Порядок визнання в Україні іноземних документів про освіту: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Рядок 92: Рядок 92:


== Процедура визнання Документа ==
== Процедура визнання Документа ==
Процедура визнання Документа з метою продовження навчання здійснюється компетентним органом - вищим навчальним закладом <u>протягом першого року навчання</u> власника Документа.
Процедура визнання Документа з метою навчання/здобуття освіти, здійснюється протягом першого року навчання Власника. У разі навчання Власника на підготовчому факультеті (відділенні або підрозділі) у закладі вищої освіти України, процедура визнання Документа здійснюється до зарахування Власника на навчання для здобуття відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.


'''Процедура визнання в Україні документів про освіту, виданих навчальними закладами інших держав, передбачає:'''
Заклад вищої освіти України забезпечує контроль за строками подання документів до компетентного органу з визнання та здійсненням процедури визнання.
* Перевірку автентичності поданих для визнання іноземних документів про освіту, тобто перевірку достовірності факту навчання та отримання освітнього документа.


Якщо Ви надаєте легалізовані документи зі штампом «Апостиль» чи консульською легалізацією, то цього достатньо, аби підтвердити автентичність документів. Отже, вони не потребуватимуть перевірки факту їх видачі, що значно прискорить процедуру визнання.
Строк зберігання поданих документів у  компетентного органу з визнання документів становить 8 років. Строк зберігання копій документів про результати процедури визнання - 75 років.


* Перевірку офіційного визнання закладу освіти, який видав освітній документ системою освіти країни, якій він належить. Цей етап включає перевірку наявності свідоцтва про державну акредитацію закладу освіти та ліцензії на момент видачі Вам освітнього документа.
1. Процедура визнання Документа, окрім випадків, зазначених у пунктах 2-3 цього розділу, складається з:


* Встановлення еквівалентності кваліфікації, зазначеної в іноземному документі про освіту, вимогам до освітнього або освітньо-кваліфікаційного рівнів системи освіти України (здійснюється із залученням експертних комісій за відповідними спеціальностями).
1) верифікації Документа та/або додатка до нього; а у разі необхідності - верифікації документів про попередню освіту;


'''Порівняльний аналіз навчальних програм''' - це співставлення навчальних програм за змістом і обсягом, яке проводиться закладом освіти України, акредитованим за такою ж спеціальністю, що зазначено в дипломі заявника. Якщо така спеціальність в Україні відсутня, то обирається найбільш близька з існуючих.
2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ (далі - перевірка статусу);


Для країн, з якими Україною укладено міжнародні угоди, що встановлюють еквівалентність документів про освіту та вчені звання, визначення освітньо-кваліфікаційного рівня здійснюється Міністерством освіти і науки України на підставі відповідних міжнародних угод. Такі міжнародні угоди спрощують процедуру визнання, але не відміняють її.
3) оцінки кваліфікації або періоду навчання, зазначеного в Документі, та встановлення їхньої відповідності освітньому або освітньо-професійному ступеню в Україні, академічних та/або професійних прав (далі - оцінка кваліфікації).


У випадку прийняття компетентним органом рішення про визнання Документа, видається '''Свідоцтво про визнання в Україні іноземного документа про освіту''', яке діє безстроково.
Для отримання відомостей про Документ та/або проходження Власником періоду навчання, перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ, проведення оцінки кваліфікації або періодів навчання, зазначених в Документі, компетентний орган з визнання має право звернутися до офіційних установ.


В Україні запроваджується '''єдина система обліку свідоцтв про визнання''', виданих усіма компетентними органами, які здійснюють цю процедуру – електронний журнал визнання в Україні іноземних освітніх документів.  
Компетентний орган з визнання має право перевірити походження Документа, документа про попередню освіту з тимчасово окупованих територій України та відомостей щодо проходження Власником періодів навчання в нелегітимних освітніх установах, освітніх провайдерах, розташованих на тимчасово окупованих територіях України. Перевірка включає запити до офіційних установ, додаткові опитування та тестування Власника Документа, аналіз додаткових документів, письмові заяви Власника Документа, у тому числі афідевіт.
Таким чином, Свідоцтва різних компетентних органів матимуть єдину нумерацію, відповідатимуть типовій формі та міститимуть уніфікований перелік інформації. Будь-яка зацікавлена установа або особа матимуть можливість перевірити наявність рішення (Cвідоцтва) про визнання.
 
