Договір на користь третьої особи: відмінності між версіями

Зазвичай договори укладаються з метою, корисною для сторін. Втім ринкові відносини дедалі частіше зумовлюють виникнення договірних зв’язків, у яких виконання здійснюється на користь іншій особі, яка наділена самостійним правом вимоги, що отримало назву ''договорів на користь третьої особи''. Така юридична модель договору є досить поширеною та популярною серед суб’єктів підприємницької діяльності. Суть її полягає у тому, що боржник вчиняє певні дії (сплачує гроші, передає майно, виконує роботи, надає послуги тощо) як повністю, так і в певній частці на користь особи, яка не бере участі в укладанні цього договору, але при визначенні поняття договору на користь третьої особи (ч. 1 ст. 636 ЦК України) законодавець, насамперед, акцентував увагу на поведінці зобов’язаної сторони договору, оскільки лише ч. 2 цієї правової норми, диспозитивний характер якої можна тлумачити не-  однозначно, вказує на виникнення права вимоги у третьої особи, на користь якої укладено договір. Однак в юридичній літературі, крім досліджуваного договору, виділяють також договори про виконання третім особам, який називається «договір з виконанням третій особі",  суть його  полягає у тому, що в укладенні договору також беруть участь дві сторони з тим, що боржник виконує договір третій особі, але ця особа не має права вимагати виконання  зобовязання від боржника, яку у договорі на користь тертьої особи. Тобто із зазначеного випливає що якщо третій особі на підставі договору не буде надано право вимагати виконання договору на свою користь, що є основною ознакою, яка виділяє договори на користь третіх осіб із-поміж інших правових конятрукцій, то в такому разі договір не буде вважатися договором на користь третьої особи. У такому випадку відсутність права вимоги у третьої особи свідчить про укладення договору про виконання третій особі.-  це і є основний нюанс даного виду договору.