Договір на створення і передачу науково-технічної продукції: відмінності між версіями

← Попереднє редагування Наступне редагування →

ВізуальнийВікірозмітка

@@ Рядок 12: / Рядок 12: @@
 '''Виконавець''' – це визначена за результатами тендера або в інший спосіб юридична або фізична особа, що бере на себе зобов'язання щодо виконання робіт зі створення (передачі) науково-технічної  продукції (п.1 [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0100745-10#Text Порядку організації, фінансування, супроводу виконання робіт за договорами на створення та передачу науково-технічної продукції]).
-'''''Предметом договору''''' на передачу науково-технічної продукції '''''може бути модифікована науково-технічна продукція'''''.
 '''Наукова (науково-технічна) продукція''' – це науковий та (або) науково-технічний (прикладний) результат, призначений для реалізації (п. 14 ст. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”]).
@@ Рядок 24: / Рядок 22: @@
 Науково-технічною продукцією є завершені науково-дослідні, проектні, конструкторські, технологічні роботи і послуги, створення дослідних зразків або партій виробів, необхідних для проведення НДДКР згідно з вимогами, погодженими із замовниками, що виконуються чи надаються суб’єктами господарювання (науково-дослідними, конструкторськими, проектно-конструкторськими й технологічними установами, організаціями, а також науково-дослідними і конструкторськими підрозділами підприємств, установ і організацій тощо) (ч. 3 ст. 331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України]).
 == Укладання договору ==
@@ Рядок 37: / Рядок 36: @@
 Договори на створення і передачу науково-технічної продукції для державних потреб та за участі іноземних суб'єктів господарювання укладаються і виконуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до закону (ч.6 ст.331 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15#Text Господарського кодексу України]).
-Зазначений договір залежно від його суб’єктного складу і мети, яку він ставить, може мати як '''''підприємницький''''', так і '''''непідприємницький характер'''''. Підприємницьким він буде у випадку, якщо замовник за договором – суб’єкт підприємницької діяльності, метою якого є отримання прибутку. Якщо ж договір укладається державним замовником із метою досягнення певного соціального ефекту, тоді він є непідприємницьким.
+===== Правова природа договору на створення і передачу науково-технічної продукції.  =====
+Цей договір є:
+) консенсуальним, оскільки вважається укладеним з моменту досягнення сторонами в передбаченому законом порядку і формі згоди за всіма істотними умовами договору (саме з цього моменту в учасників договору виникають права та обов’язки);
+) двостороннім (може бути багатостороннім);
+) оплатним, тобто контрагенти отримують один від одного зустрічне задоволення (певну компенсацію, задля якої укладався договір).
+ Зазначений договір залежно від його суб’єктного складу і мети, яку він ставить, може мати як підприємницький, так і непідприємницький характер. ''Підприємницьким'' він буде у випадку, якщо замовник за договором – суб’єкт підприємницької діяльності, метою якого є отримання прибутку. Якщо ж договір укладається державним замовником із метою досягнення певного соціального ефекту, тоді він є ''непідприємницьким''.
-'''Також цей договір є:'''
+Характерною ознакою цього договору є творчий характер робіт, які виконуються за ним. Завдяки їхній неповторності, оригінальності, нестандартності стає можливим прорив у невідоме і досягнення певних результатів завдяки цьому. Причому такі результати повинні мати як суб’єктивну (бути новими для суб’єкта, що їх створює), так і об’єктивну (бути новими для суспільства) новизну.
-# ''консенсуальним'', оскільки вважається укладеним з моменту досягнення сторонами в передбаченому законом порядку і формі згоди за всіма істотними умовами договору (саме з цього моменту в учасників договору виникають права та обов’язки);
+Договір на створення і передачу науково-технічної продукції має алеаторний (ризиковий) характер. Як відомо, в таких договорах на перший план висувається відомий елемент ризику, який приймає на себе кожна зі сторін, оскільки цілком імовірно, що той чи інший контрагент фактично отримає зустрічне задоволення меншого обсягу, ніж ним самим було надане
-# ''двостороннім'' (може бути багатостороннім);
-# ''оплатним'', тобто контрагенти отримують один від одного зустрічне задоволення (певну компенсацію, задля якої укладався договір).
+. До ризикових той чи інший договір відносять за наявності якогось фактору невизначеності. В досліджуваному договорі таким фактором, по-перше, є неможливість чітко визначити конкретні параметри майбутнього результату у зв’язку з його творчим характером. Тому при укладенні договору сторони погоджують, як правило, лише загальні вимоги стосовно очікуваного результату, який може бути абсолютно протилежним очікуваному. Безумовно, ризик може бути мінімізований, адже замовник є зацікавленим у рентабельності своєї діяльності та, відповідно, чутливим до сучасних науково-технічних тенденцій і нововведень. Він постійно оцінює ситуацію на ринку, аналізує наявну інформацію про ту чи іншу продукцію, проводить пошук оптимальних для себе проектів, тому до моменту укладення договору вже має достатні знання та уявлення про той результат, який хоче отримати. Проте повністю виключити ризик, навіть за умови надання всієї наявної у нього інформації про бажаний результат, неможливо.
+По-друге, досягнення очікуваного результату ще не дає гарантії того, що він надалі буде включений до процесу освоєння та впровадження, тобто ризик за цим договором більшою мірою припадає не на початкову стадію створення науково-технічної продукції (етап науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт), а на стадію впровадження.
+'''''Предметом договору''''' на передачу науково-технічної продукції '''''може бути модифікована науково-технічна продукція'''''.
 '''''Мета договору''''' на створення і передачу науково-технічної продукції ''полягає в отриманні нових наукових (науково-технічних) результатів'', та передбачає як кінцеву мету створення продукції та її передання виконавцем замовнику.