Дезертирство. Самовільне залишення військової частини або місця служби: відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
| Рядок 70: | Рядок 70: | ||
=== Самовільне залишення військової частини або місця служби як кримінальне правопорушення === | === Самовільне залишення військової частини або місця служби як кримінальне правопорушення === | ||
Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 407 Кримінального кодексу України] злочином визнається: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю '''понад''' три доби, але не більше місяця, а також вчинене в умовах '''особливого періоду, [[Правовий режим воєнного стану|воєнного стану]] чи бойовій обстановці'''.<br /> | Відповідно до вимог [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text статті 407 Кримінального кодексу України] злочином визнається: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез’явлення його вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез’явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю '''понад''' три доби, але не більше місяця, а також вчинене в умовах '''особливого періоду, [[Правовий режим воєнного стану|воєнного стану]] чи бойовій обстановці'''. Обов`язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України, є мета, яка полягає у тому, що військовослужбовець має намір ухилятися від військової служби тимчасово ([https://reyestr.court.gov.ua/Review/107834089 постанова ККС ВС від 01 грудня 2022 року справа № 297/2178/21]).<br />Під '''бойовою обстановкою''' слід розуміти обстановку наступального, оборонного чи іншого загальновійськового, танкового, протиповітряного, повітряного, морського тощо бою, тобто безпосереднього застосування військової зброї і техніки стосовно військового супротивника або військовим супротивником. Обстановка бою, в якому бере участь військове з’єднання, частина (корабель) або підрозділ, розпочинається і закінчується з наказу про вступ у бій (припинення бою) або з фактичного початку (завершення) бою (ст.402 КК України).<br /> | ||
''' | |||
'''Об’єктивна сторона '''полягає у діях або бездіяльності і може мати такі прояви: | '''Об’єктивна сторона '''полягає у діях або бездіяльності і може мати такі прояви: | ||
# самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби тривалістю <u>понад три доби, але не більше місяця</u>; | # самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби тривалістю <u>понад три доби, але не більше місяця</u>; | ||
| Рядок 83: | Рядок 82: | ||
За самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу понад три доби, але не більше місяця винному загрожує покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> | За самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на службу понад три доби, але не більше місяця винному загрожує покарання у вигляді тримання у дисциплінарному батальйоні на строк до двох років або позбавленням волі на строк до трьох років.<br /> | ||
Якщо військовослужбовець (крім строкової служби) самовільно залишив військову частину або місце служби, а також не з'явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, повторно протягом року покарання призначається у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 - 68000 грн) або службового обмеження на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.<br /> | Якщо військовослужбовець (крім строкової служби) самовільно залишив військову частину або місце служби, а також не з'явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад десять діб, але не більше місяця, або хоч і менше десяти діб, але більше трьох діб, повторно протягом року покарання призначається у вигляді штрафу від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 - 68000 грн) або службового обмеження на строк до двох років, або позбавлення волі на строк до трьох років.<br /> | ||
Якщо будь-який військовослужбовець самовільно залишив військову частину або місце | Якщо будь-який військовослужбовець самовільно залишив військову частину або місце служби, а також не з'явився вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць- його може бути покарано позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.<br /> | ||
За самовільне залишення будь-яким військовослужбовцем військової частини або місця служби, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах особливого періоду передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.<br /> | За самовільне залишення будь-яким військовослужбовцем військової частини або місця служби, а також нез'явлення його вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинені в умовах особливого періоду передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.<br /> | ||
Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.<br /> | Самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез’явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, вчинені в бойовій обстановці, а так само ті самі дії тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану, - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.<br /> | ||
