Розбій: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
ВізуальнийВікірозмітка
Anatolii.shevchuk (обговорення | внесок)
approve
332 редагування
Додано позицію Верховного суду щодо відмежування насильницького грабежу від розбою. Кваліфікація дій у разі переростання грабежу в розбій
Немає опису редагування
Рядок 4: Рядок 4:
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0010700-09#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 № 10 "Про судову практику у справах про злочини проти власності"]
== Загальна інформація ==
== Загальна інформація ==
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/ed20220423#n1237 статті 187 КК України] Розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.
Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1237 статті 187 КК України] розбій як злочин проти власності - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства.
== Склад злочину ==
== Склад злочину ==
=== Об’єкт злочину ===
=== Об’єкт злочину ===
Рядок 11: Рядок 11:
Родовим об’єктом є економічні відносини власності як визначальна складова економічної системи держави та суспільства України.
Родовим об’єктом є економічні відносини власності як визначальна складова економічної системи держави та суспільства України.


Серед злочинів проти власності розбій є самим суспільно небезбпечним діянням.  
Серед злочинів проти власності розбій є самим суспільно небезпечним діянням.  


Безпосередній об'єкт основний - право власності на майно.
Безпосередній об'єкт основний - право власності на майно.
Рядок 19: Рядок 19:
Предметом злочину є '''майно''', що характеризується сукупністю певних ознак:
Предметом злочину є '''майно''', що характеризується сукупністю певних ознак:
* юридична: підкреслює те, що право на майно належить власнику на законній підставі і він здійснює свої повноваження по володінню, використанню та розпорядженню майном як власним. В окремих випадках особа володіє майном з певних правових підстав, наприклад, на умовах договорів оренди, позички, побутового прокату, чи володіє майном з тих чи інших фактичних підстав, наприклад, володіння чужим знайденим майном або таким, що випадково опинилось у особи;
* юридична: підкреслює те, що право на майно належить власнику на законній підставі і він здійснює свої повноваження по володінню, використанню та розпорядженню майном як власним. В окремих випадках особа володіє майном з певних правових підстав, наприклад, на умовах договорів оренди, позички, побутового прокату, чи володіє майном з тих чи інших фактичних підстав, наприклад, володіння чужим знайденим майном або таким, що випадково опинилось у особи;
* економічна: майно завжди має мінову і споживчу вартість, тобто здатне задовольняти матеріальні і інші пов’язаніз ними потреби людини. Вираженням вартості предмета є його грошова оцінка, тобто ціна, яка становить сутність вартості;
* економічна: майно завжди має мінову і споживчу вартість, тобто здатне задовольняти матеріальні і інші пов’язані з ними потреби людини. Вираженням вартості предмета є його грошова оцінка, тобто ціна, яка становить сутність вартості;
* соціальна: предмети створені працею людини, є її результатом і як такі мають певну значущість (цінність) для людини і суспільства;
* соціальна: предмети створені працею людини, є її результатом і як такі мають певну значущість (цінність) для людини і суспільства;
* фізична: майно – це предмети матеріального світу: речі, гроші, цінні папери, документи, що є еквівалентом вартості, якими можна заволодіти, які можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо.
* фізична: майно – це предмети матеріального світу: речі, гроші, цінні папери, документи, що є еквівалентом вартості, якими можна заволодіти, які можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо.
Рядок 73: Рядок 73:


Вчинення розбою, спрямованного на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
Вчинення розбою, спрямованного на заволодіння майном у великих чи особливо великих розмірах або вчинений організованою групою чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, або поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна.
== Відмежування насильницького грабежу від розбою. Кваліфікація дій у разі переростання грабежу в розбій відповідно до рішень суду ==
== Відмежування насильницького грабежу від розбою. Кваліфікація дій у разі переростання грабежу в розбій відповідно до рішень суду ==
При відмежуванні насильницького грабежу від розбою має місце конкуренція кримінально-правових норм, з яких лише одна відображає юридичні ознаки вчиненого злочину, й одночасному застосуванню щодо одного й того самого діяння відповідні статті Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] не підлягають. Критерієм розмежування насильницького грабежу та розбою є характер і тяжкість застосованого насильства як способу заволодіння чужим майном: при розбої воно є небезпечним для життя і здоров’я, а при грабежі такої небезпеки не несе. Якщо ж кілька послідових дій, об’єднаних єдиним умислом, містять ознаки різних злочинів, передбачених конкуруючими кримінально-правовими нормами, вчинене підлягає єдиній кваліфікації за ознаками більш тяжкого з них. Виходячи з наведеного діяння, спрямоване на заволодіння чужим майном, яке було розпочато як грабіж, однак під час розвитку подій переросло у розбій, підлягає кваліфікації лише за ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 187 КК України] за ознакою більш тяжкого насильства. Окрема кваліфікація початкових дій засудженого за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 186 КК України] є зайвою і не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність. З відповідним рішення Верховного суду від 19.06.2018 року у справі № 686/8655/15-к можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/75133433
При відмежуванні насильницького грабежу від розбою має місце конкуренція кримінально-правових норм, з яких лише одна відображає юридичні ознаки вчиненого злочину, й одночасному застосуванню щодо одного й того самого діяння відповідні статті Особливої частини [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text КК України] не підлягають. Критерієм розмежування насильницького грабежу та розбою є характер і тяжкість застосованого насильства як способу заволодіння чужим майном: при розбої воно є небезпечним для життя і здоров’я, а при грабежі такої небезпеки не несе. Якщо ж кілька послідових дій, об’єднаних єдиним умислом, містять ознаки різних злочинів, передбачених конкуруючими кримінально-правовими нормами, вчинене підлягає єдиній кваліфікації за ознаками більш тяжкого з них. Виходячи з наведеного діяння, спрямоване на заволодіння чужим майном, яке було розпочато як грабіж, однак під час розвитку подій переросло у розбій, підлягає кваліфікації лише за ст. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text 187 КК України] за ознакою більш тяжкого насильства. Окрема кваліфікація початкових дій засудженого за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 186 КК України] є зайвою і не ґрунтується на правильному застосуванні закону про кримінальну відповідальність. З відповідним рішення Верховного суду від 19.06.2018 року у справі № 686/8655/15-к можна ознайомитись за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/75133433
 
