Бездоглядна домашня тварина: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 36: Рядок 36:


== Відшкодування витрат на утримання бездоглядної домашньої тварини ==
== Відшкодування витрат на утримання бездоглядної домашньої тварини ==
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Стаття 342 Цивільного кодексу України] визначає юридичний механізм відшкодування витрат на утримання бездоглядної домашньої тварини та виплата винагороди.
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1839:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20342.%20%D0%92%D1%96%D0%B4%D1%88%D0%BA%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B2%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B0%D1%82%20%D0%BD%D0%B0%20%D1%83%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B1%D0%B5%D0%B7%D0%B4%D0%BE%D0%B3%D0%BB%D1%8F%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97%20%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D1%97%20%D1%82%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8 Стаття 342 Цивільного кодексу України] визначає юридичний механізм відшкодування витрат на утримання бездоглядної домашньої тварини та виплата винагороди.


У разі повернення бездоглядної домашньої тварини власникові особа, яка затримала тварину, та особа, якій вона була передана на утримання та в користування, мають право на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням тварини, з вирахуванням вигод, здобутих від користування нею. Повернення бездоглядної домашньої тварини власникові може супроводжуватися певними розрахунками між ним та особою, яка затримала тварину, а також особою, якій вона була передана на утримання і в користування.
У разі повернення бездоглядної домашньої тварини власникові особа, яка затримала тварину, та особа, якій вона була передана на утримання та в користування, мають право на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням тварини (це можуть бути кошти, що витрачені на годівлю, вакцинацію, ветеринарні послуги тощо), з вирахуванням вигод, здобутих від користування нею ()(наприклад, підлягатиме вирахуванню сума коштів, отримана від продажу молока, яке приносила велика рогата худоба).
Стаття визначає, що право на відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням тварини (це можуть бути кошти, що витрачені на годівлю), має як особа, яка затримала тварину, так і особа, якій тварина була передана на утримання та в користування. Витрати підлягають відшкодуванню не в повному обсязі, а з вирахуванням вигод, здобутих від користування бездоглядною домашньою твариною (наприклад, підлягатиме вирахуванню сума коштів, отримана від продажу молока, яке приносила велика рогата худоба).
 
Окрім цього, особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, '''має право на винагороду  в розмірі до двадцяти відсотків вартості речі''' відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1839:~:text=2.%20%D0%9E%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B0%2C%20%D1%8F%D0%BA%D0%B0%20%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D1%88%D0%BB%D0%B0,%D0%B2%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%B0%20%D1%81%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%B8%20%D1%97%D1%97. статті 339 Цивільного кодексу України].
 
Якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки.
 
''Право на одержання винагороди не виникає, якщо особа, яка знайшла загублену річ, не заявила про знахідку або вчинила спробу приховати її.''
 
З урахуванням положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15/conv#n1839:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20189.%20%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%86%D1%96%D1%8F%2C%20%D0%BF%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%20%D1%82%D0%B0%20%D0%B4%D0%BE%D1%85%D0%BE%D0%B4%D0%B8 статті 189 Цивільного кодексу України] власнику має бути повернута не лише бездоглядна тварина, а й приплід, отриманий за час перебування тварини в особи, якій вона була передана на утримання і в користування, або в особи, яка затримала бездоглядну домашню тварину, оскільки за встановленим загальним правилом плоди належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.


Згідно статті 189 [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільного кодексу України] власнику має бути повернута не лише бездоглядна тварина, а й приплід, отриманий за час перебування тварини в особи, якій вона була передана на утримання і в користування, або в особи, яка затримала бездоглядну домашню тварину, оскільки за встановленим загальним правилом плоди належать власникові речі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа, яка затримала бездоглядну домашню тварину, має право на винагороду відповідно до статті 339 цього [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Кодексу].
Тобто, особа, яка знайшла бездоглядну домашню тварину, має право вимагати від особи, якій вона повернута, або особи, яка набула право власності на неї, відшкодування необхідних витрат, пов'язаних із знахідкою (зберігання, розшук власника, продаж речі тощо). Особа, яка знайшла загублену річ, має право вимагати від її власника (володільця) винагороду за знахідку в розмірі до двадцяти відсотків вартості речі. Якщо власник (володілець) публічно обіцяв винагороду за знахідку, винагорода виплачується на умовах публічної обіцянки.
== Додаткові заходи стосовно безпритульних тварин ==
== Додаткові заходи стосовно безпритульних тварин ==
Главою № 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a15#Text Європейськї конвенція про захист домашніх тварин від 13 листопада 1987 року] передбачені додаткові заходи щодо безпритульних тварин, які полягають у зменшенні їх кількості. Так, відповідно до статті 12 вище згаданого документу, коли сторона уважає, що кількість безпритульних тварин становить для неї проблему, вона вживає відповідних законодавчих та (або) адміністративних заходів, які необхідні для зменшення їхньої кількості у спосіб, який не викликає болю, страждань або пригнічення, яких можна уникнути.
Главою № 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a15#Text Європейськї конвенція про захист домашніх тварин від 13 листопада 1987 року] передбачені додаткові заходи щодо безпритульних тварин, які полягають у зменшенні їх кількості. Так, відповідно до статті 12 вище згаданого документу, коли сторона уважає, що кількість безпритульних тварин становить для неї проблему, вона вживає відповідних законодавчих та (або) адміністративних заходів, які необхідні для зменшення їхньої кількості у спосіб, який не викликає болю, страждань або пригнічення, яких можна уникнути.