо розуміти, що самозахист має бути обмеженим і пропорційним загрозі, з якою стикається особа.
Особа, яка застосовує самозахист, повинна діяти обережно та в межах закону. Також варто зазначити, що самозахист не повинен переростати у самосуд, тобто у судове рішення про вину або покарання особи, яка спричинила загрозу.


== Застосування зброї або будь-яких інших предметів для захисту ==
== Застосування зброї або будь-яких інших предметів для захисту ==