2. Процедура визнання Документів, виданих освітніми установами, освітніми провайдерами, та/або за результатами навчання в цих установах, що входять до академічного рейтингу університетів світу - Academic Ranking of World Universities (ARWU) або відповідно до цього рейтингу за викладанням з окремих дисциплін (відповідно до року завершення навчання / присвоєння ступеня) складається з підпунктів 1, 3 пункту 1 цього розділу.
 
3. Процедура визнання Документа про періоди навчання складається з:
 
1) верифікації Документа;
 
2) перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ;
 
3) перевірки періоду навчання та рівня освіти, за яким відбувалось навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжено навчання / здобуття освіти в Україні.
 
4. Автоматичне визнання Документа може бути застосовано компетентним органом з визнання у разі, якщо задовольняються всі зазначені критерії:
 
1) країною походження Документа ратифіковано та імплементовано Конвенцію про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні (м. Лісабон, 1997 рік), ратифікованої Законом України від 03 грудня 1999 року № 1273-XIV «Про ратифікацію Конвенції про визнання кваліфікацій з вищої освіти в Європейському регіоні»;
 
2) національна рамка кваліфікацій країни походження Документа співставлена з Європейською рамкою кваліфікації для навчання впродовж життя та самосертифікована згідно з Рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;
 
3) систему вищої освіти країни походження Документа організовано відповідно до трирівневої структури і принципів Болонського процесу, вона включає, за наявності, короткий цикл у значенні Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти;
 
4) у країні походження Документа зовнішнє забезпечення якості вищої освіти здійснюється незалежними агенціями із забезпечення якості, що включені до Європейського реєстру забезпечення якості або здійснюють діяльність, спрямовану на забезпечення такого включення, та які функціонують відповідно до стандартів і рекомендацій щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти та Європейського підходу до забезпечення якості спільних освітніх програм;
 
5) Документ видано відповідно до трирівневої Болонської системи;
 
6) в країні походження Документа імплементовано додаток до диплома європейського зразка та додаток до Документа відповідає цій формі;
 
7) верифікацію Документа можна здійснити одним із способів, визначених підпунктами 1, 2 пункту 5 цього розділу;
 
8) перевірку статусу освітньої установи можна здійснити у спосіб, визначений підпунктом 1 пункту 6 цього розділу;
 
9) Компетентний орган з визнання для винесення рішення не потребує додаткової інформації від офіційних установ.
 
5. Для верифікації Документа можуть застосовуватися такі способи:
 
1) перевірка наявності апостиля або консульської легалізації, якщо такі штампи підтверджують підпис та якість, в якій виступала особа, яка підписала Документ, а також перевірка реквізитів апостиля у відповідному реєстрі, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;
 
2) перевірка у реєстрі документів про освіту, якщо такий реєстр запроваджено країною походження Документа або освітньою установою, що його видала,- за наявності доступу до такого реєстру;
 
3) отримання підтвердження про факт видачі та/або автентичність Документа від офіційних установ;
 
4) якщо країною походження Документа або освітньою установою, освітнім провайдером затверджені зразки (стандарти) оформлення документів про освіту, здійснюється аналіз на відповідність таким зразкам (стандартам) поданого Документа.
 
5) у разі необхідності компетентний орган з визнання може вжити заходи для додаткової перевірки Документа;
 
6) компетентний орган з визнання має право використовувати методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади України та/або іноземних країн, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.
 
