Укладення, зміна, розірвання договору: відмінності між версіями

За загальним правилом '''договір вважається укладеним з моменту одержання особою''', яка направила пропозицію укласти договір, ''відповіді про прийняття цієї пропозиції''. Однак '''це правило може бути застосовано тільки до договорів''', щодо яких закон '''не вимагає нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації'''. <br />

Для укладення певних договорів (реальних договорів) окрім досягнення домовленості з усіх їх істотних умов необхідно, '''щоб одна із сторін передала другій майно або вчинила інші дії, передбачені актами цивільного законодавства'''. Учинення дій, необхідних для укладення договору, як правило, засвідчується певними документами, зокрема, актом прийомки-передачі, складським документом, розпискою тощо. '''Отже, реальні договори (наприклад, договір позики) вважаються укладеними з моменту передання майна або вчинення певної дії'''. '''Якщо ж договір підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, він є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або держаної реєстрації'''. У разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації договору він вважається укладеним з моменту його державної реєстрації.

==Форма договору==

'''Форма договору має відповідати загальним положенням щодо форми правочину''' ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n1165 статті 205-209 Цивільного кодексу України]).<br>