Удаваний правочин: поняття та правові наслідки: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Немає опису редагування
Рядок 6: Рядок 6:


== Поняття удаваного правочину ==
== Поняття удаваного правочину ==
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ст.235) дає точне визначення: '''удаваний правочин''' – це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.Удаваний правочин складається без наміру створити правомірний юридичний результат. Волевиявлення в ньому направлено на досягнення певного правового ефекту, але в той же час сторони домовляються про інші правові наслідки, ніж ті, які, згідно з законом, є результатом даного волевиявлення. Тобто в удаваному правочині по суті міститься два правочини:
[http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України] (ст.235) дає точне визначення: '''удаваний правочин''' – це правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.


Тобто тут завжди '''має місце укладення двох правочинів''':  
Тобто тут завжди '''має місце укладення двох правочинів''':  
Рядок 29: Рядок 29:
== Практика розгляду судами удаваного правочину ==
== Практика розгляду судами удаваного правочину ==
Під час укладання цивільно – правових угод, особливо щодо розпорядженням нерухомим майном, задля мінімізації податків та обов’язкових платежів, дуже часто трапляються випадки коли сторони правочину, не розуміючи правових наслідків, приховують дійсний правочин укладаючи удаваний.
Під час укладання цивільно – правових угод, особливо щодо розпорядженням нерухомим майном, задля мінімізації податків та обов’язкових платежів, дуже часто трапляються випадки коли сторони правочину, не розуміючи правових наслідків, приховують дійсний правочин укладаючи удаваний.
'''Звертаючись до суду з вимогами про визнання правочину удаваним, позивач має довести:'''
* Юридичний факт укладення правочину, який, на думку позивача, є удаваним.
* Спрямованість реального волевиявлення сторін при укладенні удаваного правочину на встановлення інших цивільних правовідносин, які були реальною метою сторін, яку вони мали намір приховати удаваним правочином.
* Виникнення між сторонами удаваного правочину інших прав та обов’язків, ніж ті, що встановлені таким правочином.
Головним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом є дійсна спрямованість волі сторін правочину, а також з’ясування питання про те, чи не є такий правочин таким, що спрямований на приховання іншого (реального) правочину, а якщо такий факт приховання буде встановлений, то встановити дійсний правочин, який сторони мали намір вчинити. За таких обставин, для визнання правочину удаваним, позивачу необхідно надати відповідні докази, а суду встановити, що обидві сторони договору діяли свідомо для досягнення певної особистої користі, а їх дії були направлені на досягнення інших правових наслідків і приховують іншу волю учасників. На це також вказує Верховний Суд в постанові від 18.11.2020 року у справі № 357/3132/15-ц.
До позовної заяви про визнання правочину удаваним необхідно обов’язково додати письмові докази, які можуть засвідчити факт перебування сторін удаваного правочину зовсім в інших правовідносинах, ніж ті, які нібито визначені в такому правочині. Такими доказами можуть виступати показання свідків, клопотання про виклик яких має бути подано одночасно з поданням позову або під час судового розгляду, а також електронне листування, в тому числі з використанням електронних месенджерів Viber, Telegram тощо, висновки експертів.


Так, 07.09.2016 '''Верховний суд України, розглядаючи  [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61718485 справу № 6-1026цс16]'''  про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів.
Так, 07.09.2016 '''Верховний суд України, розглядаючи  [http://reyestr.court.gov.ua/Review/61718485 справу № 6-1026цс16]'''  про визнання договору дарування удаваним, визнання квартири спільною сумісною власністю та поділ майна подружжя, провів правовий аналіз удаваного правочину щодо розпорядження нерухомим майном та зробив правовий висновок, який є обов’язковим для судів та всіх суб’єктів господарювання при вирішені такого роду спорів.
Рядок 44: Рядок 36:
У положеннях статті 202 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.
У положеннях статті 202 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. Дії як юридичні факти мають вольовий характер і можуть бути правомірними та неправомірними. Правочини належать до правомірних дій, спрямованих на досягнення правового результату.


Частиною 1 ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Частиною 1 ст. 638 [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.


Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 203 ЦК України], зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text статтею 203 ЦК України], зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Рядок 66: Рядок 58:
# Суд вирішує спір із застосуванням норм діючого законодавства, що регулюють саме дійсний, а не удаваний правочин;
# Суд вирішує спір із застосуванням норм діючого законодавства, що регулюють саме дійсний, а не удаваний правочин;
# Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його: нікчемним або недійсним.
# Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його: нікчемним або недійсним.
Таким чином удаваний правочин завжди нікчемний і сам по собі жодних юридичних наслідків не породжує. Сторони, здійснюючи удаваний правочин, маскують іншу юридичну дію, іншу мету, яку вони мали насправді на увазі (наприклад, правочин видачі довіреності на автомобіль з правом його продажу може приховувати правочин купівлі-продажу цього автомобіля).
Реальний (прихований) правочин може бути дійсним або недійсним. Якщо правочин, який сторони насправді вчинили, відповідає вимогам закону, відносини сторін регулюються правилами, що його стосуються. Якщо ж правочин, який сторони насправді вчинили, суперечить законодавству, суд виносить рішення про визнання недійсним цього правочину із застосуванням наслідків, передбачених для недійсності правочинів такого типу.


{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Удаваний_правочин:_поняття_та_правові_наслідки