Для верифікації Документа та/або перевірки проходження періоду навчання, або іншої необхідної інформації, компетентний орган з визнання має право звернутися до освітньої установи, освітнього провайдера та/або будь-якої іншої офіційної установи.
 
6. З метою встановлення права в освітньої установи та/або освітнього провайдера надавати певну кваліфікацію, компетентний орган з визнання здійснює перевірку статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за результатами якої виданий Документ.
 
Для перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми можуть застосовуватися такі способи:
 
1) перевірка в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;
 
2) перевірка в міжнародних офіційних джерелах: вебсайтах визнаних міжнародних організацій, вебсайтах мереж з визнання;
 
3) отримання інформації від офіційних установ щодо статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми.
 
Статус освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми перевіряється компетентним органом з визнання на дату присвоєння кваліфікації з урахуванням законодавства країни видачі Документа та країни здійснення навчання.
 
З метою перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, за якою виданий Документ, компетентний орган з визнання має право звернутися до освітньої установи, освітнього провайдера та іншої офіційної установи.
 
Під час перевірки статусу освітньої установи, освітнього провайдера та/або Програми, компетентний орган з визнання має право використовувати інформацію, методичні розробки та рішення центрів Європейської мережі інформаційних центрів у Європейському регіоні (ENIC), національних інформаційних центрів академічного визнання в Європейському Союзі (NARIC), органів державної влади, іноземних організацій з визнання кваліфікацій.
 
7. Для оцінки кваліфікації можуть застосовуватися такі способи:
 
1) співставлення систем освіти, міжнародних та/або національних рамок кваліфікацій з Національною рамкою кваліфікацій України:
 
для Документів, що задовольняють критеріям щодо автоматичного визнання, визначеним пунктом 4 цього розділу;
 
для Документів, виданих в іноземних країнах, що входять до Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);
 
для Документів, виданих в іноземних країнах, якщо країною затверджено національну рамку кваліфікацій.
 
2) для Документів, виданих у країнах, з якими Україною укладено міжнародні договори, що регулюють питання визнання документів про освіту та визначають безумовну відповідність освітніх кваліфікацій,- на підставі положень відповідного міжнародного договору з урахуванням мети визнання;
 
3) для Документів, які визнаються виключно з метою продовження навчання у закладах вищої освіти України та не підпадають під дію підпунктів 1 і 2 цього пункту,- на підставі визначення рівня освіти, за яким відбувалося навчання, та встановлення відповідного освітнього або освітньо-професійного ступеня, за яким може бути продовжене навчання в Україні, шляхом аналізу інформації в офіційних джерелах національного або регіонального рівня: реєстрах органів акредитації / забезпечення якості освіти, профільних органів управління, асоціацій агенцій з акредитацій / забезпечення якості освіти та інших офіційних установ, офіційних національних публікаціях про систему освіти;
 
4) для Документів, які не підпадають під дію підпунктів 1-3 цього пункту, або якщо міжнародний договір між Україною і країною походження Документа не визначає безумовну відповідність освітніх, освітньо-професійних ступенів, кваліфікацій, що присуджуються в країнах-учасницях договору,- встановлення відповідності кваліфікації, зазначеної в Документі, кваліфікації вищої освіти України здійснюється шляхом порівняльного аналізу Програми (плану), за якою (яким) видано такий Документ, зі змістом Програми (плану) в межах відповідної або наближеної галузі, спеціальності тощо, за якою (яким) видаються Документи відповідного рівня в Україні (далі - Порівняльний аналіз);
 
5) оцінка кваліфікації може здійснюватися компетентним органом з визнання на підставі іншого Порівняльного аналізу аналогічної Програми, що суттєво не відрізняється за періодом та результатом навчання.
 
Якщо Документ виданий у країні, з якою Україною укладений міжнародний договір, що регулює питання визнання документів про освіту, в процесі процедури визнання компетентний орган з визнання перевіряє чи підпадає Документ під дію відповідного міжнародного договору.
 
