Строки позовної давності у кредитних зобов’язаннях (стягнення заборгованості): відмінності між версіями
Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 122: | Рядок 122: | ||
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Ст. 259 Цивільного кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text Ст. 259 Цивільного кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. | ||
''''' | Згідно із ч.1-2 ст. 207 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України] правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). | ||
'''''Тобто договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій форм'''''і. | |||
Що ж стосується зменшення тривалості позовної давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2. ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. | Що ж стосується зменшення тривалості позовної давності, [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ч.2. ст. 259 Цивільного Кодексу України] передбачено, що позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін. | ||
З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством. | З аналізу вище наведених норм витікає висновок, що сторони в договорі можуть передбачити більш тривалий строк позовної давності ніж це встановлено законодавством. | ||
== Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті == | == Обчислення строку позовної давності при картковому кредиті == | ||
Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. | Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/37908426 постановах від 19.03.2014 у справі №6-14цс14] та від 30.09.2015 у справі №6-154цс15, які були підтримані Великою палатою ВС у [https://reyestr.court.gov.ua/Review/74838904 постанові від 28.03.2018 по справі №444/9519/12], – якщо кредитний договір встановлює окремі зобов'язання, які деталізують обов’язок позичальника повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов’язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право кредитодавця вважається порушеним з моменту порушення позичальником терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування, згідно з ч.5 ст. 261 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text ЦК України], починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) позичальником обов’язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. | ||
