Поновлення батьківських прав: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 81: Рядок 81:


== Судова практика ==
== Судова практика ==
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495427 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 02 червня 2021 року у справі № 199/6950/19] (факт неналежного піклування батька про дитину та його перебування на диспансерному обліку в лікаря-нарколога є підставою для відмови в поновленні його батьківських прав, оскільки поведінка, світогляд і звички батьків мають запевняти, що поновлення їхніх батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам дитини, а не навпаки. Відсутні підстави вважати, що психічний та емоційний стан позивача є стабільним та не схильним до впливу зовнішніх чинників. Оскільки на підставі статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, а найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування, отже, впевненості у можливостях забезпечити найкращі інтереси доньки станом на момент розгляду справи немає. При цьому колегія суддів погоджується, що надані докази зміни поведінки, світогляду, звичок не дають впевненості у його доводах та спростовуються його ж поведінкою, яка свідчить про нестійку психіку та схильність до вживання алкоголю та каннабіноїдів).
* [https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495427 Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 02 червня 2021 року у справі № 199/6950/19] (факт неналежного піклування батька про дитину та його перебування на диспансерному обліку в лікаря-нарколога є підставою для відмови в поновленні його батьківських прав, оскільки поведінка, світогляд і звички батьків мають запевняти, що поновлення їхніх батьківських прав відповідатиме найкращим інтересам дитини, а не навпаки. Відсутні підстави вважати, що психічний та емоційний стан позивача є стабільним та не схильним до впливу зовнішніх чинників. Оскільки на підставі статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини, а найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування, отже, впевненості у можливостях забезпечити найкращі інтереси доньки станом на момент розгляду справи немає. Надані докази зміни поведінки, світогляду, звичок не дають впевненості у доводах та спростовуються поведінкою, яка свідчить про нестійку психіку та схильність до вживання алкоголю та каннабіноїдів).
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Материнство/батьківство: права та обов'язки батьків і дітей]]
[[Категорія:Суди]]
[[Категорія:Суди]]