Наявність міжнародного договору між Україною та державою, освітньою установою та/або освітнім провайдером, якою видано Документ, не скасовує необхідності отримання офіційного рішення компетентного органу з визнання про результати процедури визнання.
 
У разі неможливості прийняття рішення про визнання, у зв’язку із встановленням суттєвої різниці між освітніми програмами, заклад вищої освіти може надати Власнику право на продовження навчання для здобуття відповідного ступеня вищої освіти з рівня, визначеного закладом вищої освіти України.
 
У разі, якщо Порівняльним аналізом визначено відмінності між освітніми програмами України та країни походження Документа, без усунення яких визнання кваліфікації Власника неможливе,- йому може бути запропоновано проходження додаткового навчання та/або тестування на компетентність тощо, або визнання із заниженням рівня вищої освіти.
 
Додаткове навчання, проходження тестів на компетентність, проходження практики, захист курсових, дипломних робіт або проєктів, співбесіди, підготовчі курси тощо для компенсації відмінностей між освітніми програмами з метою визнання кваліфікації в Україні здійснюється Власником у закладі вищої освіти, який провадить підготовку фахівців на відповідному рівні вищої освіти України за освітнім чи освітньо-професійним ступенем, у центрі фахової підготовки, підвищення кваліфікації тощо.
 
На час проходження Власником додаткового навчання, тестів на компетентність тощо для компенсації відмінностей процедура визнання призупиняється.
 
У разі ненадання компетентному органу з визнання результатів додаткового навчання, тестів на компетентність тощо протягом 1 року з дати направлення відповідного повідомлення або заяви про продовження цього строку, компетентним органом з визнання приймається рішення про відмову у визнанні поданого Документа відповідно до вимог підпункту 17 пункту 3 розділу VII цього Порядку.
 
'''Визнанню не підлягають:'''
 
* дипломи про наукові ступені, які не є документами державного (встановленого) зразка;
* диплом доктора наук без визнання диплома доктора філософії або прирівняного до нього, виданого громадянину України органами атестації іншої держави;
* документи, які засвідчують кваліфікацію, що за рівнем не відповідає кваліфікації доктора наук (доктора філософії), на яку претендує особа;
* документи, які видані за результатами неправомірно проведеного захисту дисертації іноземним вищим навчальним закладом;
* документи, що є неавтентичними;
* документи, які не можуть бути співвіднесені з третім освітньо-науковим або науковим рівнями вищої освіти відповідно до законодавства України.
 
У цьому разі матеріали повертаються заявнику без розгляду.
 
Процедура визнання в Україні здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів проводиться такими суб’єктами:
 
вищим навчальним закладом або науковою установою;
 
Міністерством освіти і науки України.
 
Вчений має право самостійно вибрати суб’єкта проведення процедури визнання здобутого ним в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня з урахуванням положень пункту 1 розділу ІІ та пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку.
 
Документи, стосовно визнання яких вчений подав заяву до суб’єкта визнання, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними угодами та конвенціями.
 
Документи (атестаційна справа), оформлені з порушенням вимог, передбачених пунктом 3 розділу ІІ та пунктами 4, 6 розділу ІІІ цього Порядку, повертаються заявнику суб’єктом визнання для доопрацювання.
 
У випадку встановлення на будь-якому етапі проходження документів (атестаційної справи) факту подання недостовірної інформації, зазначеної у поданих для визнання документах про здобуття в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів (крім орфографічних та технічних помилок), суб’єкт визнання приймає рішення про відмову у визнанні здобутого в іноземному вищому навчальному закладі наукового ступеня, а відомості про неавтентичний документ, особу, яка зазначена у ньому як власник, передаються до правоохоронних органів України.


== Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів ==
== Проведення Міністерством освіти і науки України процедури визнання здобутих в іноземних вищих навчальних закладах наукових ступенів ==
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Порядок_визнання_в_Україні_іноземних_документів_про_освіту