== Судова практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду ==
== Судова практика Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду ==
Якщо обвинувачений заволодів майном потерпілого, погрожуючи йому кишеньковим ножем, який потерпілий сприймав як холодну зброю, з використанням якої йому могли б бути спричинені тілесні ушкодження, то вказані дії слід кваліфікувати як розбій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 187 КК України]) Детальніше з текстом постанови ВС від 01.06.2021 у справі № 331/706/19 (провадження № 51 -1993км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495646.
Якщо обвинувачений заволодів майном потерпілого, погрожуючи йому кишеньковим ножем, який потерпілий сприймав як холодну зброю, з використанням якої йому могли б бути спричинені тілесні ушкодження, то вказані дії слід кваліфікувати як розбій ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 187 КК України]) Детальніше з текстом постанови ВС від 01.06.2021 у справі № 331/706/19 (провадження № 51 -1993км20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97495646.
Рядок 86: Рядок 84:
Якщо при вчиненні розбою винний вилучає майно із житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу, застосовуючи при цьому погрозу насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, до особи, яка відповідно має такий доступ, використовуючи таким чином вказану особу, що діє під психічним примусом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 40 КК України]), то його дії слід кваліфікувати як розбій, вчинений з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 3 ст. 187 КК України]), оскільки за вказаних обставин винний здійснює опосередковане проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу Детальніше з текстом постанови ОП від 07.06.2021 у справі № 755/7958/17 (провадження № 51-1372кмо20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97628502.
Якщо при вчиненні розбою винний вилучає майно із житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу, застосовуючи при цьому погрозу насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, до особи, яка відповідно має такий доступ, використовуючи таким чином вказану особу, що діє під психічним примусом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 2 ст. 40 КК України]), то його дії слід кваліфікувати як розбій, вчинений з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 3 ст. 187 КК України]), оскільки за вказаних обставин винний здійснює опосередковане проникнення до житла, іншого приміщення чи сховища, до якого немає вільного доступу Детальніше з текстом постанови ОП від 07.06.2021 у справі № 755/7958/17 (провадження № 51-1372кмо20) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/97628502.


Виконавцем розбою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 187 КК України]) є не лише той, хто шляхом нападу протиправно заволодів чужим майном, а й той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце вчинення злочину. Отже, співвиконавцем визнається особа, яка разом з іншими співучасниками виконала дії, які утворюють об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 4 ст. 187 КК України]. Дії співвиконавця розбою кваліфікуються лише за статтею Особливої частини КК та не потребують додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 1 ст. 29 чи ч. 2 ст. 27 КК України] Детальніше з текстом постанови ВС від 13.04.2021 у справі № 621/6762/18 (провадження № 51-6322км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96282063.
Виконавцем розбою ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ст. 187 КК України]) є не лише той, хто шляхом нападу протиправно заволодів чужим майном, а й той, хто позбавляв можливості потерпілого пручатися або залишити місце вчинення злочину. Отже, співвиконавцем визнається особа, яка разом з іншими співучасниками виконала дії, які утворюють об'єктивну сторону складу злочину, передбаченого [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 4 ст. 187 КК України]. Дії співвиконавця розбою кваліфікуються лише за статтею Особливої частини КК та не потребують додаткової кваліфікації за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#Text ч. 1 ст. 29 чи ч. 2 ст. 27 КК України] Детальніше з текстом постанови ВС від 13.04.2021 у справі № 621/6762/18 (провадження № 51-6322км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/96282063.


Співучасником розбійного нападу визнається особа, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров'я, однак у межах домовленості з іншим співучасником вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого Детальніше з текстом постанови ВС від 16.03.2021 у справі № 234/7453/17 (провадження № 51-5423км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95708464.
Співучасником розбійного нападу визнається особа, яка безпосередньо до потерпілого не застосовувала насильство, небезпечне для його життя чи здоров'я, однак у межах домовленості з іншим співучасником вчинила напад з метою заволодіння майном потерпілого Детальніше з текстом постанови ВС від 16.03.2021 у справі № 234/7453/17 (провадження № 51-5423км19) можна ознайомитися за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/95708464.
Отримано з https://legalaid.wiki/index.php?title=Розбій